Леонард Бернстайн: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Juqipedia (обговорення | внесок)
32 редагування
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
== Життєвий і творчий шлях ==
== Життєвий і творчий шлях ==
Леонард Бернстайн – син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] до США з передмістя [[Рівне|Рівного]].
Леонард Бернстайн – син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] до США з передмістя [[Рівне|Рівного]].
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1945.jpg|thumb|175px|Бернстайн керує нью-йоркским симфоничним оркестром.(1945)]]
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1945.jpg|thumb|175px|Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)]]
[[Файл:Bernstein, Leonard (1918-1990) - 1944 - foto van Vechten2.jpg|thumb|right|175px|Бернстайн у 1944 р.]]
[[Файл:Bernstein, Leonard (1918-1990) - 1944 - foto van Vechten2.jpg|thumb|right|175px|Бернстайн у 1944 р.]]
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1955.jpg|thumb|175px|Бернстайн за фортепіано, працюючи над музичним супроводом.]]
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1955.jpg|thumb|175px|Бернстайн за фортепіано, працюючи над музичним супроводом.]]
Закінчив [[Гарвардський університет]] (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві в Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді в [[1942]]. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).
Закінчив [[Гарвардський університет]] (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді в [[1942]]. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).


Бернстайн — один з видатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів [[Шостакович]]а, [[Малер]]а. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбул» (солісти Каллас, Валетті, Модесті, Myto (live)), «Кармен» (у заголовній партії Хорн, Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фишер-Дискау, Deutsche Grammofon).
Бернстайн — один з видатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів [[Шостакович]]а, [[Малер]]а. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбул» (солісти Каллас, Валетті, Модесті, Myto (live)), «Кармен» (у заголовній партії Хорн, Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фишер-Дискау, Deutsche Grammofon).

Версія за 18:37, 25 серпня 2012

Леонард Бернстайн
англ. Leonard Bernstein
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Ім'я при народженні англ. Louis Bernstein
Народився 25 серпня 1918
Лоренс, Ессекс, Массачусетс, США[1][2][2]
Помер 14 жовтня 1990
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3][2]
·пневмонія і зупинка серця[4]
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Країна  США
Діяльність музикант, композитор, диригент, педагог
Alma mater Гарвардський університет, Кертісовий інститут музики і Eliot Housed
Вчителі Richard Stöhrd і Надія Буланже[5]
Відомі учні Marin Alsopd, Evelyn Leard, Yutaka Sadod, Пааво Ярві і Jeannette Sorrelld
Знання мов англійська[6][7]
Заклад Брандейський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури, Баварська академія витончених мистецтв і Віденський філармонічний оркестр
Роки активності 1940 — 1990
Жанр симфонія, класична музика і опера
Magnum opus Symphony No. 1d, Symphony No. 2d, Kaddishd, Вестсайдська історія (мюзикл) і Candided
Посада асоційований професор
Батько Samuel Joseph Bernsteind[8]
Мати Jennie Resnickd[8]
У шлюбі з Felicia Montealegred[9]
Діти (3) Jamie Bernsteind[9], Alexander Bernsteind[9] і Nina Bernsteind
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0077086
Сайт leonardbernstein.com

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, *25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — †14 жовтня 1990), американський диригент, композитор, просвітитель, виконавець (піаніст), педагог. Автор музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема, в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща актриса другого плану», «найкраща режисерська робота».

Життєвий і творчий шлях

Леонард Бернстайн – син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
Бернстайн у 1944 р.
Бернстайн за фортепіано, працюючи над музичним супроводом.

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді в 1942. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з видатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбул» (солісти Каллас, Валетті, Модесті, Myto (live)), «Кармен» (у заголовній партії Хорн, Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фишер-Дискау, Deutsche Grammofon).

Як композитор Бернстайн віддав данину й класиці, і сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдская історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використає різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Твори

Опери

  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahitі 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли

  • «У місто» (англ. On the Town)
  • «Пітер Пен» (англ. Peter Pan, 1950)
  • «Чудесне місто» (англ. Wonderful Town, 1953)
  • «Кандід» (англ. Candide, 1956)
  • «Вестсайдська історія» (англ. West Side Story, 1957)

Симфонії

  • «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • «Каддиш» (англ. Kaddiss,1963)

Інше

  • музика до балету «Fancy Free»
  • «Чичестерські псалми» для хору й оркестру (англ. Chichester Psalms,1965)

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Посилання


Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Link GA

  1. ↑ Бернстайн Леонард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118510002 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ https://www.leonardbernstein.com/about/timeline
  5. ↑ Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.03705
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  9. ↑ а б в The True Story of ‘Maestro’ and Leonard Bernstein’s Complicated Marriage — 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонард_Бернстайн&oldid=10250231