Ева Мері Сейнт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ева Мері Сейнт
англ. Eva Marie Saint
Studio publicity Eva Marie Saint.jpg
Народилася 4 липня 1924(1924-07-04)[1][3][…] (98 років)
Ньюарк, Нью-Джерсі, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність телеакторка, кіноакторка, акторка театру, акторка озвучення
Alma mater Акторська студіяd, Bowling Green State Universityd, Bethlehem Central High Schoold, Акторська студія Стелли Адлерd і HB Studiod
Роки діяльності з 1947 — тепер. час
У шлюбі з Jeffrey Haydend
IMDb nm0001693
Нагороди та премії

CMNS: Ева Мері Сейнт у Вікісховищі

Ева Марі Сейнт (англ. Eva Marie Saint, 4 липня 1924, Ньюарк штат Нью-Джерсі) — американська акторка, володарка премії «Оскар» (1955) за найкращу жіночу роль другого плану, одна з восьми акторок в історії світового кінематографа, яка отримала цю нагороду за дебютну роль другого плану.

Біографія[ред. | ред. код]

Ева Марі Сейнт народилася 4 липня 1924 в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, в сім'ї Еви Марі і Джона Мірда Сейнта.

У 1942 закінчила Центральну середню школу Бетлехем, а потім вивчала акторську майстерність в Державному університеті Боулінг Грін.

Після 1959 року, на злеті кар'єри в кіно, полишила зйомки, щоб займатися шлюбом та двома дітьми. Повернулася в кінематограф у кінці ХХ століття.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Наприкінці 1940-х Сейнт почала кар'єру на радіо і телебаченні. З початку 1950-х вона вже грала на Бродвеї і в 1953 була удостоєна «Нагороди драматичних критиків» за роль в п'єсі «Поїздка в Баунтіфул», де вона грала разом з Ліліан Гіш і Джо Ван Фліт. У 1955 Сейнт вперше була номінована на «Еммі» за роль у «Телевізійному театрі», а через рік номінована повторно за роль у телеверсії мюзиклу «Наше місто». Її успіх і популярність на телебаченні досягли такого рівня, що юна Ева Марі Сейнт отримала прізвисько «телевізійна Гелен Гейс».

У кіно Сейнт дебютувала в 1954 у фільмі Еліа Казан «В порту» з Марлоном Брандо в головній ролі. Перша ж роль принесла їй премію «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану». Ця робота допомогла Сейнт отримати ролі у відомих фільмах на початку її кінокар'єри, таких як «Капелюх, повний дощу» (1957) і шедевр Альфреда Гічкока «На північ через північний захід» (1959). Хоча роль у фільмі «На північ через північний захід» ще більше піднесла кар'єру акторки, вона згодом відмовилася від багатьох цікавих ролей, присвятивши більшу частину свого часу чоловікові і двом дітям.

Оскільки в 1970-ті акторці пропонували в кіно здебільшого другорядні ролі, вона повернулася на телебачення і театральну сцену. Знялася в багатьох відомих телефільмах і двічі номінувалася на премію «Еммі». Лише в 1986 знову з'явилася на великому екрані у фільмі «Нічого спільного».

В кінці XX століття Ева Марі Сейнт повернулася в кінематограф. Найпомітнішими стали ролі Франки в кінодрамі «Я мріяла про Африку» (2000), міс Френні в комедії «Завдяки Вінн-Діксі» (2005) та Марти Кент у фільмі «Повернення Супермена» (2006). У 2009 році Сейнт з'явилася на 81-й церемонії вручення премії Американської кіноакадемії, вручивши «Оскар» Пенелопі Крус — переможниці в номінації «найкраща акторка другого плану».

Ева Марі Сейнт має дві зірки на Голлівудській Алеї Слави: за внесок в кіно — на Голлівуд-бульвар, 6624, а за внесок у телебачення — на Голлівуд-бульвар, 6730.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

«Оскар»

  • 1955 — «Найкраща актриса другого плану» («У порту»)

«Еммі»

  • 1990 — «Найкраща актриса другого плану в міні-серіалі» («Люди як ми»)

Міжнародний фестиваль в Лаудердейл

  • 1999 — «Премія за досягнення всього життя»

Фестиваль фільмів та відео Саванна

  • 2000 — «Премія за досягнення всього життя»

Міжнародний фестиваль Сан Луіс Обіспо

  • 2000 — «Премія за досягнення всього життя»

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]