Мартин Зборовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зборовський.
Марцін Зборовський
Марцін Зборовський на картині Яна Матейка
Ім'я при народженніМарцін Зборовський
ПсевдоМартин Зборовський
Народився1492(1492)
Помер25 лютого 1565(1565-02-25)
ПідданствоКорона Польська
Національністьполяк
ПосадаЧашник великий коронний[1], Краківський каштелян, Позанські воєводи, Калиський воєводаd, посол Сейму Речі Посполитої[d], Калиський кашталянd, Малогоський старостаd, Одолановський старостаd, Бедзинський старостаd, Тлумацький старостаd, Шидловський старостаd і Стопницький старостаd
Конфесіякальвініст
РідЗборовські
БатькоАнджей Зборовський
МатиЕльжбета Шидловєцька
Брати, сестриПетро Зборовськийd
У шлюбі зАнна Конарська
ДітиМарцін, Пйотр, Ян, Анджей, Миколай, Самуель, Кшиштоф, Зофія, Анна, Катажина, Барбара, Ельжбета (Гальшка), Христина
Герб
Герб

Марцін Зборо́вський гербу Яструбець (пол. Marcin Zborowski: 1492 — 1565) — польський шляхтич, військовий, державний діяч Королівства Яґеллонів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син каштеляна жарновецького Анджея Зборовського і Ельжбети Шидловецької гербу Одровонж.

Під час литовсько-московської війни 1512—1522 років відзначився 1514 року у битві під Оршею. М. Зборовський був кальвіністом; одним із керівників екзекуційного руху (пол. Ruch egzekucyjny) середньої шляхти за обмеження прав магнатерії; рокошу (заколоту) шляхти 1537 року під Львовом, званого «кокошою війною». Через три роки його запідозрили в організації антикоролівської змови і заколоту (1540 р.).

В надії одружити свого сина з Гальшкою Острозькою взяв участь 1554 року у переслідуванні її та князя Дмитра Сангушка, якого було піймано у Яромержі неподалік Праги і вбито з наказу М. Зборовського (існувала надгробна епітафія на могилі Дмитра Сангушка).

Власник Чешибісів, де за його сприяння було зведено замок.

Був похований в Зборові, де йому було встановлено пам'ятний надгробок.

Посади

[ред. | ред. код]

підчаший королівський; у 1540 р. був ротмістром на Поділлі; каштелян каліський 1543 р., краківський 1562 р.; воєвода каліський (1550—1558 рр.), познанський (1557—1561 рр.). Староста малогоський 1537 р., одолянувський,[2] стопніцький, тлумацький, шидловський.[3]

Шлюб, діти

[ред. | ред. код]

У шлюбі (1525 р.) з Анною Конарською, донькою Станіслава Конарского гербу Абданк і Зофії з Лянцкоронських (1499—1575, рідна молодша сестра Предслава Лянцкоронського[4]), народилось 12 дітей:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 33. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Odolanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 381. (пол.)— S. 381. (пол.)
  3. ↑ Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. ↑ Lanckoronscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
 ? 		Воєвода каліський
1550-1558 		Наступник
Анджей Косьцєлєцький
Попередник
Януш Латальський 		Воєвода познанський
1557-1561 		Наступник
Анджей Косьцєлєцький


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартин_Зборовський&oldid=43854570