Печори: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
вікіфікація, правопис
Рядок 60: Рядок 60:


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Башня в Печорах.jpg|міні|Водонапірна башта в центрі Печор]]
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік.
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від [[давньоруська мова|давньорус.]] «[[печери]]» і завдячує поблизькому [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорському монастиреві]], літопис якого визначає як дату відкриття печер [[1392]] рік.


Рядок 76: Рядок 77:
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор.&nbsp;14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944<ref name="gr" /> Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної [[Псковська область|Псковської області]] [[Російська РФСР|Російської РФСР]]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано [[Печорський район]],<ref name="PskovO1988"> ''Адміністративно-територіальний устрій Псковської області'', стор.&nbsp;14</ref> адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.


Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. <ref>Georg von Rauch (1974). ''The Baltic States: The Years of Independence, 1917–1940''. London: C. Hurst & Co.</ref> У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.<ref>http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false</ref> 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про [[Російсько-естонський кордон|естонсько-російський кордон]], який відображав пізніші зміни кордонів,<ref>http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties</ref>, але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання згадок у тексті про радянську окупацію<ref>{{cite news|title=Russia spurns Estonia border deal|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4626141.stm|accessdate=June 26, 2014|newspaper=BBC News|date=27 червня 2005}}</ref><ref>{{cite web|last=Socor|first=Vladimir|title=Russia cancels border treaty, assails Estonia|url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=30600&tx_ttnews%5BbackPid%5D=176&no_cache=1|publisher=The Jameston Foundation|accessdate=June 26, 2014}}</ref>
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. <ref>Georg von Rauch (1974). ''The Baltic States: The Years of Independence, 1917–1940''. London: C. Hurst & Co.</ref> У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.<ref>http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false</ref> 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про [[Російсько-естонський кордон|естонсько-російський кордон]], який відображав пізніші зміни кордонів,<ref>http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties</ref> але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.<ref>{{cite news|title=Russia spurns Estonia border deal|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4626141.stm|accessdate=26 червня 2014|newspaper=BBC News|date=27 червня 2005}}</ref><ref>{{cite web|last=Socor|first=Vladimir|title=Russia cancels border treaty, assails Estonia|url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=30600&tx_ttnews%5BbackPid%5D=176&no_cache=1|publisher=The Jameston Foundation|accessdate=26 жовтня 2014}}</ref>


== Демографія ==
== Демографія ==
Рядок 88: Рядок 89:


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
Головна пам'ятка міста — [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир]], заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним органом.
Головна пам'ятка міста — [[Псковсько-Печорський монастир|Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир]], заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним [[орган (музичний інструмент)|органом]].


== Визначні постаті ==
== Визначні постаті ==
* [[Альфред Гірв]] — естонський художник
* [[Альфред Гірв]] — естонський художник
* [[Ліллі Промет]] — естонський письменник
* [[Ліллі Промет]] — естонська письменниця


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 102: Рядок 103:
* [http://www.pskovo-pechersky-monastery.ru/ Офіційний сайт Псково-Печерського монастиря] {{ref-ru}}
* [http://www.pskovo-pechersky-monastery.ru/ Офіційний сайт Псково-Печерського монастиря] {{ref-ru}}
* [http://www.mojgorod.ru/pskovsk_obl/pechory/index.html Печори в енциклопедії «Мой город»] {{ref-ru}}
* [http://www.mojgorod.ru/pskovsk_obl/pechory/index.html Печори в енциклопедії «Мой город»] {{ref-ru}}

== Джерела ==
* Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. "Административно-территориальное деление Псковской области (1917–1988 гг.). Справочник". (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988


[[Категорія:Міста Псковської області]]
[[Категорія:Міста Псковської області]]

Версія за 21:11, 12 січня 2016

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Печора.
місто Печори
рос. Печоры,
ест. Petseri
Герб міста Печори Прапор
Церква Варвари Великомучениці кінця XVIII ст.
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північно-Західний федеральний округ
Псковська область
Муніципальний район Печорський
Код ЗКАТУ: 58 240 501
Код ЗКТМО: 58640101001
Основні дані
Час заснування 1472
Попередні назви: до 1920 — Печери,
до 1940 — Петсері
Перша згадка: 1392
Статус міста 1782[1]
Населення 10 100
Площа 20,55 км²
Густота населення 496,59 осіб/км²
Поштові індекси 181500, 181502
Телефонний код +7 81148
Географічні координати: 57°49′00″ пн. ш. 27°36′00″ сх. д. / 57.8166666666947719477320788° пн. ш. 27.600000000027780089340013° сх. д. / 57.8166666666947719477320788; 27.600000000027780089340013Координати: 57°49′00″ пн. ш. 27°36′00″ сх. д. / 57.8166666666947719477320788° пн. ш. 27.600000000027780089340013° сх. д. / 57.8166666666947719477320788; 27.600000000027780089340013
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 85 м
Найближча залізнична станція Печори-Псковські
Відстань
До залізничної станції: 3 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
53

Влада
Вебсторінка gppechory.ru
Міський голова Конченко Юрій Михайлович
Мапа
Печори (Росія)
Печори
Печори
Печори (Псковська область)
Печори
Печори

Мапа

CMNS: Печори у Вікісховищі

Печо́ри (рос. Печоры, ест. Petseri) — місто в Росії. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і Печорський район Псковської області. За даними російського перепису 2010, чисельність населення становить 11 195 осіб,[2] скоротившись проти 13 056, згідно з переписом 2002,[3] та 11 935, засвідченими радянським переписом 1989.[4] Ця кількість включає кілька сотень етнічних естонців.

Історія

Водонапірна башта в центрі Печор

Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від давньорус. «печери» і завдячує поблизькому Псково-Печорському монастиреві, літопис якого визначає як дату відкриття печер 1392 рік.

Заснування поселення Печори сягає 1472 року[1]. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю православного священика Івана (в чернецтві — Іони), який 1472 року втік сюди з Дерпта після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як посад при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.[5]. 1473 року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері[6].

У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах Московської держави. За панування Івана Грозного Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська Стефана Баторія повністю оточили поселення під час облоги Пскова в 1581–1582,[5] також шведи або поляки брали Печори приступом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом Яна Ходкевича і шведські під командуванням Густава II тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході Великої Північної війни шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.[5] Після війни Печори втратили своє військове значення.[5]

У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році Петром І, цю місцевість було включено в Інгерманландську губернію (відому з 1710 як Санкт-Петербурзька губернія), з якої 1727 року виділилася окрема Новгородська губернія, а в 1772 році було створено Псковську губернію, яка в 1777-1796 роках існувала як Псковське намісництво.

Іменним указом імператриці Катерини II від 7 червня 1782 Печори одержали статус міста, яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.[7]

З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під німецькою окупацією. Протягом визвольної війни естонського народу місто 29 березня 1919 зайняла естонська армія. За умовами Тартуського мирного договору, Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано Естонії.[5]

У роки між світовими війнами Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром Печорського повіту — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано лютеранську церкву Святого Петра. Після анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році місто, як і раніше, залишалося у складі Естонської РСР. Під час Німецько-радянської війни Печори 10 липня 1941 окупували німецькі війська. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в Генеральну округу Естонія,[5] після чого його окупували радянські війська в ході Тартуської операції.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944[5] Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної Псковської області Російської РФСР. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано Печорський район,[8] адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.

Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. [9] У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.[10] 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про естонсько-російський кордон, який відображав пізніші зміни кордонів,[11] але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.[12][13]

Демографія

За даними перепису 2002, національний склад населення міста мав такий вигляд:[14]

Пам'ятки

Головна пам'ятка міста — Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир, заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним органом.

Визначні постаті

Примітки

  1. ↑ а б Шаблон:АТД-80
  2. ↑ Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
  3. ↑ Чисельність населення Росії, суб'єктів Російської Федерації у складі федеральних округів, районів, міських поселень, сільських населених пунктів – районних центрів та сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі й більше осіб (рос) . Федеральна служба державної статистики. 21 травня 2004.
  4. ↑ Demoscope Weekly (1989). Всесоюзний перепис населення 1989 р. Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей та округів, країв, областей, районів, міських поселень і сіл-райцентрів (рос) . Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics.
  5. ↑ а б в г д е ж Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. с. 354. ISBN 5-7107-7399-9.
  6. ↑ Малые города России. Печоры
  7. ↑ ПСЗ-I. № 15426
  8. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Псковської області, стор. 14
  9. ↑ Georg von Rauch (1974). The Baltic States: The Years of Independence, 1917–1940. London: C. Hurst & Co.
  10. ↑ http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false
  11. ↑ http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties
  12. ↑ Russia spurns Estonia border deal. BBC News. 27 червня 2005. Процитовано 26 червня 2014.
  13. ↑ Socor, Vladimir. Russia cancels border treaty, assails Estonia. The Jameston Foundation. Процитовано 26 жовтня 2014.
  14. ↑ Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.

Посилання

Джерела

  • Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. "Административно-территориальное деление Псковской области (1917–1988 гг.). Справочник". (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Печори&oldid=17409505