Імла

Благовіщенський кафедральний собор у Харкові в імлі

Імла́ — скаламучення повітря внаслідок присутності продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи, кристалів льоду), підвішених частинок пилу, диму, гарі. Видимість становить від 1 до 9 км.

У хімії атмосфери — якісний термін, що стосується суспензії крапельок у газі. Зменшує видимість менше, ніж туман, але більше, ніж серпанок (димка). Характеризується видимістю меншою, ніж 2 км, але більшою, ніж 1 км^[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

↑ Глосарій термінів з хімії, 2008.

Імла // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
Опейда Й., Швайка О. Глосарій термінів з хімії / Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
(рос.) Хргиан А. Х. Физика атмосферы. — М., 1969.
Імла // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 103. — ISBN 978-966-7407-83-4.