Очікує на перевірку

Лялькарі (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лялькарі
The Puppet Masters
ЖанрФантастичний бойовик
РежисерСтюарт Орм
ПродюсерTerry Rossiod
СценаристТед Елліотт
Девід С. Ґоєр
На основіроману Роберта Гайнлайна
У головних
ролях		Дональд Сазерленд
Ерік Тал
Джулі Ворнер
Кіт Девід
Ендрю Робінсон
ОператорClive Ticknerd
КомпозиторКолін Таунс
КінокомпаніяHollywood Pictures
Дистриб'юторBuena Vista Pictures
Тривалість109 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША
Рік1994
Дата виходу21 жовтня 1994
Касові збори$8 647 042
IMDbID 0111003

«Лялькарі» (англ. The Puppet Masters) — американський фантастичний фільм жахів 1994 року режисера Стюарта Орма, екранізація однойменного роману 1951 р. Роберта А. Гайнлайна. Сценарій адаптували Тед Елліотт, Террі Россіо та Девід С. Гойер. Сюжет оповідає про тріо американських урядових агентів, які намагаються перешкодити прихованому вторгненню на Землю чужорідних паразитів, здатних брати під контроль людську свідомість. Головні ролі виконали Дональд Сазерленд, Ерік Тал, Кіт Девід, Джулі Ворнер і Ендрю Робінсон.

Сюжет

[ред. | ред. код]

На території Айови здійснює посадку НЛО. Прибулі на місце події співробітники спецслужб Сем, його начальник і батько, з яким Сем часто конфліктує, та екзобіолог Мері виявляють наспіх зроблений макет космічного корабля. Однак люди в місті поводяться підозріло. Агенти з'ясовують, що до спин жителів прикріпилися дивні паразитичні істоти, які з'єднуються з нервовою системою людини і таким чином беруть її під повний контроль.

Паразити швидко поширюються. Однією з жертв стає Сем. Керуючи ним, істота майже домагається зараження президента, але спецслужбам вдається своєчасно запобігти нападу. За допомогою сильного електричного розряду з тіла Сема вдається зняти паразита. Далі з'ясовується, що всі істоти мають спільну свідомість і сприймають себе єдиним цілим.

Фахівці виявляють, що істоти швидко розмножуються поділом. Під їх контроль потрапляє не тільки населення на великій території, але і війська, спрямовані в район зараження. Потім цілеспрямовано викрадається Мері.

З'ясувавши, де розташований «вулик» прибульців, одужавший Сем і ще один співробітник спецслужб проникають в нього непоміченими (заражені пізнавали один одного за підвищеною температурою тіла, але вчені розробили передавачі помилкових сигналів і забезпечили ними агентів) і визволяють Мері з полону. Разом з Семом вони знаходять людей, чиї паразити не прижилися, але які залишилися живі. Одного хлопчика Сем і Мері беруть з собою.

З'ясовується, що хлопчик хворів енцефалітом. Влаштовується епідемія, всі паразити гинуть. При огляді «вулика» остання, найстійкіша особина потрапляє на тіло начальника спецпідрозділу. У сцені боротьби на вертольоті син мало не вбиває свого батька заради знищення паразита, однак все закінчується благополучно: батько залишається живий і мириться з сином, останній знаходить щастя з Мері, в яку давно закоханий.

Ролі

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Сценарій пройшов ряд переписів через відмінності між сценаристами Террі Россіо і Тедом Елліоттом, які хотіли залишатися вірними класиці Хайнлайна, та продюсерами Діснея, які хотіли створити адаптацію, щоб її можливо було продати. В результаті фінал сценарію залишає багато з ключових елементів роману поза сценою.[1]

Критика

[ред. | ред. код]

Рейтинг фільму на сайті IMD — 5,8/10,[2] Rotten Tomatoes — 26 % свіжості та 33 % оцінка аудиторії.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Writing the Screen Adaptation of Robert A. Heinlein's The Puppet Masters by Terry Rossio, 1995.
  2. ↑ The Puppet Masters (1994). Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 10 січня 2014.
  3. ↑ The Puppet Masters (1994). Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лялькарі_(фільм)&oldid=43765001