Стародуб широколистий
| Стародуб широколистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Стародуб (Laserpitium) |
| Вид: | Стародуб широколистий (L. latifolium)
|
| Біноміальна назва | |
| Laserpitium latifolium | |
Стародуб широколистий[1][2] (Laserpitium latifolium) — вид рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Європі від Іспанії до західної Росії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина 60–120(150) см заввишки. Стебла з сизим нальотом, майже гола; верхня частина розгалужена; основа із залишками старих листків. Листки з роздутими піхвами, сіро-зелені, нижні трійчасті, інші 2-трійчато- або перисторозсічені, з великими сердцеподібно-яйцюватими, 6–10 см завдовжки, зубчато-пилчастими сегментами, знизу — з гострими щетинками на жилах. Зонтики з 15–40 неоднаковими променями. Чашолистки рудиментарні. Пелюсток 5, вони білі (іноді тонкий відтінок рожевого). Тичинок 5. Плоди овальні, голі, 5–10 мм довжиною, з крилатими і хвилястими вторинними ребрами[2][3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Європі (Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, зх. Росія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Італія, Чорногорія, Румунія, Сербія , Словенія, Франція (у т.ч. Корсика), Іспанія)[4][5][6].
В Україні зростає в лісах і серед чагарників — у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі та в Правобережному Лісостепу часто; в Лівобережному Лісостепу рідко[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
листя -
суцвіття -
ілюстрація
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Laserpitium latifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 239. (рос.)(укр.)
- ↑ NatureGate. Процитовано 04.02.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.02.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 04.02.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 04.02.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|