Мряка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типовий вид вулиці за мряки — у повітрі зависає аерозоль, що повільно опускається на землю

Мря́ка, або мжи́чка — густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані.[1] Це опади з дуже дрібненьких краплин або дрібнесеньких сніжинок (від 0,5 до 0,05 мм). Швидкість падіння крапель настільки мала, що вони здаються завислими у повітрі. Інтенсивність осадів за мряки невелика і становить 0,05-0,25 мм/год.

Оскільки мряка схожа на туман, то часом мрякою називають саме звичайний туман у стадії, близькій до його конденсації, особливо в сутінках.

У художній літературі[ред. | ред. код]

«Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); «Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 495); «Був густий туман, і якась уїдлива сиза мжичка запорошила одяг, інеєм осіла на чубах» (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 100)

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Мряка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.