Моше Асман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моше Реувен Асман
івр. משה ראובן אסמן
М. Р. Асман із тфіліном сурмить у шофар
Основні відомості
Народження14 березня 1966(1966-03-14) (58 років)
Ленінград[1]
Країна:Україна Україна
Ізраїль Ізраїль
Конфесія:Юдаїзм
Праці й досягнення
Рід діяльності:рабин
Основні інтереси:теологія
Титул:головний рабин України головний рабин Києва
Нагороди:
орден «За заслуги» III ступеня
Сайт:officeofchiefrabbi.org
Додаткова інформація:головний рабин України і головний рабин Києва

Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן‏‎‎‎‎, 14 березня 1966, м. Ленінград, СРСР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві[2] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України. Засновник єврейського поселення Анатевка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Ленінграді. у 1987 році після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.

Працював помічником рабина Торонто по роботі з російськомовними євреями.

По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 році скерований до України, де до 1995 року працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». У тому ж році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Києва[3].

У 1997 році став головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві. Був представником організації «Цеїрей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.

11 вересня 2005 року обраний головним рабином України.

Активно допомагає постраждалим від російського вторгнення, відвідуючи для цього небезпечні регіони[4][5].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Має 12 дітей та 20 онуків[джерело?].

26 серпня 2017 року син Моше Асмана Мендель надав першу медичну допомогу перехожому, якого збив на автомобілі «Bentley» син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак і встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби в ізраїльській армії[6].

У вересні 2024 рабин повідомив, що 24 липня зник безвісти під час бойових дій прийомний син рабина Матітьягу Самборський, а пізніше підтвердили його загибель. Він був всиновлений у 2002 році, прожив у родині рабина близько 10 років, а коли виріс вирішив жити самостійно.[7] 12 вересня у Києві відбудеться урочисте поховання М. Самборського.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[8]. У 2010 році відмовився від нагороди через «героїзацію Бандери»[9].

Праці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://col.org.il/news/15433
  2. First Jewish President of Ukraine Holds ‘Historic’ Meeting With Rabbis [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.chabad.org, May 7, 2019
  3. АСМАН Моше Реувен [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], Религиозно-информационная служба Украины, 2.02.2010. (рос.)
  4. Наталія Чурікова (23 жовтня 2023). Моше Асман, український рабин, який волонтерить «на два фронти». Радіо Свобода.
  5. Головний рабин України потрапив під російський обстріл у Херсоні. Укрінформ. 8 червня 2023.
  6. Збитому сином Шуфрича першу допомогу надав син головного рабина України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  7. На війні загинув прийомний син головного рабина України.
  8. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 622/2009 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів »
  9. Головний рабин України поверне свій орден через Бандеру [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 лютого 2010

Посилання

[ред. | ред. код]