Муха вишнева
| Вишнева муха | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Rhagoletis cerasi Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вишнева муха (Rhagoletis cerasi Linnaeus, 1758) або європейська вишнева муха[1] — муха з родини осетниць (Tephritidae). Пошкоджує плоди черешні та вишні, особливо сорти середнього та пізнього строків дозрівання.
Маленька чорна муха близько 4 міліметрів завдовжки, з трьома поперечними темними смугами на прозорих крилах, які нагадують лапки павука, із сіруватообпиленими смугами на щиті середньоспинки та жовтим щитком.
Характерною ознакою при розрізненні від інших видів роду, зокрема східної вишневої мухи, є наявність короткого фрагмента темної смужки між двома поперечними смугами на кінці крила[2].
Поширена на всій території України[1].
Зимує в стадії Пупарії (лялечка), несправжні кокони розміщуються в ґрунті на різній глибині. На легких супіщаних ґрунтах вони залягають на глибині 4-5 см, на важких — 2-3 см. Виліт мух відбувається в травні, після цвітіння черешні. Навесні, коли на півдні України сума температур вищих за +10°С у ґрунт на глибині 5 см досягає 190°С, а в Поліссі та Лісостепу 223°С, починається вихід мух з ґрунту. Для дозрівання яєць мухи потребують додаткового живлення солодкими виділеннями попелиць або соком плодів. Період додаткового живлення триває 6-19 днів і залежить насамперед від температурних умов. Яйцекладка починається, коли сума середньодобових температур, вищих за +10°С після початку льоту мух сягає 66°С. Яйця відкладає в плоди черешні й вишні. З яєць виходять білі безногі личинки, які живляться м'якоттю стиглих плодів. Під час достигання середніх і пізніх сортів черешні личинки залишають плоди і заляльковуються у ґрунті. Шкодить в усіх зонах України, особливо в Степу і Закарпатті.
Звичайно відкладає яйця в плоди рослин роду сливи[3], зокрема таких видів:
Але також може відкладати яйця в плоди рослин роду жимолості[3], зокрема таких видів:
- жимолость звичайна[4],
- жимолость татарська[4],
- Lonicera alpigena[3],
- Lonicera morrowii[3],
- Lonicera × bella[3].
Для захисту врожаю від вишневої мухи орють ґрунт в міжряддях саду та пристовбурних смугах із заорюванням опалого листя та рослинних решток, а також викорчовують і видаляють із саду засохлі дерева[6]. Можуть застосовувати хімічні засоби захисту рослин[5].
- ↑ а б Клечковский, Ю.Э.; Титова, Л.Г.; Палагина, О.В. (15—17 вересня 2016). Написано у Ужгород. Восточная вишневая и западная вишневая муха — карантинные виды рода Rhagoletis (Diptera: Tephritídae) [Східна вишнева та західна вишнева мухи — карантинні види роду Rhagoletis (Diptera: Tephritídae)]. I (IV) міжнародна науково-практична конференція «Проблеми сучасної ентомології». Українська ентомофауністика (рос.) . Т. 7, № 3. Київ: Київське відділення Українського ентомологічного товариства та Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. с. 39. ISSN 2078–9653. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
{{cite conference}}: Перевірте значення|issn=(довідка) - ↑ Тітова, Л. Г.; Клечковський, Ю. Е.; Палагіна, О. В. (січень-березень 2017). Небезпека поширення східної вишневої мухи Rhagoletis cingulata Loew в Україні. Карантин і захист рослин (1-3): 2—4. ISSN 2312-0614.
- ↑ а б в г д е ж Government of Canada, Canadian Food Inspection Agency (8 липня 2016). Rhagoletis cerasi (European Cherry Fruit Fly) - Fact sheet. www.inspection.gc.ca (англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ а б в г Katsoyannos, Byron (2008). Capinera, John L. (ред.). European Cherry Fruit Fly, Rhagoletis cerasi (L.) (Diptera: Tephritidae). Encyclopedia of Entomology (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 1367—1368. doi:10.1007/978-1-4020-6359-6_3687. ISBN 978-1-4020-6359-6.
- ↑ а б в Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Дніпропетровської області та рекомендації щодо захисту рослин у 2018 році. Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. 13 лютого 2018. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Лапа, Олександр Михайлович; Дрозда, Валентин Федорович; Чепернатий, Євген Володимирович; Розова, Лідія Володимирівна; Пшець, Наталія Василівна; Тимошенко, Дмитро Васильович; Воєводін, Володимир Васильович (2018). Захист зерняткових садів (PDF). Київ: Видавництво PrintStore Group. с. 103. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.]