На північ через північний захід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На північ через північний захід
North by Northwest
Жанр трилер
Режисер Альфред Гічкок
Продюсер Альфред Гічкок
Сценарист Ернест Легман
У головних
ролях
Кері Грант
Єва Мері Сейнт
Джеймс Мейсон
Джессі Ройс Лендіс
Оператор Роберт Беркс
Композитор Бернард Германн
Художник Henry Graced
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
Дистриб'ютор Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість 136 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1959
Дата виходу 28 липня 1959
Кошторис ~3,1 млн. $
Касові збори 5 740 000 $ і 9 840 000 $
IMDb ID 0053125
Рейтинг IMDb: 8.3/10 stars
CMNS: На північ через північний захід у Вікісховищі

«На північ через північний захід» (англ. North by Northwest) — шпигунський трилер режисера Альфреда Гічкока.

Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом[1].

На 1 березня 2024 року фільм займав 102-гу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

У центрі сюжету — неіснуючий в реальності, вигаданий спецагент. Людини, на ім'я Джордж Каплан не існує, але на його ім'я знято розкішний номер в нью-йоркському готелі «Плаза». Ворожа контррозвідка приймає за шпигуна рекламного агента Роджера O. Торнгілла (Кері Грант), який і стає її мішенню. За законами жанру, в шпигунській інтризі виявляється замішана і прекрасна дівчина (Єва Мері Сейнт).

Ідею фільму про рекламного агента, якого помилково прийняли за таємного агента, Альфреду Гічкоку подав Отіс Л. Гернсі. Отіса Л. Гернсі дуже вразила реальна історія, що сталася в роки Другої світової війни: британці вигадали міфічного агента і з блиском водили за ніс німців, які витратили чимало сил на пошуки «шпигуна».

У ролях[ред. | ред. код]

Кері Грант — Роджер Торнгілл
Ева Мері Сейнт — Ів Кендол
Джеймс Мейсон — Філіп Ванда
Ліо Керролл — професор
Джессі Ройс Лендіс — Клара Торнгілл
Мартін Ландау — Леонард
Філіп Обер — Лестер Таунсенд
Джозефін Хатчінсон — місис Таунсенд
Адам Уільямс — Валеріан

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

1960 — Премія Едгара Аллана По
  • Найкращий художній фільм — Ернест Леман
1959 — Кінофестиваль в Сан-Себастьяні

Номінації[ред. | ред. код]

1960 — Премія «Оскар»
  • Найкращі декорації й робота художника — Вільям А. Горнінг, Роберт Ф. Бойл, Меррілл Пай, Генрі Грейс, Френк Р. Макілві
  • Найкращий монтаж — Джордж Томасіні
  • Найкращий сценарій — Ернест Леман

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Як завжди у своїх фільмах, сам Альфред Гічкок з'являється на другій хвилині й грає перехожого, який не встиг до автобуса, перед носом якого закриваються двері.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Озвучення фільмів українською[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]