Підлужжя (Івано-Франківський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучення контактної інформації (п. 4 ВП:НЕКАТАЛОГ)
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м актуалізація
Рядок 59: Рядок 59:


[[Категорія:Села Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Населені пункти Івано-Франківського району]]

Версія за 13:41, 1 червня 2021

село Підлужжя
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Тисменицький район
Рада Підлузька сільська рада
Основні дані
Засноване 1378
Населення 1748
Площа 13,63 км²
Густота населення 128,25 осіб/км²
Поштовий індекс 77442
Географічні дані
Географічні координати 48°56′29″ пн. ш. 24°46′16″ сх. д. / 48.94139° пн. ш. 24.77111° сх. д. / 48.94139; 24.77111Координати: 48°56′29″ пн. ш. 24°46′16″ сх. д. / 48.94139° пн. ш. 24.77111° сх. д. / 48.94139; 24.77111
Водойми Ворона, Бистриця
Місцева влада
Адреса ради 77442 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Підлужжя вул.Шевченка, 39
Карта
Підлужжя. Карта розташування: Україна
Підлужжя
Підлужжя
Підлужжя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Підлужжя
Підлужжя
Мапа
Мапа

CMNS: Підлужжя у Вікісховищі

Підлу́жжя — село Тисменицького району Івано-Франківської області.

Історія села

Назва села дуже давня. У час свого виникнення вона вказувала на близькість населеного пункту до лугів, розташованих по берегах річки Ворони. В селі є поселення трипільської культури, фракійського гальштату, Київської Русі. Письмові історичні джерела засвідчують існування села Підлужжя вже в 1378 році. Зокрема село згадується і переліку населених пунктів, зайнятих Казимиром ІІІ Великим. Також село є на карті Боплана 17 століття. Село активно розбудовується, чому сприяє безпосередня близькість до Івано-Франківська.

1 листопада 2019 року відкрили пам'ятний знак розстріляним у 1946 році героям — жителям села (Ткачук Дмитро Васильович, Федук Василь Миколайович, Луцишин Михайло Михайлович, Малюта Олекса Іванович).[1]

Примітки

Посилання