Олеський район

Олеський район — колишній район Львівської області центром якого було смт Олесько

Історія

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області, у тому числі Олеського району із центром у смт. Олесько. Втім радянська влада тоді утвердилась ненадовго і вже у червні 1941 року район припинив своє функціонування у зв'язку з німецьким наступом. Його було відновлено лише після 20 липня 1944 року коли його територію знову зайняла Червона армія. Район проіснував до 30 грудня 1962 року, коли було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). На відміну від багатьох інших ліквідованих районів Олеський район було розділено між Буським, Золочівським та Бродівським районами, зокрема до складу останнього увійшли Гутищенська, Заболотівська, Кутівська, Ожидівська, Підгорецька, Соколівська, Тур'янська і Ясенівська сільради.

Села району

До складу Олеського району, окрім смт Олесько входило ряд сіл, зокрема: Боложинів, Ожидів, Бужок, Балаєць, Сасів, Колтів, Майдан, Соколівка, Тур'я, Переволочна, Адами-Бортники, Гутище, Заболотівці, Кути, Підгірці, Ясенів.

Зміни в адміністративному поділі району

У 40-60-х роках минулого століття спостерігалась не лише тенденція до укрупнення районів, а й сільських рад. У Львівській області в березні 1959 р. об'єднано сільради у ряді районів, у тому числі Олеському.

Олеський райком КП(б)У

Олеський райком КП(б)У було створено у січні 1940 року, однак у червні 1941 року він припинив свою діяльність, поновивши її у червні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменований на Олеський райком КПУ. Ліквідований у грудні 1962 року оскільки територія Олеського району була розділена між сусідними районами. Структурно райком складався з наступних підрозділів: бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.

ІІ Світова війна

У вересні-жовтні 1942 року євреї з Олеська були вивезені до Белжця у «табір смерті». І хоча їх контакти з міцевим населенням були категорично заборонені, однак на початку 1943 року їм вдалось організувати групу опору на чолі зі Самуелем Вайлером. Єврейські підпільники встановили контакт із місцевим підрозділом польської Армії Крайової, звідки отримували зброю.

Репресії

Майже у кожному селі району у повоєнні роки знаходились або підрозділи НКВД, або відділи по боротьбі з бандитизмом (ОББ). Один з найбільших ОББ перебував у селі Боложинів та нараховував 150–200 бійців. Начальником районного відділу НКВД був Д. П. Горбач.

Релігійне життя

Незважаючи на репресії проти релігійних діячів та громад на території району діяли як структури УГКЦ (в підпіллі) так і інших конфесій. Зокрема у селі Підлисся була громада євангельських християн-баптитстів, яка у 1956 році налічувала 34 членів громади.