Соловйов Сергій Михайлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м додана Категорія:Поховані в Новодівочому монастирі з допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
⚫ | |||
{{Науковець |
{{Науковець |
||
| ім'я = Сергій |
| ім'я = Сергій Соловйов |
||
| ім'я_мовою_оригіналу = |
| ім'я_мовою_оригіналу = Сергей Соловьёв |
||
| зображення = Solovjev S. M..jpg |
| зображення = Solovjev S. M..jpg |
||
| зображення_розмір = |
| зображення_розмір = 260px |
||
| зображення_підпис = |
| зображення_підпис = |
||
| дата народження = 17.05.1820 |
| дата народження = 17.05.1820 |
||
| місце народження = [[Москва]] |
| місце народження = [[Москва]], [[Російська імперія]] |
||
| дата смерті = 16.10.1879 |
| дата смерті = 16.10.1879 |
||
| місце смерті = [[Москва]] |
| місце смерті = [[Москва]], [[Російська імперія]] |
||
| резиденція = |
| резиденція = |
||
| громадянство = {{RUSold}} |
| громадянство = {{RUSold}} |
||
| національність = |
| національність = |
||
| галузь = |
| галузь = |
||
| заклад = |
| заклад = |
||
| Alma Mater = [[Московський університет]] |
| Alma Mater = [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорський Московський університет]] |
||
⚫ | |||
| посада = <!--інша суспільно значуща посада--> |
|||
⚫ | |||
| звання = [[професор]] |
| звання = [[професор]] |
||
| ступінь = [[доктор наук]] |
| ступінь = [[доктор наук]] |
||
| керівник = |
| керівник = |
||
| учні = |
| учні = |
||
| батько = |
| батько = |
||
| мати = |
| мати = |
||
Рядок 28: | Рядок 26: | ||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
| автограф = |
| автограф = |
||
| примітки = |
|||
}} |
}} |
||
⚫ | |||
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' (5(17) травня [[1820]], [[Москва]] — 4(16) жовтня [[1879]] |
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' ({{н}} 5(17) травня [[1820]], [[Москва]], [[Російська імперія]] — {{н}} 4(16) жовтня [[1879]], [[Москва]], [[Російська імперія]]) — російський [[Історія|історик]], з 1847 року [[професор]] [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]], з 1872 року [[академік]] [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]]. |
||
Батько російського [[філософ]]а [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]] |
Батько російського [[філософ]]а [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]] |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[СРСР]] присвячена С. М. Соловйову, |
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] присвячена С. М. Соловйову, 1991 рік]] |
||
Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї [[священик]]а. У 1833-38 навчався у [[Гімназія|гімназії]]. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей [[Граф (титул)|графа]] [[Строганов Олександр Григорович (граф)|Олександра Строганова]]. Відвідував лекції [[Франсуа Гізо]], [[Жуль Мішле|Жуля Мішле]] у [[Париж]]і, [[Карл Ріттер|Карла Ріттера]], [[Леопольд фон Ранке|Леопольда фон Ранке]] у [[Берлін]]і, познайомився з відомими славістами [[Вацлав Ганка|Вацлавом Ганкою]], [[Франтішек Палацький|Франтішеком Палацьким]], [[Павел Йозеф Шафарик|Павелом Шафариком]]. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — [[доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором [[Оружейна палата (Москва)|Оружейної палати]]. У студентські роки Соловйов симпатизував російським [[Слов'янофільство|слов'янофілам]], згодом поділяв погляди [[Західництво|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора. |
|||
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць. |
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць. |
||
== Ставлення до України == |
== Ставлення до України == |
||
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» ( |
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків. |
||
== Родина == |
== Родина == |
||
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович| |
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|Аполлона Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України. |
||
== Література та джерела == |
|||
== Джерела == |
|||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова. |
* ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова. |
||
{{ |
{{Історик-доробити}} |
||
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Росія}}}} |
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Росія}}}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Уродженці Москви]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Уродженці Московської губернії]] |
||
[[Категорія:Випускники Першої московської гімназії]] |
|||
[[Категорія:Випускники Московського університету]] |
[[Категорія:Випускники Московського університету]] |
||
[[Категорія:Науковці Московського університету]] |
[[Категорія:Науковці Московського університету]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Декани Московського університету]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Ректори Московського університету]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Викладачі Олександрівського військового училища]] |
[[Категорія:Викладачі Олександрівського військового училища]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Дослідники історії Росії]] |
|||
[[Категорія:Історики Російської імперії]] |
|||
[[Категорія:Історики XIX століття]] |
|||
[[Категорія:Педагоги Російської імперії]] |
|||
[[Категорія:Педагоги XIX століття]] |
|||
[[Категорія:Мемуаристи Російської імперії]] |
|||
[[Категорія:Мемуаристи XIX століття]] |
|||
[[Категорія:Члени Московського археологічного товариства]] |
[[Категорія:Члени Московського археологічного товариства]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Члени Московського Англійського клубу]] |
||
[[Категорія:Професори]] |
[[Категорія:Професори]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Панславісти]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Померли в Москві]] |
[[Категорія:Померли в Москві]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Померли в Московській губернії]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Поховані в Новодівочому монастирі]] |
[[Категорія:Поховані в Новодівочому монастирі]] |
||
⚫ |
Версія за 16:42, 22 травня 2016
Сергій Соловйов | |
---|---|
Сергей Соловьёв | |
Народився |
17 травня 1820 Москва, Російська імперія |
Помер |
16 жовтня 1879 (59 років) Москва, Російська імперія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, професор, поет, письменник |
Alma mater | Імператорський Московський університет |
Галузь | історія |
Заклад |
Імператорський Московський університетd Олександрівське військове училище |
Посада | ректор Московського університетуd |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор наук |
Вчителі | Грановський Тимофій Миколайович |
Відомі учні |
Nil Popovd Ключевський Василь Йосипович |
Аспіранти, докторанти | Ключевський Василь Йосипович |
Членство |
Сербське вчене товариствоd Російська академія наук Петербурзька академія наук |
Діти |
Соловйов Володимир Сергійович[1] Polyxena Sergeyevna Solovyovad[2] Mikhail Solovʹevd Соловйов Всеволод Сергійовичd Maria Sergeevna Bezobrazovad |
Автограф | |
Роботи у Вікіджерелах Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі |
Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в (нар. 5(17) травня 1820, Москва, Російська імперія — нар. 4(16) жовтня 1879, Москва, Російська імперія) — російський історик, з 1847 року професор Імператорського Московського університету, з 1872 року академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. Член Московського археологічного товариства.
Батько російського філософа Володимира Соловйова
Життєпис
Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Московського університету. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей графа Олександра Строганова. Відвідував лекції Франсуа Гізо, Жуля Мішле у Парижі, Карла Ріттера, Леопольда фон Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами Вацлавом Ганкою, Франтішеком Палацьким, Павелом Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки Соловйов симпатизував російським слов'янофілам, згодом поділяв погляди західників, займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць.
Ставлення до України
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
Родина
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика Аполлона Скальковського, який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
Література та джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Людмила Новікова, Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова.
Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- ↑ Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
- ↑ Никольская Т. Л. Соловьёва // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 59.
- Народились 17 травня
- Народились 1820
- Померли 16 жовтня
- Померли 1879
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Викладачі Олександрівського військового училища
- Академіки РАН
- Уродженці Москви
- Уродженці Московської губернії
- Випускники Першої московської гімназії
- Випускники Московського університету
- Науковці Московського університету
- Декани Московського університету
- Ректори Московського університету
- Доктори наук Російської імперії
- Таємні радники
- Дослідники історії Росії
- Історики Російської імперії
- Історики XIX століття
- Педагоги Російської імперії
- Педагоги XIX століття
- Мемуаристи Російської імперії
- Мемуаристи XIX століття
- Члени Московського археологічного товариства
- Члени Московського Англійського клубу
- Професори
- Панславісти
- Західники
- Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук
- Померли в Москві
- Померли в Московській губернії
- Поховані в Новодівочому монастирі
- Люди на марках