Собатин
село Собатин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Хустський район |
Тер. громада | Іршавська міська |
Код КАТОТТГ | UA21120130190054950 |
Основні дані | |
Засноване | 1829 |
Населення | 799 |
Територія | 0.9 км² |
Площа | 0.9 км² |
Густота населення | 0,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90100 |
Телефонний код | +380 3144 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°19′9″ пн. ш. 22°59′56″ сх. д. / 48.31917° пн. ш. 22.99889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
257 м |
Водойми | струмок Собатин |
Відстань до обласного центру |
82 км |
Відстань до районного центру |
39 км |
Найближча залізнична станція | Собатин |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90100, Закарпатська обл., Іршавський р-н, м.Іршава, пл.Народна,2 |
Карта | |
Мапа | |
Соба́тин (англ.Sobatyn) — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі. Розташоване у гірській місцевості, на річці Іршавка. Входить до складу Іршавської міської громади.
Бодоловвар — функціонував на окраїні теперішнього с. Собатина Іршавського р-ну (Szombati falu, з угор. — «Суботнє село») у ранній період історії угорського королівства (Horvát, Győrgy-Kovács, 2002, old.170). Захисні споруди побудовані з каменю. В 90-х рр. ХХ ст. на пам'ятці проводилися археологічні розвідки (Дзембас, 1991).
Першою релігійною спорудою села була дерев'яна дзвіниця, що стояла на місці теперішньої церкви.
Мурована церква є типовою базилічною спорудою з низькою вежею під конічним шатром. У 1938 р. був старий план спорудження церкви розмірами 14: 7 м. Єпархіальний інженер Е. Еґреші в оцінці нового проекту записав, що церква була б завеликою для такого малого села, а будівництво коштувало б щонайменше 70 тисяч корон. Е. Еґреші просив подати кількість вірників, найменший можливий розмір вівтаря і на основі цих даних обіцяв безплатно виконати план та кошторис робіт на початку 1939 р. Того ж року почалося спорудження церкви.
На церкві виписано дві дати: 1942 — рік завершення спорудження та 1988 — рік ремонту.
Біля церкви — проста каркасна дзвіниця з дерева з п'ятьма дзвонами, два з яких виготовила фірма «Акорд» у 1929 р., два — Ф. Еґрі в 1937 р., а один Лайош Ласло в 1870-х роках. Невеличка православна церква з вальків була розібрана в кінці 1940-х, а мурована стала православною.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 710 осіб, з яких 334 чоловіки та 376 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 799 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
російська | 0,50 % |
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |