Ніна Сімон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сімон.
Ніна Сімон
англ. Nina Simone
Основна інформація
Повне ім'яангл. Eunice Kathleen Waymon
Дата народження21 лютого 1933(1933-02-21)[1][2][…]
Місце народженняТрайон, Полк, Північна Кароліна, США[4][5]
Дата смерті21 квітня 2003(2003-04-21)[1][2][…] (70 років)
Місце смертіКаррі-ле-Руе[1][6]
Причина смертірак молочної залози
Роки активності1954 — 2003
ГромадянствоСША
Національністьафроамериканці[7][8][5]
Професіїавторка-виконавиця, jazz pianist, співачка, студійна виконавиця, активістка громадянських прав
ОсвітаДжульярдська школа і Allen Schoold[9]
ВчителіVladimir Sokoloffd
Співацький голосконтральто
Інструментифортепіано[10] і вокал[d][10]
Жанрисоул, джаз[11], класична музика[10], Босанова[10] і блюз
Magnum opusFour Womend і To Be Young, Gifted and Blackd
ПсевдонімиNina Simone і The Songstress[12]
ЛейблиBethlehem Recordsd і Charly Recordsd
Нагороди

Зала слави рок-н-ролу (2018)

почесний доктор[d]

У шлюбі зAndy Stroudd[13]
ДітиLisa Simoned
Автограф
ninasimone.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ніна Сімо́н (англ. Nina Simone, [ˈniːnə sɨˈmoʊn], справжнє ім'я Юніс Кетлін Веймон, англ. Eunice Kathleen Waymon; 21 лютого 1933, Трайон — 21 квітня 2003, Каррі-ле-Руе) — американська джазова співачка, піаністка та аранжувальниця.

Життєвий і творчий нарис

[ред. | ред. код]

Народилась у штаті Північна Кароліна. Здобула освіту в Джульярдській музичній школі в Нью-Йорку. Розпочавши в 1953 році кар'єру піаністки в нічних клубах Атлантик-Сіті, вона взяла псевдонім на честь своєї улюбленої акторки Симони Синьйоре. На початку 60-х підготувала збірку композицій Дюка Еллінгтона, блюзові балади з бродвейських мюзиклів. Наприкінці 50-х вже записала 10 альбомів. Симон виступала на концертах не тільки як співачка з напрочуд багатим і гнучким вокалом, але також як піаністка, танцівниця та актриса.

В 1965 році вийшов найуспішніший альбом «I Put a Spell on You», до якого увійшли її найпопулярніші хіти: «I Put a Spell on You», «Feeling Good» і «Ne me quitte pas». 1966 року вийшов диск «Wild is the Wind», що більше тяжів до соулу. Ніна Сімон була особисто знайома з Мартіном Лютером Кінгом, борцем за права чорношкірих американців. Після його вбивства, а також після вбивства чотирьох чорношкірих дітей з'явився твір «Mississippi Goddam» та ряд інших творів подібної тематики.

Пісні з її репертуару надалі співалися також іншими виконавцями й ставали хітами. Це, наприклад «Don't Let Me Be Misunderstood», згодом рок-хіт групи «The Animals». Відома в її виконанні пісня «The House of the Rising Sun» також стала хітом у виконанні «The Animals». Пісня «I Put a Spell on You» вплинула на вокальні партії в хіті «Michelle» групи «The Beatles».

В 1970 році у Сімон оголосила про те, що розчарована американським шоубізнесом і віддалилася на Барбадос. Залишок життя провела у Франції. З 1970 по 1978 роки вона підготувала сім студійних робіт, збірник пісень під власний акомпанемент. Після довгої перерви в 1993 році вийшов останній альбом з новим матеріалом: «A Single Woman».

Останні роки Ніна Сімон хворіла на рак молочної залози, що зрештою й стало причиною її смерті у квітні 2003 року. Вона померла у своєму будинку в містечку Карі-ле-Руе на півдні Франції у 70-річному віці.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1959 — Little Girl Blue (студійний)
  • 1959 — The Amazing Nina Simone (студійний)
  • 1959 — Nina Simone at Town Hall (концернтний / студійний)
  • 1960 — Nina Simone at Newport (концернтний)
  • 1961 — Forbidden Fruit (студійний)
  • 1962 — Nina at the Village Gate (концернтний)
  • 1962 — Nina Simone Sings Ellington (студійний)
  • 1963 — Nina Simone at Carnegie Hall (концернтний)
  • 1964 — Folksy Nina (концернтний)
  • 1964 — Nina Simone in Concert (концернтний)
  • 1964 — Broadway-Blues-Ballads (студійний)
  • 1965 — I Put a Spell on You (студійний)
  • 1965 — Pastel Blues (студійний)
  • 1966 — Let It All Out (концернтний / студійний)
  • 1966 — Wild Is the Wind (студійний)
  • 1967 — High Priestess of Soul (студійний)
  • 1967 — Nina Simone Sings the Blues (студійний)
  • 1967 — Silk & Soul (студійний)
  • 1968 — 'Nuff Said! (концернтний / студійний)
  • 1969 — Nina Simone and Piano (студійний)
  • 1969 — To Love Somebody (студійний)
  • 1970 — Black Gold (концернтний)
  • 1971 — Here Comes the Sun (студійний)
  • 1972 — Emergency Ward (концернтний / студійний)
  • 1974 — It Is Finished (концернтний)
  • 1978 — Baltimore (студійний)
  • 1982 — Fodder on My Wings (студійний)
  • 1985 — Nina's Back (студійний)
  • 1985 — Live & Kickin (концернтний)
  • 1987 — Let It Be Me (концернтний)
  • 1987 — Live at Ronnie Scott's (концернтний)
  • 1993 — A Single Woman (студійний)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119082071 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
  5. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  6. ↑ Fichier des personnes décédées
  7. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  8. ↑ BlackPast.org — 2004.
  9. ↑ https://appstate-speccoll.lyrasistechnology.org/repositories/2/resources/180
  10. ↑ а б в г Montreux Jazz Festival Database
  11. ↑ https://www.allaboutjazz.com/tag-nina-simone__25516
  12. ↑ Discogs — 2000.
  13. ↑ https://viaf.org/processed/LIH%7CLNB:CO_r_X;=B_y_

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ніна Сімон

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніна Сімон

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніна_Сімон&oldid=43504469