Українська національна колонія у Маньчжурії
Українська національна колонія у Маньчжурії (інша назва Українська національна колонія у Харбіні) — єдиний український національний центр на Далекому Сході в 1935—1945 роках, що мав консолідувати та об'єднувати всі українські організації та захищати інтереси українських емігрантів[1].
Українська національна колонія була створена у 1935 році об'єднаними зусиллями Української Національної Громади, Союзу Українських Емігрантів, Спілки Української Молоді, товариства «Просвіта» та ще декількох організацій. У своїй діяльності була обмежена умовами, що їй виставляла Маньчжоу-Го (васально залежна від Японії).[2]
Відразу до ради Колонії увійшли Дмитро Барченко, Микола Білий, Іван Селюк, Юрій Рой, Микола Самарський, Федір Богдан, Максим Нетребенко, Василь Федоренко.[2]
Восени 1936 року окупаційне японське керівництво почало згортати демократичні засади, на яких спочатку існувала організація. Принцип виборності голови був відкинутий, начальником колонії був призначений Ю. Рой, заступником — В. Кулябко-Корецький. Наступного року у Маньчжурії були заборонені всі українські організації за виключенням УНК.[2]
С 1939 по 1940 рік виборність керівництва була відтворена. Головою УНК був обраний М.Нетребенко, а потім — О.Вітковський.[3] У той же рік японці почали згортати діяльність УНК у Маньчжурії.[3]
У 1941 керівником УНК став В. Кулябка-Корецький. Він пішов на співпрацю з російськими емігрантськими організаціями та зареєстрував Колонію у «Бюрі для справ російських емігрантів».[2]
У квітні 1944 року завдяки поступкам японської адміністрації вдалось обрати новий уряд. Головою УНК знов став О. Вітковський, який повернув діяльність організації до виконання первинних функцій, її діяльність почала поступово повертатися до визначених у статуті завдань.[2]
УНК припинила своє існування у серпні 1945 року, коли до Маньчжурії вступили радянські війська. Сотні діячів УНК біли арештовані (у тому числі О. С. Вітковський, М. Я. Нетребенко, І. П. Шевченко, М. І. Заїка), багато з них були розстріляно.[3]
У 1934 році УНК посприяла організації україномовного радіомовлення на Далекому Сході.[3]
УНК випустила у Харбіні два примірника «Вісті Української Національної Колонії в Манджу-Го» — у 1936 та 1937 році.[2]
- Депортації українців у часи СРСР
- Розселення українців
- Українці в Сибіру
- Зелений Клин
- Сірий Клин
- Жовтий Клин
- Малиновий Клин
- Українська державність на Сірому Клині
- Список населених пунктів на Далекому Сході, пов'язаних з Україною
- Список населених пунктів світу, назва яких пов'язана з Україною
- Список населених пунктів Сибірського федерального округу, пов'язаних з Україною
- ↑ Далекосхідні поселення українців. http://resource.history.org.ua/. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ а б в г д е УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА КОЛОНІЯ // Енциклопедія Української Діяспори. (В 7 томах). Гол. ред.: Василь Маркусь. Вид. 1-е. Київ, «ІНТЕЛ», 1995. Т. 4 (Австралія — Азія — Африка). 1995. 250 с. з ілюстраціями. ISBN-5-7702-1069-9
- ↑ а б в г Микола Посівнич. Українська Національна колонія в Манджурії У 1920—1945 рр. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. — Вип.15 / Національний університет «Острозька академія», Українське Історичне Товариство. Відп. редактори: І. Пасічник, Л. Винар. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010. — 524 с.
- Микола Посівнич. Українська національна колонія в Манджурії у 1920—1945 рр. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2010. Вип. 15. С. 43-54.
- Андрій Попок. Далекосхідні поселення українців [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Андрій Попок. Українські поселення на Далекому Сході; історико-соціологічний нарис, Київ 2001.
| Законодавча влада | |
|---|---|
| Виконавча влада | |
| Місцева територіальна влада | Благовіщенська Українська Окружна Рада (Благовіщенськ) • Свободненська Українська Окружна Рада (Свободний) • Владивостоцька Українська Окружна Рада (Владивосток) • Микольськ-Уссурійська Українська Окружна Рада (Микольськ-Уссурійськ) • Іманська Українська Окружна Рада (Імань) • Хабаровська Українська Окружна Рада (Хабаровськ) • Забайкальська Українська Окружна Рада (Чита) • Сахалінська Українська Окружна Рада (Миколаївськ-на-Амурі) • Камчатська Українська Окружна Рада (Петропавловськ-Камчатський) • Маньчжурська Українська Окружна Рада (Харбін) |
| Особистості | |
| Події | Четвертий з'їзд (жовтень 1918) • |
| Армія | |
| Громади | Владивостоцька студентська Українська Громада (1907) • Харбінський український клуб (1907) • Український гурток (1909) • Далекосхідна «Просвіта» (1910) • Владивостоцьке українське громадське благодійне зібрання (1916) «Українець на Зеленому Клині» (1917–1920) • «Щире Слово» (1919–1920) • «Українська думка» (1921) • «Громадська думка» (1921) • «Известия Дальневосточного Украинского пресс-бюро» (Владивосток, 1920) • «Хвилі України» (1917) • «Ранок» (1917) • «Нова Україна» (Хабаровськ, 1918) • «Українська Амурська справа» (1917) • «Амурський українець» (Благовіщенськ, 1920) • «Зоря» (Микольськ-Уссурійськ, 1920–1921) • «Українське життя» (Микольськ-Уссурійськ, 1921) • «Засівні» (Харбін) Далекосхіднє видавниче товариство ім. Т.Г. Шевченка (Хабаровськ, 1918) • Українська Далекосхідня видавнича спілка (Владивосток, 1920) • Українське Далекосхіднє крайове кооперативно-видавниче товариство ім. Т.Г. Шевченка (Владивосток, 1921) • Видавництво «Сяйво» (Микольськ-Уссурійськ, 1920) • Видавництво «Січ» (Микольськ-Уссурійськ, 1921) «Чумак» •«Гайдамака» (Микольськ-Уссурійськ) • «Запорожець» (Хабаровськ) • «Українець» (Благовіщенськ) • «Хлібороб» (Свободне) • «1-й Український» (Чита) |
Примітки: 1 — Не відбувся у запланований термін. Відбувся 19 березня 1993 року 2 — Остаточно не сформована | |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |