Постолівка (Чортківський район)
| село Постолівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Гусятинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060130110090207 |
| Облікова картка | Постолівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1574 |
| Населення | 1 363 |
| Територія | 3.577 км² |
| Густота населення | 381.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48236 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′14″ пн. ш. 26°5′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д. |
| Водойми | Гнила |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Хоростків |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48236, с. Постолівка |
| Сільський голова | Шмолалюк Ярослав Зіновійович |
| Карта | |
  Постолівка | |
 Постолівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Постолі́вка — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Постолівської сільської ради. До Постолівки приєднано село Раків Кут в 1954 р.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[1]
Населення — 1341 особа (2007).
Через село тече річка Черниця.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1360 | 99.78% |
| російська | 2 | 0.15% |
| німецька | 1 | 0.07% |
| Усього | 625 | 100% |
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, підкарпатської культури шнур. кераміки, західноподіл. групи скіфського часу і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1546. В люстраційних записах 1564 р. вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок[3] (Т.1, с. 105).
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
Під час німецько-радянської війни через Постолівку, у липні місяці 1943 року проходило партизанське з'єднання Сидора Ковпака.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610246, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 982 виборці, явка 51,93%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 36,35%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,25%, за «Європейську Солідарність» — 11,39%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 32,81%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,99%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 15,91%[5].
Є церква Різдва Іоана Хрестителя (1844, мурована), костьол святих апостолів Петра і Павла (1890 р., мур.), капличка (1992).
Споруджено меморіальний комплекс полеглим у 2-й світовій війні (1995), насипано символічну могилу УСС (1991).
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
У Постолівці народилися:
- Євген Барвінський- український історик, архівіст, бібліограф ,
- громадський діяч Т. Кісь.
- лікар УГА Євген Гайдукевич, помер на Різдво 1920 у Жмеринці від тифу.
- Олійник Радомир Іванович (2005—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Євген Побігущий-Рен (1901—1995), український військовик, полковник УНА, виховник Пласту і СУМ, член УВО і ОУН.
-
Церква Іоанна Хрестителя -
Руїни костелу Святих Петра і Павла -
Будинок культури -
Символічна могила Борцям за волю України -
Автобусна зупинка
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської - Михайло Грушевський - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Бігус М., Гофман О., Уніят В., Щавінський, В. Постолівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 100—101. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Бігус М., Уніят, В. Постолівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 122. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Postołówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 851. (пол.)
