Оскар фон Нідермаєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар фон Нідермаєр
нім. Oskar Ritter von Niedermayer
Народився8 листопада 1885(1885-11-08)[1][2]
Фрайзінг, Німеччина[1]
Помер25 вересня 1948(1948-09-25)[1][2] (62 роки)
Владимир, РРФСР
·туберкульоз
Країна Німеччина
Діяльністьвикладач, письменник, військовослужбовець, географ, солдат, офіцер
Галузьвійськова географія[3], воєнна політика[3], війська[3], військова стратегія[3] і військова тактика[3]
Знання мовнімецька[4][5]
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал-майор
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Орден Османие 4 ступеня
Орден Османие 4 ступеня
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Оскар Нідермаєр, з 21 лютого 1919 року — Ріттер фон Нідермаєр (нім. Oskar Ritter von Niedermayer; 8 листопада 1885, Фрайзінг, Німецька імперія25 вересня 1948, Владимир, РРФСР) — німецький військовий діяч, генерал-майор вермахту. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син архітектора. Походив з купецько-чиновницької родини. У 1905 році вступив в 10-й полк польової артилерії в Ерлангені. Після отримання офіцерського звання йому дозволили здобути освіту, одночасно продовживши службу в армії. У 1910 році закінчив артилерійське училище. Вивчав природознавство, географію та іранські мови. У 1912-14 роках здійснив дослідницьку поїздку по Персії та Індії, також відвідав Єгипет, Аравію і Палестину. Був першим європейцем, який відвідав пустелю Деште-Лут.

У серпні 1914 року вирушив у складі 10-го артполку на Західний фронт, але вже в жовтні 1914 року його відкликали до Берліна і відрядили до Туреччини для виконання секретної місії на Сході. У грудні 1914 року призначений головою німецько-турецької експедиції в Афганістан, метою якої було підняття проти англійського колоніального панування підвладних Великій Британії пуштунів та індійців. Військова експедиція була організована з ініціативи військового міністра Туреччини Енвер-паші німецьким і турецьким генштабами. Аж до травня 1916 року Нідермаєр знаходився в Кабулі, лише зрідка і ненадовго виїжджаючи за його межі. Він багато разів вів переговори з еміром Хабібулла-ханом і представниками афганських урядових кіл. Нідермаєр від імені імператора пообіцяв еміру, в разі його вступу у війну на боці Німеччини, надати йому допомогу в створенні так званого Великого Афганістану, тобто приєднати до нього англійський і перський Белуджистан. У березні 1918 року повернувся до Німеччини. Учасник боїв на Західному фронті, в Шампані і Фландрії.

Після закінчення війни вивчав філологію і географію в Мюнхенському університеті. З квітня 1919 року служив у фрайкорі Еппа, який бився проти Баварської радянської республіки. У грудні 1919 року вступив на службу в рейхсвер. У 1922-32 роках керував спецгрупою рейхсверу «Р», що займалася німецько-радянським таємним військовим співробітництвом, працював в СРСР. У 1933 році вступив в НСДАП. У тому ж році захистив докторську дисертацію. У 1935 році вступив в вермахт як стройового службовця.

З жовтня 1939 року — офіцер ОКВ. Після початку Німецько-радянської війни неодноразово подавав прохання про переведення на фронт. З 13 травня 1943 по 21 травня 1944 року — командир 162-ї піхотної дивізії. Разом зі своїм підрозділом в 1943-44 роках брав участь в антипартизанських акціях на Балканах, потім служив в Італії. З травня 1944 року — військовий радник у Франції. У серпні 1944 року необережно висловився про східну політику Адольфа Гітлера, що призвело до звинувачення в пораженстві і арешту в тюрмі Торгау. У квітні 1945 року звільнений американськими військами.

Після капітуляції Німеччини переїхав в Регенсбург, однак незабаром був арештований радянськими військами в Карлсбаді і переведений в московську в'язницю. За рішенням Особливої ​​наради при МДБ СРСР від 10 липня 1948 року засуджений до 25 років ув'язнення. Помер від туберкульозу.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Meine Rückkehr aus Afghanistan, München 1918.
  • Die Binnenbecken des Iranischen Hochlandes, München 1920. (PDF-Datei)
  • Afghanistan, Leipzig 1924.
  • Unter der Glutsonne Irans - Kriegserlebnisse der deutschen Expedition nach Persien und Afghanistan, Dachau 1925.
  • Im Weltkrieg vor Indiens Toren – Der Wüstenzug der deutschen Expedition nach Persien und Afghanistan
  • Wehrgeographische Betrachtung der Sowjetunion, Berlin 1933.
  • Sowjet-Rußland – Eine geopolitische Problemstellung, Berlin 1934.
  • Wehrpolitik – Eine Einführung und Begriffsbestimmung, Leipzig 1939.
  • Wehrgeographischer Atlas von Frankreich, Berlin 1939.
  • Krieg in Irans Wüsten, Hamburg 1940.
  • Soldatentum und Wissenschaft, Hamburg 1940.
  • Wehrgeographie am Beispiel Sowjetrußlands, Berlin 1940.
  • Wehrgeographischer Atlas von Großbritannien, Berlin 1940.
  • Krieg und Wissenschaft, in: Das Reich 21/ 1941.
  • Wehrgeographischer Atlas der Union der Sozialistischen Sowjetrepubliken, Berlin 1941.
  • Wehrgeographie, Berlin 1942

Література

[ред. | ред. код]
  • Hans Lührs: Gegenspieler des Obersten Lawrence, Vorhut-Verlag (1936)
  • Franz W. Seidler: Oskar von Niedermayer im Zweiten Weltkrieg. Ein Beitrag zur Geschichte der Ostlegionen , in: Wehrwissenschaftliche Rundschau, Jg. 20, 1970, S. 168-174.
  • Renate Vogel: Die Persien- und Afghanistanexpedition Oskar Ritter von Niedermayers 1915/16, Biblio-Verlag, 1976.
  • Christopher Jahr: Hitlers militärische Elite, Band 1, 1998
  • Hans-Ulrich Seidt: Berlin, Kabul, Moskau. Oskar Ritter von Niedermayer und Deutschlands Geopolitik, Universitas (2002), ISBN 978-3800414383
  • Sean McMeekin: The Berlin-Baghdad Express: The Ottoman Empire and Germany's Bid for World Power, 1898–1918, Harvard University Press (2010)
  • Rudolf A. Mark: Krieg an fernen Fronten. Die Deutschen in Zentralasien und am Hindukusch 1914-1924, Verlag Ferdinand Schöningh GmbH (2013), ISBN 978-3506777881

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11858779X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. CONOR.Sl