Никифоров Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Никифоров
Особові дані
Повне ім'я Віктор Васильович Никифоров
Народження 4 грудня 1931(1931-12-04)
Москва, СРСР
Смерть 4 березня 1989(1989-03-04) (57 років)
Москва, СРСР
Зріст 185 см
Позиція центральний нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949–1951
1951
1951–1953
1953–1955
1955–1956
1957–1960
«Спартак» (Москва)
ЦБЧА (Москва)
ОБО (Новосибірськ)
«Динамо» (Новосибірськ)
«Динамо» (Москва)
«Спартак» (Москва)
(див. нижче)
0 (0)
5 (4)
18 (20)
17 (6)
81 (45)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1955–1956 СРСР 9 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Васильович Никифоров (рос. Виктор Васильевич Никифоров; нар. 4 грудня 1931, Москва, СРСР — 4 березня 1989) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Високого зросту та фізично сильний хокеїст, що володів неймовірно сильним точним кидком. Індивідуальні проходи Никифорова на високій швидкості приводили у захват любителів хокею. Виступав за московські команди «Спартак» (1949—1951, 1957—1960; 81 матч, 45 голів), ЦБЧА (1951), «Динамо» (1955—1956; 17 матчів, 6 голів) та новосибірські ОБО (1951—1953; 5 матчів, 4 голи), «Динамо» (1953—1955; 18 матчів, 20 голів). У складі столичних динамівців — третій призер чемпіонату та фіналіст кубка СРСР.

Особисто я згадую, як Никифоров в 30-градусний мороз виходив на лід у легкому трико і ситцевій - на голе тіло - сорочці і витворяв таке, що нам, хлопчакам, і не снилося: міг від одних воріт перекинути шайбу через все поле вище протилежних воріт , фінти завертав неймовірні, катався граціозно і витончено. Словом, не хокеїст - сама досконалість.

— Олександр Гольцев (журналіст)[1]

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

З 8 грудня 1955 по 29 січня 1956 року провів дев'ять матчів за збірну СРСР, забив чотири голи. У п'яти поєдинках суперником радянської команди була швейцарська збірна.

У складі національної збірної брав участь у Олімпійських іграх 1956 у італійському місті Кортіна-д'Ампеццо. На турнірі провів два матчі та відзначився забитою шайбою у ворота збірної Італії. Здобув три комплекта нагород: олімпійського чемпіона, чемпіона світу та Європи.

Тренерська діяльність

[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри працював тренером у хокейних командах міста Новокузнецька.

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]
Нагороди Команда Кіл. Рік
Олімпійські ігри
Золото СРСР 1 1956
Чемпіонат світу
Золото СРСР 1 1956
Чемпіонат Європи
Золото СРСР 1 1956
Чемпіонат СРСР
Бронза «Динамо» (Москва) 1 1956
Кубок СРСР
Фіналіст «Динамо» (Москва) 1 1956

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]