Імла
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 27 липня 2016.
Імла — скаламучення повітря внаслідок присутності продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи, кристалів льоду), підвішених частинок пилу, диму, гарі. Видимість становить від 1 до 9 км.
У хімії атмосфери — якісний термін, що стосується суспензії крапельок у газі. Зменшує видимість менше, ніж туман, але більше, ніж серпанок (димка). Характеризується видимістю меншою, ніж 2 км, але більшою, ніж 1 км. (Глосарій з хімії, Й. О. Опейда).
Див. також[ред. • ред. код]
Джерела, література і посилання[ред. • ред. код]
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С. 19. — ULR : http://sum.in.ua/s/imla
- Хргиан А. Х., Физика атмосферы, М., 1969 (рос.)
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
|
|||||||||||||||||||
