Конецпольські: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м Бучач-Львів перейменував сторінку з Конецпольські на Конєцпольські поверх перенаправлення: краще передає оригінал |
(Немає відмінностей)
| |
Версія за 11:20, 19 лютого 2014
Конєцпольські (Конецпольські) — польський шляхетський (магнатський) рід гербу Побог (Побуг).
Родина Конєцпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Грюнвальдом (1410).
1443 — було започатковане місто-фортеця Конецполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.
В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (* 1591 — † 1646). Він воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року під Цецорою Конецпольський потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С.Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.
Адам Конєцпольський — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав-Олександр Конецпольський найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конєцпольський) ледве врятувались.
Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.