Кілька ліг міст (нім.: Städtebünde, однина Städtebund) стали впливовими в історії Священної Римської імперії. Військовий союз і взаємодопомога зміцнили позиції імперських міст, особливо в період міжцарів'я XIII—XIV століть.
1197. Тосканська ліга складалася з головних міст, баронів і єпископів герцогства Тоскана, спрямована проти імператора Священної Римської імперії в союзі з папством. Першими підписантами були комуни Лукки, Флоренції та Сієни, люди, що жили під замками Прато та Сан-Мініато, а також єпископство Вольтерра. Пізніше до них приєдналося місто Ареццо.[2]
1254. Перша Рейнська ліга (Rheinischer Städtebund) існувала лише між 1254 та 1257 роками. До її складу входило 59 міст.
1306. Thüringer Dreistädtebund[de] — Ліга трьох міст Тюрінгії, була союзом Ерфурта, Нордгаузена та Мюльгаузена проти князівської родини Веттінів із Саксонії. Тривав у 1306—1481 роках.
1381. Другий Рейнський союз і перший Швабський союз були сформовані в 1381 році, об'єднавшись у Південнонімецький союз (Süddeutscher Städtebund) того ж року. Ліга була військовою оборонною угодою проти знаті. Гейдельберзький мир був укладений 26 липня 1384 року.
1412. Пентаполітана ліга була альянсом XV століття п'яти найважливіших угорських королівських вільних міст (нині східна Словаччина): Касса (сьогодні Кошице), Бартфа (Бардіїв), Льочсе (Левоча), Епер'єш (Пряшів) та Кішебен (Сабинів).
1440. Прусська конфедерація (нім.Preußischer Bund) — створена 21 лютого 1440 року в Марієнвердері групою з 53 шляхтичів і духовенства та 19 міст у Пруссії для протистояння Тевтонським лицарям. Базувався на базі більш ранньої подібної організації — Ящірської унії, заснованої в 1397 році шляхтичами Хелмської землі.
1488. Швабська ліга (Swäbischer Bund) була асоціацією взаємної оборони та підтримки миру імперських маєтків — вільних імперських міст, прелатів, князівств та лицарів — головним чином на території ранньосередньовічного герцогстваШвабії, заснованого в 1488 році за наказом імператора Фрідріха III Габсбурга, а також підтримував Бертольд фон Геннеберг-Ремхільд, архієпископ Майнца, чий соборний, а не монархічний погляд на Рейх часто суперечив позиції наступника Фрідріха Максиміліана. Швабська ліга співпрацювала з метою збереження імперського миру та принаймні на початку стримування експансіоністських баварських герцогів з дому Віттельсбахів та революційної загрози з півдня у вигляді Швейцарії. Ліга проводила регулярні збори, підтримувала трибунали та підтримувала єдині сили з 12 000 піхотинців та 1200 кавалеристів.[3]
