Систематика (біологія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ink (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 3062712 користувача 91.124.96.188 (обговорення)
Pkravchenko (обговорення | внесок)
м вікіфікація
Рядок 1: Рядок 1:
'''Системáтика''' ({{lang-grc|''ἡ συστηματική''}} — упорядковання) — [[наука]], завданням якої є опис у упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих [[вид|видів]], їх розподіл, ([[класифікація у біології|класифікація]]) на певні систематичні групи ([[таксони]]) та опрацювання природної системи [[органічний світ|органічного світу]]. Складається з 3 осн. розділів: '''[[Систематика тварин]]''', '''[[Систематика рослин]]''' і '''[[Систематика прокаріотів]]'''. Важливою складовою частиною систематики є [[таксономія]], що займається будуванням зручної системи класифікації організмів, та [[філогенетика]], що займається з'ясуванням їх взаємин. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Велике місце в систематиці посідає [[біологічна номенклатура]], що розробляє кодекс міжнар. правил раціонального найменування видів та ін. таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань [[синонім]]іки тощо. Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв’язку [[еволюційна морфологія|еволюційною морфологією]], [[екологія|екологією]], [[біохімія|біохімією]], [[генетика|генетикою]] та [[біогеографія|біогеографією]] і використовує методи цих наук. С. робить внесок в теоретичну біологію, [[еволюційна теорія|еволюційну теорію]], [[охорона навколишнього середовища|охорону навколишнього середовища]].
'''Системáтика''' ({{lang-grc|''ἡ συστηματική''}} — упорядковання) — [[наука]], завданням якої є опис у упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих [[вид|видів]], їх розподіл, ([[класифікація у біології|класифікація]]) на певні систематичні групи ([[таксони]]) та опрацювання природної системи [[органічний світ|органічного світу]]. Складається з 3 основних розділів:
# '''[[Систематика тварин]]'''
# '''[[Систематика рослин]]'''
# '''[[Систематика прокаріотів]]'''
Важливою складовою частиною систематики є [[таксономія]], що займається будуванням зручної системи [[Класифікація|класифікації]] [[організм]]ів, та [[філогенетика]], що займається з'ясуванням їх взаємин. В систематиці також виділяють [[Діагностика|діагностику]], що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення.
Велике місце в систематиці посідає [[біологічна номенклатура]], що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань [[синонім]]іки тощо.
Сучасна систематика є [[Синтетична теорія еволюції|синтетичною]] наукою, що розвивається у тісному зв'язку [[еволюційна морфологія|еволюційною морфологією]], [[екологія|екологією]], [[біохімія|біохімією]], [[генетика|генетикою]] та [[біогеографія|біогеографією]] і використовує методи цих наук.

==Література==
Системаика робить внесок в теоретичну біологію, [[еволюційна теорія|еволюційну теорію]], [[охорона навколишнього середовища|охорону навколишнього середовища]].
*{{БС}}

*Тахтаджян А. Л. Система и филогения цветковых растений. М. — Л., 1966.
== Джерела ==
*Жизнь животных, т. 1. М., 1968
* {{БС}}
*Жизнь растений, т. 1. М., 1974
* Тахтаджян А. Л. ''Система и филогения цветковых растений''. М. — Л., 1966. {{ref-ru}}
*Заренков Н. А. Лекции по теории систематики. М., 1976
* ''Жизнь животных'', т. 1. М., 1968 {{ref-ru}}
*Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных, ч. 1-2. М., 1979
* ''Жизнь растений'', т. 1. М., 1974 {{ref-ru}}
*Догель В. А. Зоология беспозвоночных. М., 1981
* Заренков Н. А. ''Лекции по теории систематики''. М., 1976 {{ref-ru}}
*Стейнер Р., Эдельберг Э. Ингрэм Дж. Мир микробов, т. 3. Пер. с англ. М., 1979
* Наумов Н. П., Карташев Н. Н. ''Зоология позвоночных'', ч. 1-2. М., 1979 {{ref-ru}}
*Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980
* Догель В. А. ''Зоология беспозвоночных''. М., 1981 {{ref-ru}}
* Стейнер Р., Эдельберг Э. Ингрэм Дж. ''Мир микробов'', т. 3. Пер. с англ. М., 1979 {{ref-ru}}
* Джеффри Ч. ''Биологическая номенклатура''. Пер. с англ. М., 1980 {{ref-ru}}


== Корисні посилання ==
== Корисні посилання ==
* [http://palaeoentomolog.ru/Publ/Rasn/methodology.html Принципы филогенетики, систематики и номенклатуры] (ru)
* [http://palaeoentomolog.ru/Publ/Rasn/methodology.html Принципы филогенетики, систематики и номенклатуры] {{ref-ru}}


{{Шаблон:Еволюція}}
{{Шаблон:Еволюція}}

Версія за 22:07, 28 жовтня 2009

Системáтика ([ἡ συστηματική] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) — упорядковання) — наука, завданням якої є опис у упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу. Складається з 3 основних розділів:

  1. Систематика тварин
  2. Систематика рослин
  3. Систематика прокаріотів

Важливою складовою частиною систематики є таксономія, що займається будуванням зручної системи класифікації організмів, та філогенетика, що займається з'ясуванням їх взаємин. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення.

Велике місце в систематиці посідає біологічна номенклатура, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоніміки тощо.

Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв'язку еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи цих наук.

Системаика робить внесок в теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Джерела

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Тахтаджян А. Л. Система и филогения цветковых растений. М. — Л., 1966. (рос.)
  • Жизнь животных, т. 1. М., 1968 (рос.)
  • Жизнь растений, т. 1. М., 1974 (рос.)
  • Заренков Н. А. Лекции по теории систематики. М., 1976 (рос.)
  • Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных, ч. 1-2. М., 1979 (рос.)
  • Догель В. А. Зоология беспозвоночных. М., 1981 (рос.)
  • Стейнер Р., Эдельберг Э. Ингрэм Дж. Мир микробов, т. 3. Пер. с англ. М., 1979 (рос.)
  • Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980 (рос.)

Корисні посилання