Сальтаціонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сальтаціонізм (від лат. saltus — стрибок) — група еволюційних теорій, за якими видоутворення відбувається дуже швидко — протягом кількох поколінь. Процес пов'язаний з появою нових особин, що різко відрізняються і репродуктивно ізольованих від представників батьківського виду. Сальтаціонізм менш розроблений, ніж синтетична теорія еволюції (СТЕ), але дозволяє пояснити явища, з якими у останньої виникають труднощі; зокрема:

  • Неповнота палеонтологічного літопису — відсутність безперервних рядів перехідних форм між видами і надвидовими таксонами;
  • Очікуване різке зниження конкуренто-і життєздатності у перехідних форм в порівнянні з вихідним видом.

Історія уявлень про механізми сальтаціонізму[ред. | ред. код]

Історично, перші наукові уявлення подібні до сальтаціонізм були сформулірованни Гуго де Фрізом в 1901 році. Вивчаючи спадкування ознак у енотери Ламарка (Oenothera lamarckiana) Гуго де Фріз спостерігав появу нових форм, що морфологічно різко відрізнялись від батьківських. На підставі отриманих результатів він сформулював мутаційну теорію, основним положенням якої була раптовість появи нових, раніше не існуючих видів у ході одиничних мутаційних подій. Подальші дослідження показали, що обраний модельний об'єкт був поліморфний за хромосомними перебудовами, й нові форми відповідають лише новим комбінаціям цих перебудов, і не є видами.

У середині XX століття біологм Ріхардом Гольдшмідтом було сформульовано уявлення про системну мутацію — це особливий тип мутації, що призводить до появи особин, які різко відрізняються морфологічно від вихідних форм та які здатні дати початок новим видам. Згідно з уявленнями прихильників сальтаціонізму, системні мутації пов'язані зі зміною особливих консервативних ділянок геному, відповідальних за регуляцію морфогенезу.

Проблеми теорії[ред. | ред. код]

Одним із проблемних місць в сальтаціонних теоріях є складність пошуку статевих партнерів для одиничних представників нового виду, так як формується репродуктивна ізоляція з батьківським видом.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]