Окупація Японії

Японська імперія (1945–1947) 大日本帝國 Dai Nippon Teikoku Японія (1947–1952) 日本国 Nippon-koku Окупація Японії
Військова окупація
1945 – 1952 ↓
Згори: Цивільний та морський прапор Знизу: Державний прапор Емблема імператора
Японії: історичні кордони на карті Карта Японії під союзною окупацією Японський архіпелаг, що перебуває під владою Верховного Головнокомандувача союзних держав, чинна 1945—1952 (за винятком Іво Дзіми, під владою США до 1968 року, і Окінави, під владою США до 1972 року). Японський Тайвань та Острови Спратлі, передані під владу Китаю. Префектура Карафуто та Курильські острови, передані під владу СРСР. Японська Корея на південь від 38-го паралелі, підпорядкованої військовому уряду армії США в Кореї, в 1948 році отримала незалежність як Південна Корея. Квантунська область, окупована Радянським Союзом 1945—1955, передана під владу КНР в 1955 році. Японська Корея на північ від 38-ї паралелі, передана під владу Радянської цивільної адміністрації, в 1948 році отримала незалежність як Північна Корея. Південний Тихоокеанський мандат, окуповані Сполученими Штатами в 1945—1947 роках, перетворені в підопічну територію Тихоокеанські острови в 1947 році.
Столиця	Токіо
Мови	Японська
Державний устрій	Військова окупація
Головнокомандувач союзними військами
- 1945—1951	Дуглас Макартур
- 1951—1952	Метью Ріджвей
імператор
- 1926—1989	Хірохіто
Історичний період	період Сьова (Холодна війна)
- Капітуляція Японії	10 серпня 1945
- Сан-Франциський мирний договір	28 квітня 1952
Попередник Наступник Японська імперія Японія Цивільна адміністрація США на островах Рюкю
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Окупація Японії

Окупа́ція Япо́нії — період в історії Японії з 1945 по 1952 рік, коли країна була окупована силами союзників після поразки у Другій світовій війні. Ця іноземна присутність відзначає єдиний раз в історії Японії, коли вона була окупована іноземною державою. З підписанням 8 вересня 1951 мирного договору у Сан-Франциско Японія відновила себе як рівноправний член світової спільноти, а 28 квітня 1952, разом із набуттям чинності договору, повернула собі суверенітет і поклала край окупації.

Окупаційна політика

Політика демократизації

• Директива про ліквідацію обмежень політичних і релігійних свобод та інших цивільних прав (4 жовтня 1945).
• Дозвіл діяльності заборонених в роки війни профспілок (1946).
• Дозвіл діяльності опозиційних політичних партій, включаючи КПЯ та СПЯ.
• Надання виборчого права жінкам.

У грудні 1945 року на основі директиви окупаційної влади синтоїстська релігія була відокремлена від держави, а в новорічному зверненні до народу 1946 року імператор публічно відрікся від свого «божественного походження» (див. Нінген-сенген).

Запропоновані зони окупації Японії: червоним – Радянський Союз; синім – США; жовтим – Китай; зеленим – Великобританія; жовто-блакитна пунктирна зона — зона спільної окупації США та Китаю

Економічна політика

• Ліквідація дзайбацу (великі монополістичні концерни).
• Аграрна реформа 1946—1949 років, в результаті якої поміщицьке землеволодіння було практично знищено, а з орендарів селяни стали власниками землі. Групу розробників реформи очолив американський економіст Вольф Ісаакович Ладежінський. У процесі реформи у великих землевласників були примусово викуплені близько 5 800 000 акрів (близько 2 млн 300 тис. га) землі, що становило близько 38% сільськогосподарської землі країни. Викуплені землі були продані на умовах тривалої розстрочки селянам, до того моменту орендувавшим цю землю у поміщиків. Інфляція швидко обнулила борги селян з викупу і до 1950 року колишні орендарі перетворилися в три мільйони селян-власників. Такий підсумок реформи поклав кінець влади великих землевласників і значною мірою ліквідував соціальну базу для лівацьких настроїв у японських селах.
• «Лінія Д. Доджа» (1949—1950) — лінія стабілізації японської економіки, розроблена американським фінансистом Д. Доджем. Важливою частиною «лінії Доджа» була здійснена в 1949 році реформа податкової системи Японії, проєкт якої був розроблений групою американських експертів на чолі з Шоупом. Суть реформи полягала в збільшенні податків з метою подолання інфляції та стабілізації економіки. Центральне місце в ній займали прямі податки, в основу яких було покладено принцип прогресивного прибуткового податку. Головним підсумком фінансової реформи Доджа стало те, що був зверстаний і прийнятий до виконання бездефіцитний державний бюджет, при якому доходи не просто покривали витрати, але і значно перевищували їх. Ця фінансова реформа також справила благотворний вплив на стан зовнішньої торгівлі Японії: стабілізувала єну і дозволила вийти державі з тривалої фінансової кризи.

У 1945 році окупаційною владою розпочато випуск окупаційних єн, які перебували в обігу паралельно з японською єною. У 1948 році окупаційна єна була вилучена з обігу, за винятком Окінави, де вона була оголошена єдиним законним платіжним засобом і повністю замінила японську єну.

Література

• John W. Dower, Embracing Defeat: Japan in the Wake of World War II. Norton, 1999. ISBN 0-393-04686-9
• Howard B. Schonberger: Aftermath of War. Americans and the Remaking of Japan, 1945–1952. Kent University Press, Kent, Ohio/ London 1989, ISBN 0-87338-369-9.
• Grant Kohn Goodman: America's Japan: The First Year. 1945–1946. Fordham University Press, New York 2005, ISBN 0-8232-2515-1.
• Aldous, Christopher, and Akihito Suzuki. Reforming Public Health in Occupied Japan, 1945–52: Alien Prescriptions? (Routledge, 2012) ISBN 978-0-203-14282-0
• Winfried Scharlau: Der General und der Kaiser. Die amerikanische Besatzung Japans: 1945–1952. Hauschild Verlag, Bremen 2003, ISBN 3-89757-197-8.
• La Cerda, John. The Conqueror Comes to Tea: Japan under MacArthur. Rutgers University, 1946.
• Mark Gayn (Dec 15, 1989). Japan Diary. Tuttle Publishing.
• Richard B. Finn (1992). Winners in Peace: MacArthur, Yoshida, and Postwar Japan. University of California Press. с. 112–114.
• Rinjirō Sodei; John Junkerman; Shizue Matsuda (Jan 1, 2006). Dear General MacArthur: Letters from the Japanese During the American Occupation. Rowman & Littlefield. с. 31—42.

Посилання

• American Occupation of Japan, Voices of the Key Participants [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.] in the Claremont Colleges Digital Library
• J.C.S 1380/15 [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] BASIC DIRECTIVE FOR POST-SURRENDER MILITARY GOVERNMENT IN JAPAN PROPER
• Memories of War: The Second World War and Japanese Historical Memory in Comparative Perspective [Архівовано 4 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• A sweet memory: My first encounter of an American soldier [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Zaibatsu Dissolution, Reparations and Administrative Guidance.
• Four Jap Prisons Open Their Doors. Lawrence Journal-World. 10 жовтня 1945. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2020.
• REMOVE HIROHITO IS CRY OF FREED JAP COMMUNISTS. Toronto Daily Star. 10 жовтня 1945. Архів оригіналу за 5 січня 2021.
• CHANGES IN JAPAN. Kalgoorie Miner. 12 жовтня 1945. Архів оригіналу за 29 лютого 2020.
• Japanese Press Translations produced by the General Headquarters of SCAP [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Basic Outline Plan for Blacklist Operations [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Seite der US Army zur Besatzungszeit (englisch) [Архівовано 8 вересня 2005 у Wayback Machine.]

Історія Японії
Періодизація Стародавність Палеоліт (до 14 тис. років до н. е.) Дзьомон (XV–I тисячоліття до н. е.) Яйой I тисячоліття до н. е. – 300 н. е.) Ямато Кофун (300–538) Асука (538–710) Нара (710–794) Хейан (794–1185) Середньовіччя Камакура (1185–1333) Реставрація Кемму(1333–1336) Муроматі (1336–1573) Намбокутьо Сенґоку Адзуті-Момояма (1573–1603) Новий Час Едо (1603–1868) Мейдзі (1868–1912) Тайсьо (1912–1926) Сучасність Сьова (1926–1952) Хейсей (1989–2019) Рейва (2019–)
За темою Військова Дипломатична Економічна Залізнична Конституційна Монархічна
За регіоном Кансай Канто Кюсю Сікоку Тохоку Тюбу Тюгоку Хокайдо Хонсю Кіото Токіо
Хронологія • Інші країни Історія Японії