Портал:Метеорологія та кліматологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розділ Вікіпедії: Метеорологія та кліматологія
Проект  |  Портал


редагувати
  Метеорологія та кліматологія
Lightning NOAA.jpg

Метеороло́гія (від грец. μετέωρον, metéōron, «високо в небі»; та грец. λόγος, lógos, «знання») — наука про земну атмосферу, яка вивчає її фізичні явища та процеси. Основні об'єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, вологообіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 FA gold ukr.png Вибрана стаття


редагувати
  Метеоролого-кліматологічна термінологія
Склад повітря

Пові́тря — природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще використовується саме в такому значенні.

Атмосфе́рне пові́тря — це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень.[1]

Основними компонентами сухого повітря є азот (78,09% за об'ємом) і кисень (20,95%), а також невелика кількість вуглекислого газу, водню та інших газів. Вміст водяної пари у повітрі постійно змінюється (від 0,2 до 3%) залежно від її агрегатного стану. Повітря містить також тверді й рідкі домішки (аерозолі). Від їх кількості та різновиду залежать процеси поглинання і розсіювання радіації, виникнення окремих оптичних явищ в атмосфері тощо. Вуглекислий газ є фізіологічним регулятором дихального центру людини і тварин. Концентрація вуглекислого газу у повітрі закритих приміщень, яка зростає одночасно із збільшенням вмісту пилу, мікроорганізмів тощо, є основним показником забруднення повітря.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 High-contrast-camera-photo-2-blue.svg Вибране зображення
Жан Жузель у 2010 році
редагувати
  Типи хмар
Перисто-шаруваті хмари

Перисто-шаруваті хмари - хмари, "білясте прозоре покривало", складене з льодяних кристалів. З'являється при наявності навколо Сонця чи Місяця оптичних явищ - гало тощо. Спостерігається вище 6000 м над поверхнею Землі і пов'язані з наближенням теплого фронту. Міжнародна назва - Cirrostratus (Cs). Позначаються символом Clouds CH 5.svg.

Перисто-шаруваті хмари виглядають як біла або голубувата тонка однорідна пелена хмар, інколи злегка волокнистої будови. Як правило, пелена хмар Cirrostratus поступово закриває все небо. Висота основи у помірних широтах складає в середньому близько 6-8 км. Товщина шару — від 100 м до декількох кілометрів. Верхня і нижня межі шару перисто-шаруватих хмар при спостереженнях із літака виражені нечітко.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Типи опадів
Дощові краплі. Знято вночі із застосуванням лампи-спалаху.

Дощ — рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром понад 0,5 мм.

Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології - це Юпітер, у греків - Зевс, у ведичній культурі - Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися окремо богові дощу. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, будучи Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Атмосферні явища
Пилова буря насувається на аеропорт міста Абеше в Чаді

Пилова́ бу́ря — перенесення сильним вітром великої кількості частинок пилу і піску. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.

Пилові бурі — це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки). Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі тривають довше — протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2—3 км, але найчастіше — 1-1,5 км. В зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі

Пилові бурі виникають в пустелях напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав'яним покривом ґрунт. Пилові бурі здатні переносити мільйони тон пилу на сотні і навіть тисячі кілометрів. Руйнівна дія пилової бурі виникає додатково через дію частинок ґрунту, який рухається з великою швидкістю..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Метеорологічні прилади
Побутовий барометр-анероїд

Барометр (від грец. βάρος — вага, тиск та грец. μετρέω — виміряти) — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися як альтиметр, для вимірювання висоти над рівнем моря. Розрізняють декілька типів барометрів: Барометри з рідиною. У таких барометрів вага стовпчика рідини (води або ртуті) врівноважується тиском атмосфери. Зазвичай такі барометри являють собою скляну трубку, заповненою рідиною та запаяною з одного кінця. Трубка встановлюється вертикально, відкритим кінцем униз, у посудину з рідиною. Висота стовпчика рідини є пропорційна тиску, тому тиск вимірюється у міліметрах ртутного стовпа — «мм рт. ст.» або міліметрах водяного стовпа — «мм вод. ст.» (1 мм рт. ст. = 13,5951 мм вод. ст.). В США, також використовують дюйм ртутного стовпа — «inHg»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Списки метеорології та кліматології


редагувати
  Метеоролого-кліматологічна література
  • Хромов С. П. {{{Заголовок}}}.
  • Городецкий О. А., Гуральник И. И., Ларин В. В. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-268-00646-9.
  • Хромов С. П., Петросянц М. А. {{{Заголовок}}}.
  • Пасецкий В. М. Метеорологический центр России. Л.: Гидрометеоиздат, 1978.
  • Селезнева Е. С. Первые женщины геофизики и метеорологи. Л.: Гидрометеоиздат, 1989.-184 с.
редагувати
 Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони
редагувати
 Emblem-pen-new.svg Нові статті


Усього знайдено статей: 3814 (18 травня 2018)

редагувати
 FA gold ukr.png Добра стаття
Дерева, що гнуться від вітру.

Ві́тер — великомасштабний потік газів. На Землі вітер є потоком повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку, на інших планетах він є потоком властивих цим планетам атмосферних газів іншого складу. Найсильніші вітри на планетах Сонячної системи спостерігаються на Нептуні та Сатурні. Сонячний вітер в космосі є потоком розріджених газів від зірки, такої як Сонце, а планетарний вітер є потоком газів, що відповідає за дегазацію планетарної атмосфери у космос. Вітри, як правило, класифікують за просторовим масштабом, швидкістю, типами сил що їх викликають, місцями існування та ефектом на навколишнє середовище. У метеорології вітри перш за все класифікують у залежності від їхньої сили, тривалості та напрямку, з якого дме вітер. Так, короткі (кілька секунд) та сильні вітри називаються поривами. Сильні вітри проміжної тривалості (близько 1 хвилини) називаються шквалами. Назви триваліших вітрів варіюють залежно від сили, зокрема такими назвами є бриз, буря, шторм, ураган, тайфун. Тривалість вітру також дуже варіює: деякі грози можуть тривати кілька хвилин, бриз, що залежить від різниці нагріву особливостей рельєфу протягом доби, триває кілька годин, глобальні вітри, викликані сезонними коливаннями температури — мусони — тривають кілька місяців, тоді як глобальні вітри, викликані різницею температури на різних широтах та силами Коріоліса — пасати — дмуть постійно..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрана ілюстрація
Схематичне зображення барометру з рідиною
редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Метеорологи
03 Pocheten gost akademik Stoicho Panchev.jpg

Сто́йчо Па́нчев Ви́лчев (болг. Стойчо Панчев Вълчев, *6 березня 1933, Лисець, область Ловеч, Болгарія - 30 серпня 2014, Софія, Болгарія) — болгарський метеоролог, математик і фізик, член Болгарської академій наук (БАН).

Стойчо Панчев народився в Лисеці 1933 року. У 1951 закінчив гімназію імені Христо Кирпачева в Ловечі (нині святого Климента Охридського) з відмінними оцінками, а 1956 року став випускником Софійського університету (фізичний факультет, спеціальність «Фізика». Спеціалізувався на метеорології, підвищував свою кваліфікацію в СРСР (19621963, 19731974), США (19671968) і Японії.

Закінчивши аспірантуру в БАН, з 1959-го працював асистентом на кафедрі метеорології і геофізики Софійського університету. У 1963 став доцентом, у 1970 — професором. Був завідувачем кафедри фізики у 19741994 роках і деканом фізичного факультету того ж таки університету (19791983). Під його керівництвом захистили дисертації 15 докторантів. В університеті працював до 2002 року..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Кліматологи
Щербань Михайло Ілліч.png

Щербань Михайло Ілліч (*23 лютого 1921, Зарічанка — †21 серпня 2000, Київ) — український географ-кліматолог, доктор гео­графічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Народився 23 лютого 1921 року в селі Зарічанці (тепер Чемеровецького району Хмельницької області). Учасник війни, боєць винищувального батальйону Першого зведеного полку Київського військового округу у 1941 році. Доброволець Третього Партизанського загону Південно-західного фронту. Партизанський загін імені Чапаєва на Поділлі, розвідник. У 19441945 роках — розвідник стрілецького полку, Перший Український фронт. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Слави 3-го ступеня та медалями «За відвагу» (1944), «За оборону Києва».

У 1945 році за­кінчив географічний факультет Київського університету. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Кліматографи
Wladimir Peter Köppen.jpg

Кеппен Володимир Петрович (25 вересня (8 жовтня) 1846(18461008), Петербург22 червня 1940, Грац, Австрія) — метеоролог і кліматолог. Кеппен Володимир Петрович є сином П.І. Кеппена — дослідника Криму, одного з фундаторів Російського географічного товариства (1845), учасника створення і видання "Списків населених пунктів Російської імперії"(т.1-65).

Основні праці присвячені питанням загальної та синоптичної метеорології та кліматології. Проводив перші аерологічні дослідження, вивчав кліматичні умови багатьох районів Землі. У 1900 році розробив класифікацію кліматів земної кулі (з деякими подальшими, зробленими ним самим, змінами в 1918 та 1936)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Синоптики
Микола Кульбіда в 2014

Микола Іванович Кульбіда (нар. 22 травня 1955(19550522) в селі Северинівка Таращанського району Київської області} — географ-метеоролог, директор Українського гідрометеорологічного центру МНС України.

Освіта і науковий ступінь

  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка, рік закінчення — 1977, спеціальність — метеорологія, кваліфікація — географ-метеоролог
  • кандидат географічних наук

Трудова діяльність

  • 10.1977 — 03.1983 Інженер-синоптик відділу метеорологічних прогнозів Українського бюро погоди, м. Київ
  • 03.1983 — 09.1988 Старший інженер відділу метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру, м. Київ.::::::::::::::::читати далі
редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Хіміки атмосфери
Paul Crutzen.jpg

Пауль Джозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; нар. 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди) — відомий голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері. Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. Працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).

Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.[2].::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Інженери-кліматологи


редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Агрокліматологи та агрометеорологи

Попов Валентин Петрович (29 квітня 1894 року — 6 вересня 1976 року) — український радянський агрометеоролог, кліматолог, доктор географічних наук, професор Київського університету імені Тараса Шевченка.

Народився 29 квітня 1894 року в Рильську Курської губернії Російської імперії. Навчався у Київському університеті у 1913–1915 роках та у Московському університеті у 1916–1918 роках. У Київському університеті працював з 1948 по 1952 роки керівником відділу фізичної географії науково-дослідного інситуту географії, з 1952 року професор кафедри метеорології та кліматології географічного факультету, у 1953–1974 роках завідувач кафедри. Докторська дисертація з теми «Баланс вологи в ґрунті і його географічні коефіцієнти» захищена у 1943 році. Читав курси: «Кліматологія», «Метеорологія». Сфера наукових досліджень: проблеми фізико-географічного районування України, питання агрометеорології, агрокліматології.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис метеорології та кліматології. Астрокліматологи та космометеорологи


редагувати
 Sub-arrows.svg Категорії
редагувати
  Метеоролого-кліматологічна періодика
  • журнал “Метеорология и климатология”
  • журнал “Метеорология и гидрология”
  • журнал «Фундаментальная и прикладная климатология»
  • журнал "Метеорология, климатология и экология атмосферы"
редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Метеоролого-кліматологічні сайти






редагувати
 Info blue.svg Вікіпроекти
редагувати
 Commons-emblem-notice.svg Братні портали


Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Архітектура... • Анархізм • Антропологія • Біографії • Науки про життя... • Війна... • Вільне програмне забезпечення • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Етнологія • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Комунізм • Культура • ЛГБТ • Математика • Медицина • Мистецтво... • Міфологія • Наука • Науки про Землю... • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія • Право • Природничі науки... • Програмування • Психологія • Релігія... • СНІД • Соціологія • Спорт... • Техніка... • Туризм • Фемінізм • Філософія

Україна... • Регіони... • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми

Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. (Стаття 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року)
  2. Проекти геоінженерії