Координати: 48°46′43″ пн. ш. 24°22′0″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д. / 48.77861; 24.36667
Очікує на перевірку

Росільна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Росільна
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Дзвиняцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26040110050061240
Основні дані
Засноване 1482
Населення 3212
Площа 33 км²
Густота населення 97,33 осіб/км²
Поштовий індекс 77722
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°46′43″ пн. ш. 24°22′0″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д. / 48.77861; 24.36667
Середня висота
над рівнем моря 		452 м
Водойми Саджавка
Місцева влада
Адреса ради 77722, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Росільна, вул. Шевченка, 154 “Б”
Карта
Росільна. Карта розташування: Україна
Росільна
Росільна
Росільна. Карта розташування: Івано-Франківська область
Росільна
Росільна
Мапа
Мапа

CMNS: Росільна у Вікісховищі

Росі́льна — село івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дзвиняцької сільської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

На північно-західній стороні від села потік Мальхівський впадає у річку Лукву.

Історія

[ред. | ред. код]

З 1772 по 1918 рік село належало до Богородчанського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорської монархії. У 1857 р. було 1626 мешканців, у 1880 р. — 1252 в селі, 699 — у присілку Баня і 116 — на землях фільварку, з них 1764 греко-католиків, 65 римо-католиків. В селі була греко-католицька парафіяльна церква Св. Арх. Михайла і етатова школа (яку утримувала і визначала вчителя громада) з одним учителем.[1]

У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням селянина, що пакує до бочки сіль; довкола напис польською мовою «C. K. WIES ROSSOLNA»[2].

У селі та в околицях проходили активні бої між австрійською та російською арміями під час Першої світової війни.

На 01.01.1939 в селі проживало 3480 мешканців, з них 3150 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 180 євреїв і 30 німців[3].

У присілку Рубані в 1944 році НКДБ влаштували катівню.[4]

  • Греко-католицька церква села (1917 рік)
    Греко-католицька церква села (1917 рік)
  • Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року)
    Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року)
  • Австрійські солдати в селі (травень 1917 року)
    Австрійські солдати в селі (травень 1917 року)
  • Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)
    Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3200 99.63%
російська 11 0.34%
інші/не вказали 1 0.03%
Усього 3212 100%

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі є Церква Св. Арх. Михайла (1645[6], 1848 року[7]), яка перебуває у користуванні УПЦ КП та греко-католицька церква ім. Петра і Павла (2009 рік)

Українсько греко-католицька церква Петра і Павла

[ред. | ред. код]

Будівництво храму розпочато у 2000 році і закінчено в 2009. Церква була побудована під керівництвом старшого брата — Василя Федоровича Зваричука. Він похований на росільнянському кладовищі.

Для будівництва церкви були залучені всі кошти громади, а також люди добровільно віддавали свої пенсії, щоб добудувати храм. Участь у будівництві приймали всі: як чоловіки, так і жінки. Спільними зусиллями храм було побудовано.

На церкві є чотири малі куполи та один великий посередині, а також багато вікон, за рахунок яких у церкві дуже світло. Заходячи на подвір'я храму, можна побачити великий дзвін, який ще у 1990 році служив для католицької церкви на пагорбі цвинтаря. Пройшовши далі, можна побачити великі сходи, які ведуть до самого храму.

У самій церкві розміщений великий іконостас, на якому більше 40-ка образів, а також чимало ікон, які куплялися за пожертви парафіян. По правий і лівий бік церкви розміщено старовинний іконостас. Цей іконостас винесли з старої церкви та ховали у себе по домівках, щоб ніхто не міг вкрасти та продати цінну реліквію. Зі слів Василя Зваричука, декілька ікон стояли у нього дома. Він не хотів, щоб образи потрапили у чужі руки. На даний час, парафіяни греко-католицької церкви власними силами намагаються реставрувати старі ікони, які збереглися ще з давніх часів. Відновлено одну ікону.

Під час будівництва церкви служив отець Дмитро Дякун, житель села Хмелівка. За його правління організовувались поїздки до святих місць: Крилос, Зарваниця та інші. А зараз святу літургію править отець Ігор Винник. За його правління організовуються поїздки в Междугор'є. 33 роки старшою сестрицею послужила в церкві Марія Гаврилюк (акушерка). Зараз її місце посіла молода жінка — Любов Зваричук.

З 2009 року дуже багато чого змінилося як і у храмі, так і на подвір'ї. Будинок біля церкви побудували люди парафії під керівництвом Василя Коритана — старшого брата, де зроблено все на сучасний лад. Люди садять квіти, дерева, згодом планують побудувати дзвіницю.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
  • Іван Іванків (*18.01.1998—†10.03.2018) — командир танка у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, загинув у російсько-українській війні на Донеччині[8]
  • Нестор Мартинець — український письменник.
  • Алісія Аппельман-Юрман — ізраїльсько-американська мемуаристка єврейського походження.[9][10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rosólna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 766. (пол.)
  2. ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Фонд 178. - Опис 2. - Спр. 87.
  3. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
  4. ↑ Паливода В. І. Спогади українського повстанця і багаторічного в'язня таборів ГУЛАГу. [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] / Підгот. Б. В. Паливода. — К.: Смолоскип, 2001. — с. 74-87. — ISBN 966-7332-70-5
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1645 (на цвинтарі). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  7. ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1848. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  8. ↑ Він був непосида і сміливець: тіло 20-річного атовця з Прикарпаття везуть додому. ФОТО. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  9. ↑ Profile. Alicia A. Appleman-Jurman. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
  10. ↑ The official web site for Alicia Appleman-Jurman [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Росільна&oldid=43654525