Печори: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Bot: заміна тексту - URL |
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
||
Рядок 69: | Рядок 69: | ||
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в 1777-1796 роках існувала як [[Псковське намісництво]]. |
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році [[Петро Перший|Петром І]], цю місцевість було включено в [[Інгерманландія|Інгерманландську]] губернію (відому з 1710 як [[Санкт-Петербурзька губернія]]), з якої 1727 року виділилася окрема [[Новгородська губернія]], а в 1772 році було створено [[Псковська губернія|Псковську губернію]], яка в 1777-1796 роках існувала як [[Псковське намісництво]]. |
||
Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[ |
Іменним указом імператриці [[Катерина II|Катерини II]] від [[7 червня]] [[1782]] Печори одержали [[статус міста]], яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.<ref>ПСЗ-I. № 15426</ref> |
||
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" /> |
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під [[Німецька імперія|німецькою окупацією]]. Протягом [[Війна за незалежність Естонії|визвольної війни естонського народу]] місто 29 березня 1919 зайняла [[Збройні сили Естонії|естонська армія]]. За умовами [[Тартуський мир|Тартуського мирного договору]], Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано [[Естонія|Естонії]].<ref name="gr" /> |
Версія за 14:48, 18 травня 2017
Печо́ри (рос. Печоры, ест. Petseri) — місто в Росії. Адміністративний центр муніципальних утворень Міське поселення Печори і Печорський район Псковської області. За даними російського перепису 2010, чисельність населення становить 11 195 осіб,[2] скоротившись проти 13 056, згідно з переписом 2002,[3] та 11 935, засвідченими радянським переписом 1989.[4] Ця кількість включає кілька сотень етнічних естонців.
Історія
Назва «Печори» (а до 1920 року місто називалося «Печери») походить від давньорус. «печери» і завдячує поблизькому Псково-Печорському монастиреві, літопис якого визначає як дату відкриття печер 1392 рік.
Заснування поселення Печори сягає 1472 року[1]. Згідно з літописами, ця подія пов'язана з діяльністю православного священика Івана (в чернецтві — Іони), який 1472 року втік сюди з Дерпта після розгрому німцями-католиками «правовірної церкви, поставленої від пскович», та заснував Псково-Печерський Свято-Успенський монастир. Поселення розвивалося як посад при цьому монастирі, незабаром ставши і важливим торговельним пунктом.[5]. 1473 року було освячено Успенську церкву цього монастиря, первісно прорубану у печері[6].
У XVI — на початку XVIII століть Печори були важливою стратегічною точкою на західних рубежах Московської держави. За панування Івана Грозного Печори як значний прикордонний форпост неодноразово брали в облогу вороги Московії: війська Стефана Баторія повністю оточили поселення під час облоги Пскова в 1581–1582,[5] також шведи або поляки брали Печори приступом у 1592, 1630 та з 1655 по 1657 рік. Польські війська під проводом Яна Ходкевича і шведські під командуванням Густава II тримали Печори в облозі в 1611—1616 роках. У ході Великої Північної війни шведи обложили поселення в 1701 та 1703 роках.[5] Після війни Печори втратили своє військове значення.[5]
У рамках адміністративної реформи, проведеної в 1708 році Петром І, цю місцевість було включено в Інгерманландську губернію (відому з 1710 як Санкт-Петербурзька губернія), з якої 1727 року виділилася окрема Новгородська губернія, а в 1772 році було створено Псковську губернію, яка в 1777-1796 роках існувала як Псковське намісництво.
Іменним указом імператриці Катерини II від 7 червня 1782 Печори одержали статус міста, яке стало центром утвореного цим самим указом Печорського повіту Псковського намісництва.[7]
З лютого по грудень 1918 року Печори перебували під німецькою окупацією. Протягом визвольної війни естонського народу місто 29 березня 1919 зайняла естонська армія. За умовами Тартуського мирного договору, Печори з прилеглою територією в 1920 році було передано Естонії.[5]
У роки між світовими війнами Петсері, як тепер його називали в Естонії, були центром Печорського повіту — одного з одинадцятьох округів, які складали Естонську Республіку. За естонської влади населення міста зросло більш ніж удвічі, переважно за рахунок притоку етнічних естонців. У травні 1925 уряд Естонії конфіскував більшість землі, що була у володінні Псково-Печерського монастиря. 1926 року було збудовано лютеранську церкву Святого Петра. Після анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році місто, як і раніше, залишалося у складі Естонської РСР. Під час Німецько-радянської війни Печори 10 липня 1941 окупували німецькі війська. З 5 грудня 1941 до 11 серпня 1944 місто входило в Генеральну округу Естонія,[5] після чого його окупували радянські війська в ході Тартуської операції.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1944[5] Печори і більшість Печорського повіту було відірвано від Естонської РСР і приєднано до новоутвореної Псковської області Російської РФСР. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 січня 1945 засновано Печорський район,[8] адміністративним центром якого стали Печори. 1956 року для естономовних учнів було відкрито Печорську середню школу № 2.
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році на місто і територію навколо нього претендувала Естонія з огляду на умови Тартуського мирного договору, в якому Радянський Союз відмовився від подальших територіальних претензій до Естонії. [9] У листопаді 1995 року повідомлялося, що Естонія облишила свої претензії.[10] 18 травня 2005 Естонія підписала новий договір про естонсько-російський кордон, який відображав пізніші зміни кордонів,[11] але 27 червня 2005 його відхилила і анулювала Росія через додавання у текст згадок про радянську окупацію.[12][13]
Демографія
За даними перепису 2002, національний склад населення міста мав такий вигляд:[14]
- росіяни — 11638 (89,14 %)
- українці — 338 (2,59 %)
- білоруси — 221 (1,69 %)
- естонці — 177 (1,36 %)
- у тому числі сету — 31 (0,27 %)
- інші — 682 (5,22 %)
Пам'ятки
Головна пам'ятка міста — Псково-Печорський Свято-Успенський чоловічий монастир, заснований у XV сторіччі. У Печорах також є Євангелічно-лютеранська церква Святого Петра, яка славиться своїм історичним органом.
Визначні постаті
- Альфред Гірв — естонський художник
- Ліллі Промет — естонська письменниця
Примітки
- ↑ а б Шаблон:АТД-80
- ↑ Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
- ↑ Чисельність населення Росії, суб'єктів Російської Федерації у складі федеральних округів, районів, міських поселень, сільських населених пунктів – районних центрів та сільських населених пунктів з населенням 3 тисячі й більше осіб (рос) . Федеральна служба державної статистики. 21 травня 2004.
- ↑ Demoscope Weekly (1989). Всесоюзний перепис населення 1989 р. Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей та округів, країв, областей, районів, міських поселень і сіл-райцентрів (рос) . Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics.
- ↑ а б в г д е ж Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. с. 354. ISBN 5-7107-7399-9.
- ↑ Малые города России. Печоры
- ↑ ПСЗ-I. № 15426
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Псковської області, стор. 14
- ↑ Georg von Rauch (1974). The Baltic States: The Years of Independence, 1917–1940. London: C. Hurst & Co.
- ↑ http://books.google.com/books?id=dt2TXexiKTgC&pg=PT455&dq=%22Petseri+County%22&sig=ACfU3U2Md8I0JrpQE1wzxyESv-BsbixbnA#v=onepage&q=%22Petseri%20County%22&f=false
- ↑ http://www.estemb.se/estonian_review/aid-427 Estonian Parliament ratifies Estonian-Russian border treaties
- ↑ Russia spurns Estonia border deal. BBC News. 27 червня 2005. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Socor, Vladimir. Russia cancels border treaty, assails Estonia. The Jameston Foundation. Процитовано 26 жовтня 2014.
- ↑ Национальный состав и владение языками, гражданство населения Псковской области. Статистический сборник. — [Псков], 2005.
Посилання
- Офіційний сайт адміністрації Печорського району (рос.)
- Сайт міста Печори (рос.)
- Офіційний сайт Псково-Печерського монастиря (рос.)
- Печори в енциклопедії «Мой город» (рос.)
Джерела
- Архивный отдел Псковского облисполкома. Государственный архив Псковской области. "Административно-территориальное деление Псковской области (1917–1988 гг.). Справочник". (Адміністративно-територіальний устрій Псковської області) Книга I. Лениздат, 1988