Старовокзальна вулиця (Київ)
| Старовокзальна вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Арештантські городи, Євбаз |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | тимчасового вокзалу станції Київ-Пасажирський |
| Колишні назви | |
| Степанівська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 500 м |
| Координати початку | 50°26′46″ пн. ш. 30°29′40.9″ сх. д. / 50.44611° пн. ш. 30.49469° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′36.7″ пн. ш. 30°29′20.5″ сх. д. / 50.44353° пн. ш. 30.48903° сх. д. |
| поштові індекси | 01032 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Вокзальна» |
| Трамваї | 1, 3 (станція «Старовокзальна»); 15, 18 |
| Маршрутні таксі | Мт 181, 427, 558, 564 |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський, з. п. Північна |
| Рух | автомобільний однобічний (на ділянці від вулиці Саксаганського до Жилянської вулиці); трамвайний (від Жилянської вулиці) |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11608 |
| У проєкті OpenStreetMap | r2155947 |
| Мапа | |
 | |
 Старовокзальна вулиця у Вікісховищі | |
Старовокза́льна ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Арештантські городи, Євбаз. Пролягає від Галицької площі та вулиці Саксаганського до Скомороської вулиці.
Прилучаються Жилянська вулиця і прохід до залізничних вокзалів Київ-Пасажирський і Київ-Приміський.
Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття під назвою Степа́нівська. 1910 року початковим кварталом вулиці було прокладено трамвайні колії (зняті 1959 року). Сучасна назва — з 1939 року[1], оскільки вулиця виходила на площу до колишнього тимчасового київського вокзалу (1913–1932)[2], до якого вела вулиця (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час нацистської окупації міста у 1941–1943 роках вулиця мала старе найменування Степанівська.
Кінцева частина Старовокзальної вулиці двічі підлягала реконструкції — у 1-й третині XX століття (внаслідок чого зникла Тамо́женна ву́лиця, що простягалася перпендикулярно до Старовокзальної вулиці, вздовж річки Либідь; назва — від міської митниці, що знаходилася на ній), і наприкінці 1980-х років, коли по вулиці було прокладено трамвайну колію, в кінці її влаштовано площу, до якої виведено також сучасну Скомороську вулицю (до того часу пролягала до тупика).
У подвір'ї будинку № 17 (супермаркет «Фуршет») знаходився пам'ятник В. І. Леніну (скульптор Е. Фрідман), зведений у 1946 році для заводу «Ленінська кузня». 22 лютого 2014 року його було зруйновано «невідомими».
Вулиця зберегла частину забудови межі XIX-ХХ століть. Це, зокрема, будинки № 7, 9, 12, 13 (побудований у 1892–1893 роках), 14, 17 (будинок будувався як складова частина корпусів Південноросійського заводу, архітектор ймовірно В. Городецький), 18 та 22. Будинок № 14/16 — збудований у 1930-х роках (гуртожиток заводу «Ленінська кузня»).
-
Пам'ятник В. І. Леніну на колишній території заводу «Ленінська кузня»
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- ↑ Будівля тимчасового вокзалу станції Київ-Пасажирський, 1920-і роки // Вебсайт «Київ. Фотолетопись» [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 157.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 212. — ISBN 5-88500-070-0.
- Старовокзальна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 264. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
- Від "міста Ярослава" до Либеді : Вулиця Олеся Гончара - площа Перемоги - Старовокзальна / Д. В. Малаков. – К. : Либідь, 2017. – 72 с. – (Твій Київ). – ISBN 966-06-0748-4.
- Кальницкий М. Б Когда вокзал был бараком // Газета по-киевски. — 2007. — 17 ноября. (рос.) [Архівовано з першоджерела 8 липня 2013.]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |