Чурюк-Су
| Чурюк-Су | |
|---|---|
| 45°0′55.728000099988″ пн. ш. 35°2′58.200000100007″ сх. д. / 45.01548° пн. ш. 35.04950° сх. д. | |
| Витік | за західною околицею міста Старий Крим, у північного схилу гори Гриця |
| • координати | 45°0′55.728000099988″ пн. ш. 35°2′58.200000100007″ сх. д. / 45.01548° пн. ш. 35.04950° сх. д. |
| Гирло | Сиваш |
| • координати | 45°14′52.800000099991″ пн. ш. 35°20′42.360000100008″ сх. д. / 45.24800° пн. ш. 35.34510° сх. д. |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 33 км |
| Площа басейну: | 148 км² |
| Середньорічний стік | 0,12 м³/с |
| Водойми в руслі | Старокримське водосховище |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чюрюк-Сув (крим. Çürük Suv) — річка на північному сході Рівнинно-степового Криму.
Упродовж свого існування річка часто змінювала назву. Початковою назвою річки є Бузлик (крим. Buzlıq), що у тюркських мовах означає «крижана». Із часом, ріка дістала нову назву — Ширин-Сув (крим. Şırın Suv), тобто «солодка вода».
Нинішня назва — Чюрюк-Сув (крим. Çürük Suv). У перекладі з кримської мови — «гнила вода». Однак частіше ця назва використовується у сповтореному вигляді — Чурюк-Су або Чурук-Су.
У деяких селах використовувалися і інші назви: Расан-Бай (крим. Rassan Bay) або Серен-Сув (крим. Seren Suv).
Долина річки густо заселена — на річці розташовані населені пункти: Ізюмівка, Первомайське, Садове, Ізобільне, Маківське, Журавки, Новопокровка і Василькове[1]. Чюрюк-Сув в багатьох місцях нижньої течії спрямлена і перетворена на колектор Північно-Кримського каналу, впадає в мілководну заболочену лагуну Сиваша, приблизно за 3 км на північ від села Василькове[2]. Різноманітні назви річки Чюрюк-Сув сходять до родоплемінних імен — чоро, чорос, серен, андайли землі беїв Ширинських. В історичних документах зустрічаються різні варіанти назви: Серен-Сув, Рассан-Бай, Гассан-Бай, Шірін-Сув, Малий Андаль, Малий Індол. Чюрюк-Сув — найбільш східна річка з усіх які стікають з північного схилу Кримських гір. Відноситься до річок басейну південного Сиваша, хоча з другої половини ХХ століття свого історичного гирла річка досягає тільки в дуже повноводні роки. Бере початок на східному краю Головної гряди, у верхній течії русло лежить серед невисоких гір і пагорбів, в нижньому — це типова степова річка. Маловодність річки пояснюється кількома факторами: невеликою кількістю опадів у цій посушливій місцевості, малою площею водозбору, а також майже повною відсутністю живлячих карстових джерел.
Витік Чюрюк-Сув знаходиться за західною околицею міста Старий Крим, біля північного схилу гори Гриця висотою 665 м, трохи південніше шосе Р23 Сімферополь — Феодосія[3]. За іншими джерелами — утворюється злиттям річок-витоків Старокримська і Монастирська, на висоті 220 м над рівнем моря[4], але на карті річка називається Чурук-Су ще до злиття[5]. Основні притоки — річки Старокримська і Монастирська, яка нині впадає в Старокримське водосховище. Протікає через місто Старий Крим. У 1956 році поблизу міста Старий Крим на річці було побудовано водосховище, котре збирає частину її стоку, особливо паводкові води[6]. Пізніше було споруджено Новопокровське водосховище, а також 9 ставків: Ізюмівський; каскад з 4-х ставків у селі Первомайське; Ізобільне і 2 Журавських ставки (Верхній і Нижній).
Довжина русла річки становить 33 км. При середньорічній витраті води всього близько 0,12 м3/сек і з об'ємом стоку лише 3700000 куб. м. на рік[7], Чюрюк-Сув належить до маловодних річок Криму. Площа водозбору становить 204 кв. кілометрів (за іншими даними — 148 квадратних кілометрів), річку перетинає СКК. Тут в неї також вливається кілька скидних каналів. Чюрюк-Сув впадає в Сиваш за 3 кілометри на схід від села Краснівка.
Уже в XIX столітті місцеве населення почало відчувати наслідки забруднення вод річки, а також активний забір її води на зрошення, який призвів до її обміління. Показовим є приклад екологічних проблем річки Чюрюк-Сув, що мають давнє коріння. Цікаво що на карті, якою в 70-ті роки XVIII століття користувався генерал-поручик О. В. Суворов, дана річка іменується Бузлик (у перекладі з тюркських мов «крижана»). В цей же час була вживана й інша її назва — Ширін-Су, що в перекладі з перської означає «солодка вода». Але вже в другій половині XIX століття місцеві прозвали її Чурук-Сув або Чюрюк-Сув, що в перекладі з кримсько-татарської означає «гнила вода». Причиною цьому стали стоки шкіряних майстерень, що розмістилися по берегах річки в м. Старий Крим та навколишніх селах.
- ↑ Карта Кіровського району Криму. Архів оригіналу за 11 лютого 2011. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Докладна топографічна карта Криму. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Гірський Крим. 2010. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ /articles/books/oliferov_rivers/nw_rivers.html Річки північно-західних схилів Кримських гір
- ↑ ? x = 35.049636 & y = 45.014154 Докладна топографічна карта Криму. 1989 рік. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Народжені в горах. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Топонімічний словник Криму. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2022.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 130. — (№ 2249).