Аннєнков Борис Володимирович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створено шляхом перекладу сторінки «Boris Annenkov» |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Персона}} |
|||
'''Борис Володимирович Анненков''' ( |
'''Борис Володимирович Анненков''' ({{Lang-ru|Борис Владимирович Анненков}}) — [[отаман]] [[Сибірське козацьке військо|Сибірського козацтва]], генерал-майор і командувач Армії [[Семиріччя]]<ref>{{Cite journal|last=Pierre Boutonnet|year=2010|title=Des sources pour étudier la Terreur blanche|url=https://www.persee.fr/doc/slave_0080-2557_2010_num_81_4_7989|journal=Revue des Études Slaves|language=|volume=8|issue=4|page=565-578}}</ref>. Через численні військові злочини, вчинені його військами (проти червоних, цивільних і навіть інших білих військ, які не підпорядковуються йому), він залишається найбільш суперечливою особистістю в Білому русі, і його зневажали навіть його колеги-білі генерали. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Онук [[Повстання декабристів|декабриста]] Івана Олександровича Анненкова, Борис Володимирович народився в родині Володимира Івановича Анненкова, полковника у відставці, і належав до дворянства [[Волинь|Волині]]. |
Онук [[Повстання декабристів|декабриста]] Івана Олександровича Анненкова, Борис Володимирович народився в родині Володимира Івановича Анненкова, полковника у відставці, і належав до дворянства [[Волинь|Волині]]. |
||
Пройшовши навчання в Одеському кадетському училищі та Олександрівському військовому училищі в Москві, Борис Анненков почав службу в 1-му Сибірському козацькому полку, а потім перейшов до 4-го Сибірського козацького полку в [[Кокшетау]] . У 1914 році в полку спалахнув заколот і повстанці призначили Анненкова тимчасовим командиром. Засуджений до 1 року і 4 місяців |
Пройшовши навчання в Одеському кадетському училищі та Олександрівському військовому училищі в Москві, Борис Анненков почав службу в 1-му Сибірському козацькому полку, а потім перейшов до 4-го Сибірського козацького полку в [[Кокшетау]] . У 1914 році в полку спалахнув заколот і повстанці призначили Анненкова тимчасовим командиром. Засуджений до 1 року і 4 місяців ув'язнення, покарання не відбув, а був відправлений на фронт проти німців. |
||
За свою бойову доблесть у |
За свою бойову доблесть у 1915—1917 роках він отримав меч Сен-Жорж, а також орден Почесного легіону з рук генерала Поля По . |
||
Після революцій 1917 року Анненкова у грудні разом з його людьми відправили назад до Омська, щоб розпустити контрреволюційний загін. Він відмовився дозволити роззброїти свою частину, і розпочав боротьбу з більшовиками. |
Після революцій 1917 року Анненкова у грудні разом з його людьми відправили назад до Омська, щоб розпустити контрреволюційний загін. Він відмовився дозволити роззброїти свою частину, і розпочав боротьбу з більшовиками. |
||
У березні 1918 року обраний отаманом Сибірського козацтва на козацьких зборах, законність яких не була визнана багатьма козаками. Воював з червоними військами на південному Уралі та в Середній Азії, а в серпні 1919 року став командувачем незалежної армії Семирічки. Взимку |
У березні 1918 року обраний отаманом Сибірського козацтва на козацьких зборах, законність яких не була визнана багатьма козаками. Воював з червоними військами на південному Уралі та в Середній Азії, а в серпні 1919 року став командувачем незалежної армії Семирічки. Взимку 1919—1920 офіційно приєднався до військ генерала [[Дутов Олександр Ілліч|Дутова]]; проте майже відразу між ним і Дутовим виник конфлікт через звірства, скоєні військами Анненкова, і Дутов відмовився його підтримати. |
||
Навесні 1920 року Анненков був змушений відступити до китайського кордону. 28 квітня він перетнув кордон з рештою своїх людей і оселився в [[Урумчі]] . Китайська влада заарештувала його в березні 1921 року, і завдяки зусиллям генерала Денісова та підтримці британських та японських представників він був звільнений лише через три роки. |
Навесні 1920 року Анненков був змушений відступити до китайського кордону. 28 квітня він перетнув кордон з рештою своїх людей і оселився в [[Урумчі]] . Китайська влада заарештувала його в березні 1921 року, і завдяки зусиллям генерала Денісова та підтримці британських та японських представників він був звільнений лише через три роки. |
||
7 квітня 1924 року Анненков був схоплений [[Фен Юсян |
7 квітня 1924 року Анненков був схоплений [[Фен Юсян]]ом і переданий [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|чекістам]], діяли в регіоні. Висланий до Радянського Союзу. 25 квітня він був розстріляний у [[Семей|Семипалатинську]] разом з Денісовим. |
||
У 1990-х роках його справу переглянула Генеральна прокуратура Росії, і йому було відмовлено в реабілітації. |
У 1990-х роках його справу переглянула Генеральна прокуратура Росії, і йому було відмовлено в реабілітації. |
||
Рядок 21: | Рядок 22: | ||
=== Кіно та ТБ === |
=== Кіно та ТБ === |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Отамани]] |
[[Категорія:Отамани]] |
||
[[Категорія:Військова історія Росії]] |
[[Категорія:Військова історія Росії]] |
Версія за 16:04, 4 листопада 2021
Аннєнков Борис Володимирович | |
---|---|
рос. Борис Владимирович Анненков | |
Народився |
9 лютого 1889[2] Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
25 серпня 1927[1] (38 років) Семей, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Q3577926? |
Учасник | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Військове звання | генерал-майор і військовий старшина |
Рід | Анненковиd |
Батько | Q118541475? |
Нагороди | |
Борис Володимирович Анненков (рос. Борис Владимирович Анненков) — отаман Сибірського козацтва, генерал-майор і командувач Армії Семиріччя[3]. Через численні військові злочини, вчинені його військами (проти червоних, цивільних і навіть інших білих військ, які не підпорядковуються йому), він залишається найбільш суперечливою особистістю в Білому русі, і його зневажали навіть його колеги-білі генерали.
Біографія
Онук декабриста Івана Олександровича Анненкова, Борис Володимирович народився в родині Володимира Івановича Анненкова, полковника у відставці, і належав до дворянства Волині.
Пройшовши навчання в Одеському кадетському училищі та Олександрівському військовому училищі в Москві, Борис Анненков почав службу в 1-му Сибірському козацькому полку, а потім перейшов до 4-го Сибірського козацького полку в Кокшетау . У 1914 році в полку спалахнув заколот і повстанці призначили Анненкова тимчасовим командиром. Засуджений до 1 року і 4 місяців ув'язнення, покарання не відбув, а був відправлений на фронт проти німців.
За свою бойову доблесть у 1915—1917 роках він отримав меч Сен-Жорж, а також орден Почесного легіону з рук генерала Поля По .
Після революцій 1917 року Анненкова у грудні разом з його людьми відправили назад до Омська, щоб розпустити контрреволюційний загін. Він відмовився дозволити роззброїти свою частину, і розпочав боротьбу з більшовиками.
У березні 1918 року обраний отаманом Сибірського козацтва на козацьких зборах, законність яких не була визнана багатьма козаками. Воював з червоними військами на південному Уралі та в Середній Азії, а в серпні 1919 року став командувачем незалежної армії Семирічки. Взимку 1919—1920 офіційно приєднався до військ генерала Дутова; проте майже відразу між ним і Дутовим виник конфлікт через звірства, скоєні військами Анненкова, і Дутов відмовився його підтримати.
Навесні 1920 року Анненков був змушений відступити до китайського кордону. 28 квітня він перетнув кордон з рештою своїх людей і оселився в Урумчі . Китайська влада заарештувала його в березні 1921 року, і завдяки зусиллям генерала Денісова та підтримці британських та японських представників він був звільнений лише через три роки.
7 квітня 1924 року Анненков був схоплений Фен Юсяном і переданий чекістам, діяли в регіоні. Висланий до Радянського Союзу. 25 квітня він був розстріляний у Семипалатинську разом з Денісовим.
У 1990-х роках його справу переглянула Генеральна прокуратура Росії, і йому було відмовлено в реабілітації.
Культура та ЗМІ
Кіно та ТБ
- 1933 рік : Annenkovchtchina (Анненковщина), фільм Миколи Береснєва; роль Анненкова виконав Борис Ліванов
Посилання
- ↑ а б Анненков Борис Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1026351804 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Pierre Boutonnet (2010). Des sources pour étudier la Terreur blanche. Revue des Études Slaves. 8 (4): 565-578.
- Народились 9 лютого
- Народились 1889
- Уродженці Київської губернії
- Померли 25 серпня
- Померли 1927
- Померли в Казахстані
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня з мечами
- Кавалери ордена Святого Станіслава 2 ступеня з мечами
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»
- Кавалери відзнаки ордена Святого Георгія
- Отамани
- Військова історія Росії
- Російські військовики Першої світової війни
- Діячі Жовтневого перевороту
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Розстріляні в СРСР
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня