Франкістська Іспанія

Іспанська держава Estado Español ↓ 1936 – 1975 → Прапор Герб Девіз Una, Grande y Libre ("Одна, Велика та Вільна") Plus Ultra ("Далі за межі")       Іспанія, Іфні, Сахара й Гвінея       Протекторат Марокко       Міжнародна зона Танжер Столиця Мадрид Мова(и) іспанська (офіційна) Релігія католицизм Грошова одиниця іспанська песета Площа 796 030 (1940) 504 030 (1975) Населення 25 877 97 (1940) 35 563 535 (1975) Форма правління Франкістська однопартійна диктатура (1936—1947) Конституційна монархія при франкістській однопартійній диктатурі (1947—1975) Каудильйо  - 1936—1975 Франсіско Франко Прем'єр міністр  - 1938—1973 Франсіско Франко  - 1973 Луїс Карреро Бланко  - 1973—1975 Аріас Наварро Карлос Попередник Наступник Друга Іспанська республіка Італійська окупація Майорки Перехід Іспанії до демократії Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франкістська Іспанія

Франкістська Іспанія (ісп. España franquista), відома в Іспанії як Франкістська диктатура (ісп. dictadura franquista), офіційно Іспанська держава (ісп. Estado Español) — період в історії Іспанії між 1936 і 1975 роками, коли Іспанія знаходилася під управлінням диктаторського режиму Франсіско Франко.

Історія

Правління режиму почалось 1 жовтня 1936, коли до влади в країні прийшли Франсіско Франко та Національний комітет оборони (частина іспанської армії, що повстала проти Республіки). Режим зміг закріпитися при владі після перемоги в громадянській війні в Іспанії коаліції повстанців Nacionales. Крім підтримки всередині країни, заколот Франко був підтриманий за кордону Королівством Італією і Третім Рейхом, в той час як Друга Іспанська республіка значною мірою спиралася на підтримку Радянського Союзу.

Після перемоги в громадянській війні в Іспанії націоналісти створили однопартійну авторитарну державу під фактично абсолютним керівництвом Франко. Друга світова війна почалася незабаром після цього, і, хоча Іспанія була офіційно нейтральною, вона послала свою Блакитну дивізію в СРСР в допомогу німцям, і її пронімецька позиція призвела до її ізоляції після поразки Держав Осі у війні. Ситуація змінилася з початком Холодної війни, на тлі якої сильна антикомуністична спрямованість Франко природним чином схилила його режим до вступу в союз із США.

Іспанія була оголошена королівством в 1947, але монарх не був оголошений. Франко надав собі право самому назвати ім'я людини, яка повинна бути королем, і навмисно затримував вибір з політичних міркувань. Вибір, нарешті, відбувся в 1969, коли майбутнім королем був оголошений Хуан Карлос де Бурбон як офіційний наступник Франко (який залишався довічним регентом).

Після смерті Франко 20 листопада 1975 Хуан Карлос став королем Іспанії. Він відразу ж почав процес переходу країни до демократії, що закінчився переходом Іспанії до конституційної монархії і парламентської демократії.

Див. також

• Reforma o ruptura

Посилання

• THE FRANCO YEARS