Подільське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подільське воєводство

POL województwo podolskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo podolskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Поді́льське воєво́дство (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14341793 роках. Створене на основі земель Подільського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на півдні Русі. Головне місто — Кам'янець (Кам'янець-Подільський). Очолювалося подільськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Кам'янці. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&019152.&&&&0019 152 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0463087.&&&&00463 087 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Подільського намісництва Російської імперії.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Польща і ВКЛ(1466)
Поділля (1592). В.Годреччіо
Подільське воєводство (1660). Г. Боплан

Постало внаслідок: а) поширення на руські землі Польського Короліства положень Єдльнінського привілею (1430 року) і розповсюдження на місцеву шляхту положень коронного права, яка зрівняла їх у правах;

б) боротьби за Поділля між Владиславом II Яґайлом та Свидриґайлом у 1431-1432 рр., коли внаслідок перемир’я 1432 р. за Польським Короліством залишалося Західне Поділля із замками, центрами старих волостей:

  • а за ВКЛ — з

Починаючи від 1435 р., у джерелах фігурують урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій. Остаточно територія Подільського воєводства сформувалася після виправи кам’янецького генерального старости Теодорика з Бучача Язловецького в 1447 р., в результаті якої до його території було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Адмністративно-територіальний устрій у XV ст. був дуалістичним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів:

існував єдиний судово-адміністративний Кам’янецький повіт.

Подільське воєводство налічувало 3 повіти та 12 староств; 3 сенаторів до Сейму: кам'янецький біскуп, кам'янецький каштелян, подільський воєвода.

Староства: Кам'янецьке, Летичівське, Червоногородське, Барське, Хмільницьке, Копайгородське, Мукарівське, Плоскирівське, Сальницьке, Скальське, Смотрицьке, Уланівське.

Географія[ред.ред. код]

Подільське воєводство (1619) на мапі РП1.

На середину XV ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею Подільського воєводства була р. Стрипа, нижче міста Бучач кордон йшов на схід до р.Збруча, залишаючи теперішнє м. Чортків у Теребовельському повіті Галицької землі Руського воєводства, м. Гусятин до Поділля. Далі вверх до Збручу, вище м. Тарноруда. Після чього кордон повертав на схід і у верхів’ях р. Смотрич повертав на північ, далі йшов лівим берегом р. Вовчок, де у його середній течії повертав на північний-схід, за р. Іквою, йшов на схід. За м. Улановом, кордон повертав на південь, залишаючи м. Пиків і Межирів у Подільському воєводстві. Потім від верхів’їв р. Мурави і вздовж неї йшов до впадання у р. Дністер. Південний кордон йшов берегом р. Дністер. Площа Подільського воєводства в межах 1772 р. становила 18963 км².

До середини XVI ст. назва Подільське воєводство (Pallatinatus Podolie) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (Terra Podolie). Наприкінці XVI ст., у 1581 р., внаслідок рішення Варшавського сейму, у м. Летичеві утворююється гродський суд, Подільське воєводство ділиться на 2 судових гродських повіти. Спроби створивити у 1641 р. окреме земське судочинство у Летичеві виявилися невдалими.

У 1672-1699 рр. територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський елайєт.
1766 р., згідно з постановою Варшавського сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського повіту - третім повітом у Подільському воєводстві, який оформився згідно з рішеннями гродненського сейму 1726 р. Червоногородському повіту надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. територія Червногородського повіту, по р. Збруч, війдійшла до складу Австрійської імперії. Внаслідок другого поділу у 1793 р. територія Подільського воєводства була приєднана до складу Російської імперії (Волинське намісництво, пізніше Подільське намісництво).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Podolskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.пол.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій. — Київ : Либідь, 1997.
  • Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993;
  • Крикун М. Повітовий поділ Подільського воєводства в останній чверті XVI—XVIII ст. // Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 32, 1997.
  • Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa, 1994; пол.
  • Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000пол.
  • E.Janas, W.Kłaczewski, J.Kurtyka, A.Sochacka (opr.). Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy.- Kórnik. 1998. пол.