Кодацька фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кодацька фортеця
Kodak getkant boplan.jpg

Плани Кодацької фортеці Ф.Гетканта (верхній) та Ґ.Боплана (нижній), XVII ст.
Країна Україна Україна
Місце розташування Старі Кодаки
Дніпропетровська область
Координати 48°23′00″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 48.3835972° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 48.3835972; 35.13833Координати: 48°23′00″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 48.3835972° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 48.3835972; 35.13833
Архітектор Ґійом де Боплан
Завершення будівництва 1635

Кодацька фортеця у Вікісховищі

Ко́дацька фортеця, або Кода́к (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак від тюркського «кой» — селище та «даг» — гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу, що була розташована 10 км нижче сучасного Дніпра, на території села Старі Кодаки.

Залишки фортеці розташовані на території нинішнього села Старі Кодаки, частково знищені під час розробки гранітного кар'єру. До нашого часу збереглися лише земляні вали, встановлений в 1910 році з ініціативи Дмитра Яворницького пам'ятний знак і карта-схема.

Історія[ред.ред. код]

Будівництво, польський період[ред.ред. код]

Після підписання польсько-московського мирного договору 1634 року першим укріпленим пунктом, що мав обмежити діяльність запорізького козацтва мала стати фортеця Кодак, збудована на високому кам'янистому правому березі Дніпра. Її будівництво мало на меті встановлення контролю над запорізьким козацтвом та ізоляцію Запорозької Січі. Ініціатором будівництва Кодака був гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський, відповідне рішення ухвалив сейм Речі Посполитої у лютому 1635 року. Того ж року почалося будівництво фортеці над першим дніпровським порогом навпроти гирла р. Самари.

Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, додатковою метою закладення поляками фортеці — захист від набігів татар. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з 200 німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером Жаном Маріоном. На той час це був невеликий земляний форт, що являв собою чотирикутник, оточений ровом і валом із двома напівбастіонами з півдня.

У ніч з 17 на 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом гетьмана Івана Сулими зруйнували Кодацьку фортецю, Маріона було страчено, а фортеця була частково зруйнована.

1636 року польським сеймом було прийняте рішення про відбудову Кодацької фортеці, однак через брак коштів будівництво завершилося лише у серпні 1639 року. Автором був німецький (шведський) інженер Фрідріх Ґеткант. Нову фортецю було споруджено за всіма вимогами ново-голландської фортифікаційної системи. Тепер Кодак мав втричі більші розміри у порівнянні із першим. Ширина підошви валу становила 48 м, висота — 14 м, глибина рову сягала 22 м, ширина по дну — 20 м, у верхній частині — 32 м. Поблизу фортеці осів невеликий посад, що нараховував близько 60 будинків із базаром, також були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили за 3 кілометри величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич Ян Жолтовський, комендантом — Адам Конецпольський — небіж великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

За даними Івана Крип'якевича, оглядаючи фортецю 1639 року, С. Конецпольський запитався в Богдана Хмельницького, що він думає про неї. Той відповів:

« Збудоване руками можна руками зруйнувати.  »

[1]

Хмельниччина, гетьманський період[ред.ред. код]

У період української визвольної війни, 1 жовтня 1648 р., після 4-х місячної облоги, Кодак був взятий за наказом Богдана Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується»)) козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка) і перетворений на опорний пункт українського козацького війська.

У наступному Кодак перейшов під особисте гетьманське управління та використовувався як тилова база козацького війська із залогою у 400 чоловік. Близько 1656 року Кодак перейшов до володінь Запорозької Січі. У цей же час до нього переводиться із Межигірського монастиря похідна церква Св. Архістратига Михаїла, також поблизу з'являється артіль лоцманів. Згодом Кодак став місцем збору російських та козацьких військ, а також тиловою базою під час російсько-турецьких воєн. Із 1707 роком пов'язане перебування у Кодаку Кіндратія Булавіна із загоном донських козаків.

За гетьмана Івана Мазепи Кодак був сторожовим постом супроти Січі. У 1711 за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований.

На початку XVIII століття Кодак було частково відновлено, але в 1720-х роках татари захопили фортецю, спаливши село і розігнавши мешканців. Відтоді Кодак вже ніколи не відроджувався як фортеця.

У часи Нової Січі[ред.ред. код]

У 1734-75 Кодак — козацька слобода Кодацької паланки. У 1760 році до Кодака було переведене старокодацьке духовне правління. У кінці XVIII ст. Кодак перейменовано на село Старі Кодаки (тепер на південній околиці м. Дніпра), тут оселилося багато запорожців після зруйнування Нової Січі 1775 р.

Подальші події[ред.ред. код]

Залишки валів Кодака частково збереглися до наших днів, частково зруйновані кар'єрними роботами. 1910 року за ініціативою Дмитра Яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак.

Громадськістю міста Дніпропетровськ (нині Дніпро) обговорювалося перейменування міста в Кодак. Наводилися дані про стародавність назви Кодак, або Кайдаки. Назва не була вигадана польськими загарбниками, але була взята ними вже існуюча назва степовиків, яка може сягати праукраїнського, кіммерійського, скитського, половецького і княжого минулого України. Противники казали про неприпустимість «польської», не враховуючи те що назва існувала до Речі Посполитої і наполягами на назві Січеслав. У підсумку місто було перейменовано на Дніпро.

Проект реставрації[ред.ред. код]

У 2013 році у Дніпрі заявили про те, що планують відтворити шедевр фортифікації 17 століття — Кодацьку фортецю, повідомляє Gorod.dp. Про це заявив президент Союзу поляків Дніпропетровської області «Огніско» Антон Яновський. За його словами, вже готовий проект відтворення фортеці з майже 400-річною історією та активно ведеться пошук інвесторів. Він намагався надихнути ідеєю про її реставрацію місцеву громадськість і польську. У сусідній державі навіть були готові виділити кошти під відродження Кодака до Євро-2012. Але Дніпро втратив шанс на проведення футбольного чемпіонату континенту. Якщо знамениту фортецю вийде відтворити, Кодак може стати однією з туристичних перлин Дніпропетровщини.

Передбачається, що музейно-туристичний комплекс розміститься на 33 гектарах, з яких на власне фортецю приходитиметься майже 3 га. Саме вцілілі вали фортеці стануть смисловою домінантою комплексу, яка зв'язує воєдино всі інші елементи. Але навіть тим валам, що вціліли, у двадцятому столітті було завдано непоправної шкоди — половина території колишньої фортеці пішла під кар'єр. Неможливість відновлення фортеці в колишньому обсязі дала проектувальникам поштовх до оригінального рішення. Там, де вали збереглися, вони будуть обстежені археологами, розчищені, відновлені разом з ровами. Передбачається, що на цих валах може бути фрагментарно відтворена дерев'яна частина фортеці з частоколом, підйомними мостами. А от частину, яка «пішла» разом з кар'єром, візуально замінить розташований на палях над водною поверхнею кар'єра комплекс музею. Його обриси в плані повторюватимуть втрачені контури фортеці з боку Дніпра. Разом з уцілілими валами приміщення музею створить інтерпретацію колишнього єдиного цілого простору. Таке рішення — це своєрідний компроміс між регенерацією фортеці та її частковим відновленням.

Археологічні дослідження[ред.ред. код]

Перші археологічні обстеження Кодацької фортеці проводилися Дмитром Яворницьким на початку XX століття. У роки радянської влади пам'ятка не досліджувалася і більше ніж на дві третини була знищена Кодацьким гранітним кар'єром. У 1990 році археологічною експедицією ДДУ під керівництвом проф. І. Ф. Ковальової (виконавці робіт — А. В. Андросов, С. Є. Мухопад, В. М. Шалобудов) було проведене шурфування збереженої території фортеці та її посаду, яке встановило наявність культурного шару козацької доби.

Наприкінці осені 2011 року археологами ДНУ імені Олеся Гончара було відновлено археологічні дослідження посаду фортеці Старого Кодака. За результатами шурфування довелося констатувати майже тотальне знищення культурного шару у безпосередній близкості до фортеці внаслідок неконтрольованої забудови прилеглих площ. У той же час було зроблене значне відкриття — знайдено залишки Свято-Архангело-Михайлівської церкви, знищеної у 1937 році.[1]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : «Світ», 1990. — 408 с. — С. 47. — ISBN 5-11-000889-2.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Ковальова І. Ф. Дослідження Богородицької та Старокодацької фортець у 2011 р
  • І. Ф. Ковальова — Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Випуск 21. Частина 1. — К.: Часи Козацькі, 2012. — С. 3-5
  • Kudak // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.).— S. 844. (пол.)


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.