Шахатуні Єлизавета Аветівна

|дата_смерті= |розмір_зображення= |місце_народження= |військове звання= |партія= |місце_смерті= |рід_діяльності= |Alma_mater= |дата_народження=

Єлизавета Аветівна Шахатуні
Народилася	20 грудня 1911(1911-12-20) Єреван, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Померла	28 жовтня 2011(2011-10-28) (99 років) Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Національність	вірменка
Діяльність	інженерка, викладачка
Alma mater	Московський авіаційний інститут (1935) Єреванський державний університет Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Галузь	авіабудування
Заклад	ДКБ ім. Яковлєва Антонов Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Батько	Шахатунян Аветіс Тигранович
У шлюбі з	Антонов Олег Костянтинович
Нагороди

Єлизавета Аветівна Шахатуні (22 грудня 1911, Єревань — 27 жовтня 2011, Київ) — інженер і авіаконструктор, доктор технічних наук, професор. Лауреат Ленінської премії. Друга дружина конструктора Олега Антонова.

Біографія

Народилась 22 грудня 1911 року в Єревані. Її батько — Шахатунян Аветіс Тигранович — відомий політичний діяч Закавказзя початку 20 століття, один з ідеологів руху Дашнакцутюн. Мати — вчителька.

Після закінчення школи два роки навчалася на інженерному факультеті Єреванського державного університету. У 1930 році вступила до Московського авіаційного інституту, де її зарахували відразу на другий курс. Займаючись в гуртку планеристів. Закінчивши в 1935 році навчання, почала працювати в авіапромисловості, потрапила на завод ілюшінскіх літаків як спеціаліст з озброєння і устаткування.

В 1937–1939 роках працювала на планерному заводі в Тушиному, в 1939–1941 роках — В ОКБ С. О. Лавочкіна, в 1941–1945роках — в ОКБ О. С. Яковлєва. В роки Німецько-радянської війни проектувала планери для армії. З 1946 року працювала в КБ і ОКБ, очолюваних О. К. Антоновим на посадах начальника групи, начальника бригади, начальника відділу, начальника КБ, заступника головного конструктора.

Під її керівництвом і за безпосередньої участі виконано розрахунки на міцність і проведені міцнісні випробування літаків Ан-2, Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-24, Ан-30, Ан-32, Ан-74, а також найбільших у світі літаків Ан-22 «Антей», Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія». Створена в Києві найбільша в Європі лабораторія міцнісних випробувань.

Могила Єлизавети Шахатуні

Померла 27 жовтня 2011 року. 30 жовтня 2011 року в 11:00 в новій вірменської каплиці відбулася церковна панахида за покійною. 31 жовтня з 11:00 по 12:00 в адміністративній будівлі заводу АНТК імені Антонова за адресою вулиця Академіка Туполєва, 1 відбулася громадянська панахида, а в 12:30 похорони на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 86). Відспівування по вірменському обряду здійснив Його преосвященство архієпископ Григоріс Буніатян та отець Тер-Ованес. У могилу Єлизавети Шахатуні поклали жменю рідної землі привезеної з Вірменії.

Вшанування пам'яті

19 вересня 2024 року Київська міська рада перейменувала вулицю вулиця Петра Чаадаєва на вулицю Єлизавети Шахатуні.

Відзнаки

Лауреат Ленінської премії (1962; за створення літака Ан-22 «Антей») і премії імені О. К. Антонова.

Нагороджена орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», численними медалями.