Ева Мері Сейнт
| Ева Мері Сейнт | |
|---|---|
| англ. Eva Marie Saint | |
 | |
| Studio publicity Eva Marie Saint | |
| Дата народження | 4 липня 1924[1][2][…] (96 років) |
| Місце народження | Ньюарк, Нью-Джерсі, США |
| Громадянство |
 США |
| Alma mater | Акторська студіяd і Bowling Green State Universityd |
| Професія | телеакторка, кіноакторка, акторка театру, актор озвучування |
| Кар'єра | з 1947 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0001693 |
 Ева Мері Сейнт у Вікісховищі | |
Ева Марі Сейнт (англ. Eva Marie Saint, *4 червня 1924, Ньюарк штат Нью-Джерсі) — американська акторка, володарка премії «Оскар» (1955) за найкращу жіночу роль другого плану, одна з восьми актрис в історії світового кінематографа, яка отримала цю нагороду за дебютну роль другого плану.
Біографія[ред. | ред. код]
Ева Марі Сейнт народилася 4 липня 1924 в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, в сім'ї Еви Марі і Джона Мірда Сейнта. У 1942 вона закінчила Центральну середню школу Бетлехем, а потім вивчала акторську майстерність в Державному університеті Боулінг Грін. Наприкінці 1940-х почалася її кар'єра на радіо і телебаченні. З початку 1950-х вона вже грала на Бродвеї і в 1953 була удостоєна «Нагороди драматичних критиків» за свою роль в п'єсі «Поїздка в Баунтіфул», де вона грала разом з Ліліан Гіш і Джо Ван Фліт. У 1955 вона вперше була номінована на «Еммі» за свою роль в «Телевізійному театрі», а через рік номінована повторно за роль у телевізійній версії мюзиклу «Наше місто». Її успіх і популярність на телебаченні досягли такого рівня, що юна Ева Марі Сейнт отримала прізвисько «телевізійна Хелен Хейс».
У кіно вона дебютувала в 1954 у фільмі Еліа Казан «В порту» з Марлоном Брандо в головній ролі. Її перша роль принесла їй премію «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану». Ця роль допомогла Еві Марі Сейнт отримати і інші ролі у відомих фільмах на початку її кінокар'єри, включаючи такі як «Капелюх, повний дощу» (1957) і шедевр Альфреда Гічкока «На північ через північний захід» (1959). Хоча роль у фільмі «На північ через північний захід» ще більше піднесла кар'єру актриси, вона все ж згодом відмовилася від багатьох цікавих ролей, присвятивши більшу частину свого часу чоловікові — режисерові Джеффрі Хейдану — і двом своїм дітям.
Оскільки в 1970-ті актрисі пропонували в кіно здебільшого другорядні ролі, вона вирішила повернутися на телебачення і театральну сцену. Вона знялася в багатьох відомих телевізійних фільмах і двічі номінувалася на премію «Еммі». Лише в 1986 вона з'явилася знову на великому екрані у фільмі «Нічого спільного».
В кінці XX століття Ева Марі Сейнт повернулася в кінематограф. Найбільш помітними стали такі її ролі, як Франка в кінодрамі «Я мріяла про Африку» (2000), міс Френні в комедії «Завдяки Вінн-Діксі» (2005) та Марта Кент у фільмі «Повернення Супермена» (2006). У 2009 Ева Марі Сейнт з'явилася на 81-й церемонії вручення премії Американської кіноакадемії, вручивши «Оскар» Пенелопі Крус — переможниці в номінації «найкраща актриса другого плану».
Ева Марі Сейнт має дві зірки на Голлівудській Алеї Слави: за внесок в кіно — на Голлівуд-бульвар, 6624, а за внесок у телебачення — на Голлівуд-бульвар, 6730.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1954 — У порту
- 1959 — На північ через північний захід
- 1960 — Вихід / Exodus — Кітті Фремонт
Нагороди[ред. | ред. код]
«Оскар»
- 1955 — «Найкраща актриса другого плану» («У порту»)
«Еммі»
- 1990 — «Найкраща актриса другого плану в міні-серіалі» («Люди як ми»)
Міжнародний фестиваль в Лаудердейл
- 1999 — «Премія за досягнення всього життя»
Фестиваль фільмів та відео Саванна
- 2000 — «Премія за досягнення всього життя»
Міжнародний фестиваль Сан Луіс Обіспо
- 2000 — «Премія за досягнення всього життя»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129602914 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ева Марі Сейнт на сайті IMDb (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |