Атмосферні опади: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: be:Атмасферныя ападкі
Xqbot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот змінив: id:Presipitasi (meteorologi); косметичні зміни
Рядок 30: Рядок 30:


[[Категорія:Метеорологія]]
[[Категорія:Метеорологія]]

{{Link GA|en}}
{{Link GA|en}}

[[ltg:Krytuli]]


[[ar:هطول]]
[[ar:هطول]]
Рядок 58: Рядок 57:
[[hr:Oborina]]
[[hr:Oborina]]
[[hu:Csapadék]]
[[hu:Csapadék]]
[[id:Presipitasi]]
[[id:Presipitasi (meteorologi)]]
[[is:Úrkoma]]
[[is:Úrkoma]]
[[it:Precipitazione (meteorologia)]]
[[it:Precipitazione (meteorologia)]]
Рядок 69: Рядок 68:
[[la:Praecipitatio]]
[[la:Praecipitatio]]
[[lt:Krituliai]]
[[lt:Krituliai]]
[[ltg:Krytuli]]
[[lv:Nokrišņi]]
[[lv:Nokrišņi]]
[[mk:Врнежи]]
[[mk:Врнежи]]

Версія за 02:13, 8 липня 2011

Атмосфе́рні о́пади (Гідрометео́ри) — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Конвективні опади

Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті укрупнення частинок вже існуючих хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, при яких вони здобувають помітну швидкість падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, зіштовхуються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами вище 0 °C, тверді частки тануть, утворюючи краплі дощу. При низьких температурах повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа й ін.). У теплу пору року можливе випадіння граду. У краплинно-рідких хмарах при позитивних або негативних, але близьких до 0 °C температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції хмарних елементів. В результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка.

Орографічні опади

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, розрізняють обложні атмосферні опади — помірної інтенсивності, але тривалі, із шарувато-дощових хмар, зливові — з купчасто-дощових хмар і мрячні — із шаруватих хмар.

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт та ін.; особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюються атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражається в мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.

Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства. Все більшого значення набуває штучне викликання атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах прискорене їхнє укрупнення.

Опади радіоактивні
продукти радіоактивного розпаду, які випадають на Землю у вигляді пилу або з дощем (снігом).

Опади в Україні

Для України характерно від 270-310 мм опадів в районі Сивашу до 1500-1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів для Карпатських гір. у Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів (для України) зменшується у напрямку з Північного Заходу на Південний Схід.

Див. також

Джерела

Шаблон:Link GA