Гало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
22-градусне гало в Гімалаях (Непал)

Галό — оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто спостерігаються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила. Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.

В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно переважно малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.

Поява гало часто свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.

Деякі різновиди[ред. | ред. код]

Світлові стовпи[ред. | ред. код]

Світловий стовп над Сонцем
Докладніше: Світловий стовп

Світлові стовпи — це вертикальні смуги світла, що тягнуться від Сонця під час його заходу чи сходу, найчастіше — коли світило розташоване на висоті до 6° над горизонтом або під ним.

Це явище виникає завдяки гексагональним пласким або призматичним кристаликам льоду, що існують у сильно охолоджених шарах атмосфери. Під час вільного падіння в атмосфері такі кристали розташовуються горизонтально, а їхні грані відбивають сонячне світло в вертикальній площині. У результаті спостерігач бачить світло, відбите лише тими кристаликами, що розташовані на одній вертикалі з сонячним диском.

Світлові стовпи нерідко утворюються від Місяця, міських вогнів та інших яскравих джерел світла. Неодмінною умовою формування такого різновиду гало є низька температура тропосфери, досить потужне джерело світла, відсутність вітру й наявність значної кількості кристаликів льоду в атмосфері. Світлові стовпи, які утворюються від низько розташованих джерел світла, зазвичай набагато довші за ті, що формуються від Сонця чи Місяця.

22-градусне гало[ред. | ред. код]

Льодяний кристал, зібраний на висоті 3000 м, під мікроскопом.
Червона лінія показує шлях світлового променя.

Інший поширений різновид гало — кільце радіусом 22° навколо Сонця або Місяця. Воно виникає, якщо небо затягнуто високими й тонкими хмарами з мільйонами крихітних кристалів льоду. Кожен кристал відіграє роль мініатюрної призми. Більшість кристалів мають форму витягнутих шестигранників. Світло входить через одну грань такого кристала й виходить через іншу, заломлюючись на 22°. Оскільки синє світло заломлюється дещо сильніше за червоне, кільце виходить зафарбованим: зовнішній край у нього синюватий, а внутрішній — червонуватий.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]