Очікує на перевірку

Поганий день у Блек Році

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поганий день у Блек Році
англ. Bad Day at Black Rock
Жанркримінальна драма
РежисерДжон Стерджес
ПродюсерДор Шарі[en]
СценаристМіллард Кауфман[en]
На основіоповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en]
У головних
ролях
Спенсер Трейсі
Роберт Райан[en]
Енн Френсіс
Дін Джаггер
Волтер Бреннан
Ернест Боргнайн
Лі Марвін
ОператорВільям С. Меллор[en]
КомпозиторАндре Превін
ХудожникMillard Kaufmand
КінокомпаніяMetro-Goldwyn-Mayer
Дистриб'юторMetro-Goldwyn-Mayer
Тривалість81 хв.
Моваанглійська
Локалізаціяфільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні
КраїнаСША США
Рік1955
Кошторис$ 1 288 000
Касові збори$ 3 788 000
IMDbID 0047849
РейтингIMDb: 7.7/10 stars
CMNS: Поганий день у Блек Році у Вікісховищі

«Поганий день у Блек Році»[1] (англ. Bad Day at Black Rock) — американська кримінальна драма 1955 року режисера Джона Стерджеса. Екранізація оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en], опублікованого в «Американському журналі» (The American Magazine) у січні 1947 року.

У 2018 році фільм «Поганий день у Блек Році» був обраний Бібліотекою Конгресу США для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий».[2][3]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Однорукий чоловік Макріді (Спенсер Трейсі) приїжджає в маленьке сонне пустельне містечко Блек Рок, що перекладається як Чорна Скеля. Спочатку він не розповідає жителям про причину свого візиту. Однак, коли вони довідуються, що Макріді шукає колишнього японсько-американського мешканця Блек Року на ім'я Комоко, у нього з'являються проблеми.[3]

Ролі виконують

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • Фільмування почалося в липні 1954 року зі сцени, в якій потяг прибуває на станцію і мчить до глядачів, але було б смертельно небезпечно спробувати маневр гелікоптера на шляху швидкого локомотива. Тому пілот-каскадер запропонував ідеальне рішення: пустити поїзд задом наперед і пролетіти на вертольоті над локомотивом, що відступає, а потім на екрані спроектувати відзнятий матеріал у зворотному напрямку.
  • Доре Шарі вирішив створити фільм без музики, а використовував лише звуки навколишнього середовища — куранти годинника, вітер у прерії тощо. Дор Шарі описав це видіння у своїй автобіографії: «Спочатку тиха цятка станції в самому серці пустелі. Дме вітер, виття койота, далекий гудок дизельного двигуна, потім гуркіт потяга. Музичний відділ мене ненавидів».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]