Поганий день у Блек Році
Поганий день у Блек Році | |
---|---|
англ. Bad Day at Black Rock | |
Жанр | кримінальна драма |
Режисер | Джон Стерджес |
Продюсер | Дор Шарі[en] |
Сценарист | Міллард Кауфман[en] |
На основі | оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en] |
У головних ролях | Спенсер Трейсі Роберт Райан[en] Енн Френсіс Дін Джаггер Волтер Бреннан Ернест Боргнайн Лі Марвін |
Оператор | Вільям С. Меллор[en] |
Композитор | Андре Превін |
Художник | Millard Kaufmand |
Кінокомпанія | Metro-Goldwyn-Mayer |
Дистриб'ютор | Metro-Goldwyn-Mayer |
Тривалість | 81 хв. |
Мова | англійська |
Локалізація | фільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні |
Країна | США |
Рік | 1955 |
Кошторис | $ 1 288 000 |
Касові збори | $ 3 788 000 |
IMDb | ID 0047849 |
Рейтинг | IMDb: |
Поганий день у Блек Році у Вікісховищі |
«Поганий день у Блек Році»[1] (англ. Bad Day at Black Rock) — американська кримінальна драма 1955 року режисера Джона Стерджеса. Екранізація оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en], опублікованого в «Американському журналі» (The American Magazine) у січні 1947 року.
У 2018 році фільм «Поганий день у Блек Році» був обраний Бібліотекою Конгресу США для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий».[2][3]
Однорукий чоловік Макріді (Спенсер Трейсі) приїжджає в маленьке сонне пустельне містечко Блек Рок, що перекладається як Чорна Скеля. Спочатку він не розповідає жителям про причину свого візиту. Однак, коли вони довідуються, що Макріді шукає колишнього японсько-американського мешканця Блек Року на ім'я Комоко, у нього з'являються проблеми.[3]
- Спенсер Трейсі — Джон Дж. Макріді
- Роберт Райан[en] — Ріно Сміт
- Енн Френсіс — Ліз Верт
- Дін Джаггер — шериф Тім Горн
- Волтер Бреннан — Док Велі
- Ернест Боргнайн — Колі Трімбл
- Лі Марвін — Гектор Девід
- Джон Еріксон[en] — Піт Верт
- Фільмування почалося в липні 1954 року зі сцени, в якій потяг прибуває на станцію і мчить до глядачів, але було б смертельно небезпечно спробувати маневр гелікоптера на шляху швидкого локомотива. Тому пілот-каскадер запропонував ідеальне рішення: пустити поїзд задом наперед і пролетіти на вертольоті над локомотивом, що відступає, а потім на екрані спроектувати відзнятий матеріал у зворотному напрямку.
- Доре Шарі вирішив створити фільм без музики, а використовував лише звуки навколишнього середовища — куранти годинника, вітер у прерії тощо. Дор Шарі описав це видіння у своїй автобіографії: «Спочатку тиха цятка станції в самому серці пустелі. Дме вітер, виття койота, далекий гудок дизельного двигуна, потім гуркіт потяга. Музичний відділ мене ненавидів».
- 1955 Премія Каннського кінофестивалю (Франція):
- 1955 Премія Національної ради кінокритиків США:
- Найкращі десять фільмів[en] — N 4.
- 2003 Премія Спілки кінокритиків Бостона:
- Winner Special Commendation
- 2018 Національна рада США зі збереження фільмів[en] внесла кінострічку до Національного реєстру фільмів США
- ↑ Поганий день у Блек Році kinorium.com
- ↑ Films Selected to The National Film Registry, Library of Congress 1989—2007 (англ.)
- ↑ а б Національному реєстру фільмів виповнюється 30 років loc.gov 12.12.2018 (англ.)
- ↑ Нагороди фільму Поганий день в Блек Році kino-teatr.ua
- ↑ Приз за найкращу чоловічу роль (Каннський кінофестиваль) profilbaru.com
- «Поганий день у Блек Році» на сайті IMDb (англ.) (12.09.2023)