Любовний настрій
Любовний настрій | |
---|---|
花样 年华 / In the Mood for Love | |
Жанр | мелодрама драма |
Режисер | Вонг Карвай |
Продюсер | Вонг Карвай[1] |
Сценарист | Вонг Карвай |
У головних ролях | Тоні Люн Меггі Чун |
Оператор | Крістофер Дойл, Марк Лі Пінбін |
Композитор | Michael Galassod і Shigeru Umebayashid |
Кінокомпанія | USA Films |
Дистриб'ютор | Universal Pictures |
Тривалість | 98 хв. 94 хв. (Польща) |
Мова | кантонська шанхайський діалект французька |
Країна | Гонконг |
Рік | 2000 |
Касові збори | 2 738 980 $[2][3] і 14 202 625 $[3] |
IMDb | ID 0118694 |
wkw-inthemoodforlove.com/eng/homepg/homepg.asp |
«Любо́вний на́стрій» (англ. In the Mood for Love, кит. 花样 年华, кант.: fa1 yeung6 nin4 wa4, піньїнь: huā yàng nián huá, дослівно: «Роки, схожі на квіти») — гонконгська артхаузна мелодрама[4][5][6], знята Вонгом Карваєм в 2000 році. Відтоді стрічку визнано одним із найвищих досягнень світового кіномистецтва останніх десятиліть[7] та одним із найвеличніших кінофільмів XXI століття за версією BBC[8]. На 5 вересня 2021 року фільм займав 233-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
«Любовний настрій» прийнято об'єднувати в трилогію з фільмами «Дикі дні» (1991) та «2046» (2004)[9][10]. У головних ролях зайняті Меггі Чун та Тоні Люн.
Дія фільму відбувається в Гонконзі в 1962 році. Журналіст Чоу Мо Вана (Тоні Люн) і Су Лі Жен (Меггі Чун) того самого дня в'їжджають у дві сусідні кімнати в прибутковому будинку. Обоє одружені та їхні партнери часто затримуються на роботі. Попри добродушність господарки будинку та сусідів, Чоу і Су часто нудьгують на самоті у своїх кімнатах. Невдовзі між ними зав'язується дружба.
Чоу і Су діляться одне з одним сумнівами щодо вірності своїх партнерів. Чоу пропонує Су відтворити в особах те, що відбувається між власними чоловіком та дружиною і їхніми коханцями, та поступово межа між грою і справжнім романом починає танути.
Су пропонує Чоу допомогти йому з написанням історій про бойові мистецтва для газети. Разом з тим, як Чоу і Су дедалі зближуються, вони намагаються переконати одне одного в тому, що вони інакші й у них все не закінчиться так само, як у їхніх зрадливих партнерів.
Кінець фільму сумний, життя пана Чоу зайняте постійними поїздками регіоном Південно-Східної Азії, але незадовго до кінця фільму він повертається в Гонгконг, у будинок, де колись він випадково познайомився з Су, тут він розуміє, що все те, що було, вже пройшло і той час годі повернути. Чоу їде в Камбоджу, де в Ангкор-Ваті назавжди залишає свою таємницю — любов до Су.
Незважаючи на те, що дія фільму відбувається в Гонконзі, насправді знімання проходили в Бангкоку (Таїланд). Одну сцену фільму також знято в Ангкор-Ваті (Камбоджа).
У фільмі використано два нестандартних художніх прийоми: удаваний повтор схожих сцен і уривки, які виглядають однією сценою, але насправді є колажем з численних зустрічей головних героїв. До створення цього ефекту причетний і оператор фільму Крістофер Дойл. Ці прийоми створюють у глядача враження, що два головні герої повторюють одні й ті самі дії щодня протягом дуже довгого часу. Однак, якщо уважно стежити за сукнями ціпао, в які одягнена Меггі, можна помітити, що в кожному новому кадрі в цих сценах на ній нова сукня. Очевидно, що це не одна сцена, перезнята багато разів, а окремі самостійні дублі, кожний з новими костюмами та новим гримом[11].
Дружина Чоу та чоловік Су рідко з'являються в кадрі, але коли це відбувається, глядач не бачить цих персонажів. Ці сцени знято лише з одного боку, так, що видно лише Чоу або Су.
- Сігеру Умебаясі: «Yumeji's Theme» (спочатку, з фільму «Юмедзі», реж. Сейдзюн Судзукі)
- Майкл Галассі: «Angkor Wat Theme», «ITMFL», «Casanova/Flute»
- Нат Кінг Коул: «Aquellos Ojos Verdes», «Te Quiero Dijiste», «Quizás, Quizás, Quizás»
- Браян Феррі: «I'm in the Mood for Love» (класична мелодія 1930-х років, що дала фільму англійську назву)[12]
- Тоні Люн — Чоу Мо Ван
- Меґґі Чун — Су Лічжень
- Сіу Пінг Лам — А-Пін
- Ченг Тунг Чо — «Джо»
- Ребекка Пан — місіс Суен
- Лай Чен — містер Хо
- Чан Манлей
- Ку Камва
- Рой Ченг — містер Чан (голос)
- Чі Чіанг — няня (офіціантка)
- Ю вересень
- Чоу Почун
- Паулін Сун — місіс Чоу (голос)
- Вонг Манлей — Ку Камва
- Жюльєн Карбон — французький турист
За час показу в Гонконзі фільм зібрав 8 663 227 гонконзьких доларів (більше 1 млн. доларів США).
2 лютого 2001 року 6 американських кінотеатрів почали показ фільму, в яких він зібрав 113 280 доларів США за перший уїкенд (18 880 в кожному). За весь час показу в Північній Америці фільм зібрав 2 738 980 доларів США.
Світові касові збори від показу фільму склали 12 854 953 доларів США.
- Найкраща чоловіча роль, Каннський кінофестиваль, 2000
- Найкращий іноземний фільм, премія Сезар, 2001
- Премія Європейської кіноакадемії за найкращий неєвропейський фільм, 2000
- У ході опитування 846 кінокритиків з усього світу (2012) за «Любовний настрій» подано більше голосів, ніж за будь-який інший фільм останніх 20 років[7].
- Займає другу позицію в рейтингу найвеличніших фільмів XXI століття за версією BBC[8].
- ↑ https://web.archive.org/web/20200411195607/https://europeanfilmawards.eu/en_EN/film/in-the-mood-for-love.5619
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Box Office Mojo — 1999.
- ↑ In the Mood for Love, a Lush Yet Spare Melodrama; Alex Winter's Fever|Nypress.com — New York's essential guide to culture, arts, politics, news and more. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ Wong Kar-wai's In the Mood for Love: Like a Ritual in Transfigured Time|Senses of Cinema. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ In the Mood for Love — Entertainment News, Film Reviews, Media — Variety[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б The Top 50 Greatest Films of All Time|British Film Institute. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ а б Mulholland Drive tops greatest film poll (брит.). 23 серпня 2016. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ The Conversations: Wong Kar Wai|The House Next Door. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ 2046: A Matter of Time, A Labour of Love|Senses of Cinema. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ BFI|Sight & Sound|In The Mood For Edinburgh. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ Присутня на деяких збірках музики до фільму (наприклад, French 2 CD Soundtrack), але не в самому фільмі.
- In the Mood for Love на сайті IMDb (англ.)
- Офіційна сторінка [Архівовано 12 жовтня 2004 у Wayback Machine.]
- Рецензія Лі Чек-то для Criterion Collection
- Український дубляж[недоступне посилання з липня 2019]