Сердюк Олександр Іванович
Олександр Іванович Сердюк | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 27 червня 1900 Бзів | |||
Помер | 14 грудня 1988 (88 років) Харків, УРСР | |||
Поховання | Міське кладовище № 2 | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор, кіноактор, театральний режисер, викладач університету | |||
Alma mater | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
Відомі учні | Антонов Володимир Іванович | |||
Заклад | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Березіль[1], Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка[2][3] | |||
Роки діяльності | 1919 — 1970 | |||
Партія | КПРС[4] | |||
IMDb | ID 0784924 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Серд́юк Олексáндр (Лесь) Іванович (27 червня 1900, с. Бзів, Баришівський район, Київська область — 14 грудня 1988, Харків) — український актор театру (героїчного й характерного плану) та кіно. Лауреат Сталінської премії (1947, 1948).Народний артист СРСР (1951). Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.
Батько актора Леся Сердюка.
Олександр Сердюк народився 27 червня 1900 року в селі Бзів (нині Баришівський район, Київська область), у селянській родині.
Закінчив Державний музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка (1919).
Дебютував у Театрі імені Тараса Шевченка (Київ, 1919–1922). У 1922–1934 — у театрі «Березіль».
Як режисер відтворив виставу «Березоля» — «Сава Чалий».
З 1934 — у Харківському театрі ім. Шевченка (його мистецький керівник — 1957–1962).
З 1958 р. — професор Харківського театрального інституту (тепер Університет мистецтв).
Похований на міському кладовищі в Харкові (надгробок В. Литвинова).
Йому присвячено фільми: «Зустріч із собою» (1968, Харківська студія телебачення), «Харків Леся Сердюка» (1995, телестудія «Ніка-Арс»).
Том Кіттлінґ («Секретар Профспілки» за Л. Скатом), Барон («Жакерія» за П. Меріме), граф Шарль («Євгенія Гранде» за О. Бальзаком), Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра); в укр. репертуарі: Сава Чалий (в однойменній драмі І. Карпенка-Карого), Мокій («Мина Мазайло» М. Куліша), Командор («Камінний господар» Л. Українки), Микита («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Богун, Кобза («Богдан Хмельницький», «Загибель ескадри» О. Корнійчука) та ін.
Зіграв у кіно ролі: Семена Неживого («Коліївщина», 1933), поміщика Свічки («Прометей», 1936), Назара («Назар Стодоля», 1937), Андрія («Запорожець за Дунаєм», 1937), воїна-поета («Українські мелодії», 1945), Гната Підкови («Доля Марини», 1953), Миколи Воркалюка («Любов на світанні», 1957), «Загибель ескадри» (1965).
- У 1933—1935 роках А. Сердюк позував скульптору М. Манізеру для фігур повстанця з косою та козака, що розривав пута, багатофігурного пам'ятника Шевченкові в Харкові
- На будівлі в Харкові, де жив А. Сердюк, встановлена меморіальна дошка.
- Актору посвячені фільми: «Зустріч з собою» (1968, Харківська студія телебачення), «Харків Леся Сердюка» (1995, телестудія «Ніка-Арс»).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Кисельов Й. Театральні портрети. — К., 1955
- Попов А. Олександр Сердюк. — К., 1979
- Митці України. — К., 1992
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998 (рос.)
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999
- ↑ http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CE%5CBerezil
- ↑ Сердюк Олександр Іванович // Шевченківська енциклопедія — Київ: 2013. — Т. 5. — С. 723. — ISBN 978-966-02-6420-5, 978-966-02-6421-2
- ↑ Сердю́к Александр Иванович // Театральная энциклопедия / под ред. С. С. Мокульский — Москва: Большая российская энциклопедия, 1960. — Т. 4.
- ↑ Сердюк Александр Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 23. — С. 296.
- Леонід Барабан. Сердюк Олександр Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 723.
- Сердюк Олександр Іванович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Народились 27 червня
- Народились 1900
- Померли 14 грудня
- Померли 1988
- Поховані на харківському міському кладовищі № 2
- Випускники Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка
- Викладачі ХНУМ
- Актори Харківського драматичного театру імені Тараса Шевченка
- Члени КПРС
- Народні артисти СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Українські театральні актори
- Актори театру «Березіль»
- Українські кіноактори
- Українські актори
- Радянські кіноактори
- Уродженці Баришівського району
- Уродженці Переяславського повіту
- Актори Державного драматичного театру
- Актори Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка