Ліскувате
Село
 Координати 49°29′35.000000101592″ пн. ш. 22°38′33.000000099994″ сх. д. / 49.49306° пн. ш. 22.64250° сх. д.
|
Ліскувате (пол. Liskowate) — бойківське село на українських етнічних землях Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — 210 осіб (2011[1]).
У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Лісовек (пол. Lisówek).
Біля села є гора Воланська Кичера (632 м.). На схід у лісі Каращина є також височина Кжемень (615 м.)[3]. Через село тече потік Каращина, який впадає в Стрвяж.
Село закріпачене на основі волоського права в 1544 році як королівське село. В 1565 році тут жило 28 селян, 3 бортники і священик (у селі була церква)[4].
Шляхтичі, що походили з села, мали прізвище Лісковацькі та були одними з небагатьох у районі представників околичної шляхти[4].
В 1772 році село перейшло у власність австрійської державної скарбниці.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. В 1921 році в селі було 255 осель і 1541 житель (1436 греко-католиків, 38 римо-католиків і 67 юдеїв).
У 1939 році в селі проживало 1870 мешканців, з них 1790 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 20 поляків, 30 євреївв[5].
З 1939 до 1951 село відносилось до Хирівського району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року).
В Ліскуватому знаходився прикордонний перехід, що був використаний для переселення українців у 1944—1946 роках з Польщі до України.
В 1951, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення (332 родини, 1436 осіб) було переміщено в Ямський район Донецької області: 102 родини — в колгосп ім. Артема і 86 родин — в колгосп ім. Хрущова[6][7], а до села переселено поляків-переселенців з Української РСР[4].
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 103 | 26 | 70 | 7 |
| Жінки | 107 | 30 | 62 | 15 |
| Разом | 210 | 56 | 132 | 22 |
В селі збереглась стара греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці. Побудована в 1832 році. Початково мала зверху дзвіницю над бабинцем. Значно перебудована в 1929 році. Церква була парафіяльною, село в 1782—1947 рр. належало до Устрицького деканату Перемиської єпархії.
Після другої світової війни (після виселення українців) в церкві служили для грецьких переселенців, а потім, до 70-х років XX ст., використовувалася як радгоспний склад синтетичних добрив[9]. В 1973 році передана римо-католикам, зараз в церкві не служать.
Біля церкви є цвинтар, на якому поховані священики церкви Анатоль Кордасевич і Антон Федоряк. Біля церкви є дзвіниця. Неподалік є католицький костел, у якому служать для місцевого населення.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці є в туристичному маршруті «Шлях дерев'яної архітектури».
- Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року
- Liskowate (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 315. (пол.) (пол.)
- Liskowate // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 235. (пол.) (пол.)
- Апокриф руський [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліскувате
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Miejscowości regionu. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Liskowate. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ а б в portal o Pogórzu Przemyskim i Górach Sanocko Turczańskich. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
- ↑ Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 169, 193.
- ↑ Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Cerkiew greckokatolicka, parafialna, pw. Narodzenia NP Marii w Liskowatem. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
Адміністративний центр: Устрики-Долішні | ||
| Міста |  | |
| Села | Бандрів • Береги Долішні • Бреликів • Войтківка • Войткова • Воля-Мацькова • Воля Романова • Гошів • Гошовець • Дашівка • Дзвиняч Долішній • Завадка • Задвір'я • Коросно • Ліскувате • Ліщовате • Лобізва • Лобозев-Дольни • Лодина • Мочари • Новосілки Козицькі • Рівня • Ропенка • Середниця • Станкова • Телешниця Ошварова • Телешниця Сянна • Устянова-Дольна • Устянова • Юречкова • Ялове • Ямна Горішня • Ямна Долішня | |
| Поселення | ||
| Колишні населенні пункти | Арламів • Воля-Мацькова • Дашівка • Грузова • Ямна Долішня • Ямна Горішня • Квасинина • Смільниця • Соколе • Стебник • Трійця • Штайнфельс | |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |