Імла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імла́ — скаламучення повітря внаслідок присутності продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи, кристалів льоду), підвішених частинок пилу, диму, гарі. Видимість становить від 1 до 9 км.

У хімії атмосфери — якісний термін, що стосується суспензії крапельок у газі. Зменшує видимість менше, ніж туман, але більше, ніж серпанок (димка). Характеризується видимістю меншою, ніж 2 км, але більшою, ніж 1 км. (Глосарій з хімії, Й. О. Опейда).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]