Мате Василь Васильович
Мате Василь Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 23 лютого (6 березня) 1856 Вірбаліс, Августівська губернія, Королівство Польське, Російська імперія | |||
Смерть | 9 (22) квітня 1917[1] (61 рік) | |||
Петроград, Російська імперія[2] (злоякісна пухлина) | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | гравер, художник, графік, ілюстратор, art educator, художник-гравер | |||
Вчитель | Lavrentiy Seryakovd і François Pannemakerd | |||
Відомі учні | Анна Остроумова-Лєбєдєваd, Шилінговський Павло Олександрович, Федоров Митрофан Семенович, Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Андреєв Яків Дмитрович і Павлов Іван Миколайович | |||
Працівник | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
| ||||
Мате Василь Васильович у Вікісховищі | ||||
Мате Василь Васильович (23 лютого [6 березня] 1856, Вержболово, Царство Польське — 9 [22] квітня 1917 року, Петроград) — російський художник, рисувальник, гравер, академік і дійсний член Імператорської Академії мистецтв.
Навчався в реформатському училищі, Художній школі товариства заохочення мистецтв (1870—1875; з 1872 року — у Л. А. Серякова) і в Академії мистецтв (1875—1880) в Петербурзі (у Ф. І. Йордана). Отримавши срібну медаль за політипажну гравюру з етюду голови Іоанна Хрестителя, зробленого О. О. Івановим для картини «Явлення Христа народу», він був в 1880 році відправлений у Париж.
Навчався у Паннемакера, вивчав офортне мистецтво під керівництвом Гальяра (Claude-Ferdinand Gaillard; 1834—1887).
У 1884 році удостоєний звання класного художника другого ступеня, в 1893 — дійсного члена Академії мистецтв, в 1899 — звання академіка гравірування. В Академії займав посади зав. гравірувальним відділенням і професора — керівника майстерні.
З 1899 року Мате перейшов з ксилографії на техніку офорта (всього 278 листів, 225 з них — портрети), яка, на його думку, давала великі можливості, дозволяла домагатися йому схожості з шорсткою лінією олівця, плинністю мазка.
- ↑ Новое время — СПб: 1868.
- ↑ Матэ Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- П. В. Нестеренко. Мате Василь Васильович [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мате Василь Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 115.
- Мистецтво України / За ред. А. В. Кудрицького; Упор.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. — К. : Українська енциклопедия, 1997. — С. 403. — ISBN 588500-042-5.