Олена Вакареску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Вакареску
фр. Hélène Vacaresco
рум. Elena Văcărescu
Народилася 21 вересня 1864(1864-09-21)[1]
Бухарест, Румунія[2]
Померла 17 лютого 1947(1947-02-17)[2][1] (82 роки)
Париж[2]
Поховання цвинтар Беллу
Країна  Франція
 Румунія
Діяльність поетка, дипломат, журналістка, перекладачка, письменниця, лібретистка
Сфера роботи поезія
Мова творів французька
Рід Văcărescu familyd
Батько Ioan Văcărescud[3]
Мати noble Eufrosina Falcoianud[3]
Автограф
Нагороди

CMNS: Олена Вакареску у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Олена Вакареску (рум. Elena Văcărescu, фр. Hélène Vacaresco; 21 вересня 1864, Бухарест — 17 лютого 1947, Париж) — румунсько-французька письменниця, поетеса, перекладачка, дипломат. Почесний член Румунської Академії, двічі лауреат Французької Академії (Grand Prix de la Francophonie).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олена Вакареску була представницею волоського боярського роду — Вакареску. Онука Аліку Вакареску, поета. Племінниця Янку Вакареску, поета, перекладача, діяча національного і культурного відродження Валахії. Нащадок Єнакіца Вакареску, поета, автора першої румунської граматики. Молодість провела, в основному, в родовому маєтку недалеко від Тирговіште. З гувернанткою займалася англійською мовою. Вивчала французьку філологію та літературу в Парижі, де зустрічалася з Віктором Гюго. Відвідувала курси з філософії, естетики та історії. Також під керівництвом Сюллі-Прюдома вивчала поезію та віршування.

Її першу книгу, темою якої була російсько-турецька війна (1877—1878), у якій брав участь її батько, було опубліковано в 1886 році.

Олена Вакареску під час проведення Ліги Нації в 1936 р.

Життя Олени змінилася після зустрічі в 1888 році з королевою Румунії і письменницею (під псевдонімом Кармен Сільва) Єлизаветою Нойвідською, дружиною короля Кароля I Гогенцоллерн-Зігмарінгена. Королева запросила її до свого палацу. У зв'язку зі смертю єдиної доньки королеви в 1874 році всі свої материнські почуття вона звернула на Олену. У 1889 році через відсутність прямого спадкоємця, король вирішив, що їм стане його племінник Фердинанд, який закохався в Олену і хотів одружитися з нею. Але, згідно з Конституцією Румунії, спадкоємець престолу не міг одружитися з румункою. В результаті скандалу, коли королева, заохочуючи роман, вирішила організувати їх шлюб, вона була відправлена на 2 роки до Нойвіда, а Олена — до Парижа. Фердинанду вирішили підшукати нову наречену і нею стала — Марія Единбурзька.

Олена Вакареску постійно жила в Парижі і, крім літературної діяльності, активно займалася політикою. У 1922—1924 році вона був заступником делегації Румунії в Лізі Націй, в 1925—1926 роках — постійним представником, а у 1926—1938 роках — знову заступником. Вона була першою жінкою у ранзі посла (постійного представника) в історії Ліги Націй.

У 1925 році Олена Вакареску була обрана членом Румунської Академії. У тому ж році стала двічі лауреатом Grand Prix de la Francophonie Французької академії. Кавалер ордена Почесного легіону.

Займалася перекладами французькою мовою творів румунських поетів, серед яких Міхай Емінеску, Лучіан Блаґа , Октавіан Ґоґа, Джордже Топирчану, Йон Мінулеску та ін.

Незадовго до смерті, Олена Вакареску стала членом румунської делегації на Паризькій мирній конференції 1947 року, очолюваної Ґеорґе Тетереску.

Похована в сімейному склепі Вакареску на кладовищі Беллу в Бухаресті.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Поезія
  • Chants d Aurore (1886)
  • L âme sereine (1896)
  • Lueurs et Flammes (1903)
  • Le Jardin passioné (1908)
  • La Dormeuse éveillée (1914)
Твори на фольклорні теми
  • Le Rhapsode de la Dâmboviţa (1889)
  • Nuits d'orient (1907)
  • Dans l'or du soir (1927)
  • Novels[edit]
  • Amor vincit (1908)
  • Le Sortilege (1911)
Мемуари
  • Memorial sur le mode mineur (1945)
  • Le Roman de ma vie
Театральні п'єси
  • Stana (1904)
  • Pe urma dragostei

Пам'ять[ред. | ред. код]

Поштова марка Румунії з зображенням Олени Вакареску
  • У 2013 році Пошта Румунії випустила в обіг марку із зображенням Олени Вакареску.
  • Національний банк Румунії в серпні 2014 року випустив в обіг монету, присвячену 150-річчю з дня народження відомої румунської письменниці Олени Вакареску.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117725269 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]