Леонард Бернстайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонард Бернстайн
Leonard Bernstein
Leonard Bernstein 1971.jpg

Леонард Бернстайн у 1971 р.
Народився 25 серпня 1918(1918-08-25)[1][2][3]
Лоренс[1]
Помер 14 жовтня 1990(1990-10-14)[4][2][3] (72 роки)
Нью-Йорк[4]
пневмонія
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Національність єврей
Ім'я при народженні Louis Bernstein
Діяльність музикант, композитор, диригент, педагог
Alma mater Гарвардський університет
Кертісовський інститут музики
Автограф BernsteinLeonardSignature01 mono 25p transp.png
Нагороди
Сторінка в Інтернеті http://www.leonardbernstein.com/
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, *25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — †14 жовтня 1990) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітительєврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.

Крім іншого автор музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема, в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща актриса другого плану», «найкраща режисерська робота».

Життєвий і творчий шлях[ред.ред. код]

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
Бернстайн у 1944 р.
Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Дискау, запис Deutsche Grammofon).

Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Нагороди[ред.ред. код]

Почесні звання[ред.ред. код]

10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Твори[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли[ред.ред. код]

Симфонії[ред.ред. код]

  • «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • «Каддиш» (англ. Kaddiss,1963)

Інше[ред.ред. код]

  • музика до балету «Fancy Free»
  • «Чичестерські псалми» для хору й оркестру (англ. Chichester Psalms,1965)

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]