Рожеві троянди
 | |
| Творець: | Вінсент ван Гог |
|---|---|
| Час створення: | 1890 |
| Висота: | 32 см |
| Ширина: | 40,5 см |
| Матеріал: | Полотно |
| Техніка: | масло |
| Жанр: | натюрморт |
| Зберігається: | Копенгаген |
| Музей: | Нова гліптотека Карлсберга |
| Інвентарний номер: | MIN 1836 |
 Рожеві троянди у Вікісховищі | |
«Рожеві троянди» — одна з останніх картин нідерландського художника Вінсента ван Гога.
Протягом останніх двох місяців життя — з травня по липень 1890 року — ван Гог жив в Овер-сюр-Уаз під Парижем, де він і написав кілька картин з квітами. «Рожеві троянди» — одна з найкращих картин серії. Вона є характерною для пізньої творчості художника. На відміну від яскравих помаранчевих і жовтих відтінків, які він використовував в Арль (наприклад, в циклі «Соняшники»), тут ван Гог застосовує більш м'яке і меланхолійне поєднання кольорів, що говорить про більш родючий і вологий північний клімат. Ця картина типова для останнього періоду творчості Вінсента ван Гога ще й тим, що в ній практично відсутнє тяжіння (на перший погляд здається, що картину можна перевернути, а ефект від цього не зміниться). Ван Гог зумів передати почуття безпосередньої близькості троянд до спостерігача. На те, де у картини низ, вказує практично невидима чаша під квітами, а на глибину — натякає лише злегка змінена форма мазків і зміна відтінків зеленого. Різкі темно-сині контури листя і стебел троянд, а також вібруючі лінії є прикладом впливу на художника японського різьблення по дереву. Ці прийоми хоч і нагадують стиль Поля Гогена і Еміля Бернара, але ван Гог використовує їх у власній неймовірій манері.
Картина була в 1923 році подарована Новій гліптотеці Карлсберга Хельгою Якобсен. Інвентарний номер — MIN 1863.
- Jens Peter Munk and Kirsten Olesen et al. Post-Impressionism. — Copenhagen : Ny Carlsberg Glyptotek. — С. 120—121. — ISBN 87-7452-109-8.
- Bumpus, Judith. Van Gogh's Flowers. — Oxford, 1989.
- «Рожеві рози» на сайті Новій гліптотеці Карлсберга[недоступне посилання з квітня 2019]
