Українська Національна Рада в Києві
Українська Національна Рада в Києві (УНРада в Києві) — політично-громадське утворення. Заснована 5 жовтня 1941 з ініціативи учасників похідної групи ОУН(м) та місцевої громадськості самостійницької орієнтації за аналогією з Центральною народною радою Карпатської України (1938) та Українською національною радою у Львові (1941—42). Головним організатором УНРади був Олег Кандиба, член Проводу українських націоналістів.
УНРада намагалася перехопити ініціативу організації та мати представників в адміністративних органах на місцях, видавала в Києві газету «Українське слово» (редактор — Іван Рогач). Членам УНРади вдалося встановити на деякий час вплив на Київську міську управу і відновити культурно-мистецьке життя міста. Робилися спроби відновити діяльність Академії наук та вишів. У Києві було створено Спілку українських письменників (голова — Олена Теліга).
Голова УНРади — професор Микола Величківський
1-й секретар президії УНРади — інженер Антон Баранівський (після його загибелі — геолог Іван Дубинець),
2-й секретар — член ПУН Осип Бойдуник.
Заступники голови УНРади — С. Сколибог, Олександр Корсунський та Микола Капустянський.
Шеф головної канцелярії президії УНРади — Я. Жуковський.
За структурою та політичною спрямованістю УНРада нагадувала Українську Центральну Раду часів Української Народної Республіки. Це символізувало тяглість державницької традиції. До її складу ввійшли члени різних політичних напрямів: від гетьманців до націоналістів, представники всіх українських земель, окупованих гітлерівцями. Були утворені Київська, Чернігівська й Полтавська обласні ради УНРади.
Загалом є відомості про 130 делегатів.
Відділом земельних справ УНРади й Бюро кооперативного товариства «Сільський господар» керував Кирило Осьмак[1]. Делегатом від Харківської екзекутиви ОУН був Петро Байбак[2]. Серед членів ради був також Юрій Глушко. В установчих зборах ради брав участь призначений німцями полтавський міський голова Федір Борківський.
Прагнення УНРади відігравати роль всеукраїнського центру окупаційна влада сприйняла як порушення наявних приписів і втручання в політику. 27 листопада 1941 німецькі чиновники заборонили її діяльність і розпочали репресії проти її членів. У таких умовах ОУН(м) та Микола Величківський перейшли у підпілля. На початку 1942 поліцією безпеки та СД було заарештовано близько 200 осіб, пов'язаних з Організацією українських націоналістів та діяльністю УНРади, у тому числі Олену Телігу, Івана Рогача, які були страчені у Бабиному Яру.
29 квітня 1944 у Львові відбулося об'єднання 3-х основних політичних центрів — Львівської та Київської УНРад і Центральної народної ради Карпатської України. Була утворена єдина Всеукраїнська національна рада (ВУНРада). Спроби ВУНРади та Української головної визвольної ради виробити спільну платформу діяльності не дали результатів, і ВУНРада припинила діяльність в еміграції 1946.
- ↑ Н. К. Осьмак.. Осьмак Кирило Іванович [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 696. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ С.І. Білокінь. Байбак Петро Трохимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Зенон Городиський. Українська національна рада. — Київ : Вид. дім "КМ Academіа", 1993. — С. 35-36. — ISBN 5-7707-4689-0.
- На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні / Під ред.: Кость Мельник, Олег Лащенко, Василь Верига. — 1-е вид. — Торонто-Нью-Йорк : Науково-Дослідний Інститут ім. Олега Ольжича. Дослідна Фундація ім. О.Ольжича в ЗСА. Видавництво “Новий Шлях”, 1985.
- Пастушенко Т. В. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА В КИЄВІ (УНРада в Києві) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. (останній перегляд: 27.05.2022)
- В. А. Чехович. Українська Національна Рада в Києві // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Петро Войновський. Моє найвище щастя. — Видавництво ім. О.Теліги, 1999. — 304 с. — ISBN 966-7601-00-5.