Ан-24

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ан-24
Ан-24 в аеропорту Ужгорода
Типпасажирський літак
РозробникАНТК імені Олега Антонова
ВиробникКиївський авіаційний завод «Авіант»,
Улан-Уденський авіаційний завод,
Іркутський авіаційний завод
Перший політ20 жовтня 1959
Початок експлуатації1962
Статусексплуатується
Основні експлуатантиАерофлот
Військово-повітряні сили СРСР
Роки виробництва1962—1979
Виготовлено1367 (включаючи китайський Xian Y-7)
ВаріантиАн-26, Ан-30, Ан-34
CMNS: Ан-24 у Вікісховищі

Ан-24 (з кодифікації НАТО: Coke; — «Кокс») — турбогвинтовий пасажирський літак для ліній малої та середньої протяжності. Має дальність 3000 км, крейсерську швидкість 420 км/год,[1] максимальну злітну масу 21 т. Оснащений двома турбогвинтовими двигунами АІ-24 з повітряним гвинтом АВ-72Т змінного кроку. Ан-24 випускався з 1959 по 1979. Було випущено 1367 таких літаків, понад 300[2] досі експлуатуються, в основному в СНД і країнах Африки.

Карта операторів літака Ан-24
Поштова марка СРСР. 1965. Ан-24

Історія створення

[ред. | ред. код]

Розробка нового дводвигунного пасажирського літака Ан-24, призначеного для експлуатації на місцевих авіалініях, почалася в АНТК імені Олега Антонова 1958 року відповідно до постанови РМ СРСР № 1417—656 від 18 грудня 1957 року. Згідно з завданням, літак повинен був перевозити пасажирів з еквівалентним навантаженням 4000 кг на відстань до 400 км з крейсерською швидкістю 450 км/год. Передбачалося застосування двигунів АІ-24.

Перший політ Ан-24 зробив 20 жовтня 1959, за штурвалом якого знаходився екіпаж льотчика-випробувача Г. І. Лисенка. У 1961 році проходили заводські і державні випробування. Серійне виробництво літака почалося на початку 1962 року на заводі № 473 у Києві[3]. У вересні 1962 року відбувся перший технічний рейс з пасажирами. 31 жовтня 1962 почалася експлуатація літака на авіатрасі Київ-Херсон.

Виробництво літака тривало до 1979 року. З 1962 року по 1979 було випущено понад 1200 машин, з них 1028 випустив Київський авіаційний завод «Авіант». Також Ан-24 випускався у Китаї під назвою Y-7.

Конструкція

[ред. | ред. код]
  • Двомоторний турбогвинтовий високоплан з прямим крилом і однокільовим класичним оперенням.

Технічний опис[4]

[ред. | ред. код]

Фюзеляж герметичний, типу півмонокок. Силова конструкція складається з набору стрингерів і балок. Замість клепки застосовані клеєзварні з'єднання. Переріз фюзеляжу утворено двома дугами різного діаметра. У носовій частині фюзеляжу розташована кабіна екіпажа. За нею розміщено пасажирський салон, буфет, туалет, гардероб і багажний відсік.

Крило — трапецієподібної форми в плані, кесонного типу, великого подовження. Крило складається з двох лонжеронів. На центроплані розташовується два однощілинні закрилки, а на консолях — два 2 висувних двощілинні закрилки. Також на консолях розміщені два розрізних елерони. Хвостове оперення — традиційне, доповнене підфюзеляжним кілем.

Шасі літака — триопорне: дві головних опори і одна передня. Подвійні колеса на кожній стійці. Тиск всередині пневматики, регулюється в польоті і на землі.

Силова установка складається з двох турбогвинтових двигунів АІ-24 конструкції О. Г. Івченка з чотирилопатевими повітряними гвинтами АВ-72Т і агрегату автономного запуску ТГ-16. Діаметр гвинтів 3,9 м. Потужність кожного двигуна на злітному режимі — 2550 к.с. Паливо розміщується в 4 м'яких баках в центроплані.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Кабіна пілотів Ан-24
Пасажирський салон Ан-24

Джерело: [4]

Основні характеристики

  • Площа крила: 74,98 м²
  • Крило у плані: трапецієвидне
  • Маса спорядженого: 13750 кг
  • Нормальна злітна маса: 18000 кг
  • Максимальна злітна маса: 19200 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 3950 л
  • Силова установка: 2 × Турбогвинтовий АІ-24 2550 к.с. ( 1875 кВт)
  • Повітряний гвинт: АВ-72Т
  • Діаметр гвинта: 3,9 м


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 420 км/год
  • Практична дальність: 990 км
  • Перегінна дальність: 2820 км
  • Довжина розгону: 500 м
  • Довжина пробігу: 500 м



Модифікації

[ред. | ред. код]
Ан-24 компанії Pecotox Air
Ан-24 компанії Pecotox Air

Побудовані

[ред. | ред. код]
  • Ан-24 — перший серійний варіант. Випускався в 1962 році.
  • Ан-24 «Нитка» — літак для досліджень природних ресурсів Землі і Світового океану. Виготовлений в 1978 році.
  • Ан-24 «Троянда» — летюча лабораторія для відпрацювання обладнання для пошуку підводних човнів. У 1968 році переобладнано один Ан-24Т.
  • Ан-24А — пасажирський варіант, розрахований на 44 місця. У 1962–1963 роках виготовлено 200 літаків.
  • Ан-24Б — пасажирський варіант із збільшеною до 21 т злітною масою, розрахований на 48-52 місця. Випускався з 1964 року. Виготовлено 400 літаків.
  • Ан-24В — експортний варіант Ан-24Б. Випускався з 1964 року.
  • Ан-24ЛП — лісопожежний. У 1971 році переобладнано 3 літаки.
  • Ан-24ЛР «Торос» — літак льодової розвідки. У 1967 році виготовлено 5 літаків.
  • Ан-24ПС — пошуково-рятувальний на базі Ан-24Т.
  • Ан-24ПРТ — варіант Ан-24ПС зі спрощеним складом устаткування.
  • Ан-24Р — літак радіорозвідки і радіоконтролю.
  • Ан-24РВ — варіант Ан-24Б(В) з встановленою в правій мотогондолі ТВД допоміжної силової установки РУ-19А-300.
  • Ан-24РР — літак-лабораторія для радіаційної розвідки. У 1967–1968 роках переобладнано 4 літаки.
  • Ан-24РТ — військово-транспортний з додатковим двигуном РУ-19А-300. У 1969–1971 роках на Іркутському авіазаводі виготовлено 62 літака.
  • Ан-24РТ (Ан-24РТР) — літак-радіоретранслятор.
  • Ан-24Т (Ан-34) — військово-транспортний літак на базі Ан-24Б(В). Мав великі вантажні двері в правому борту в передній частині фюзеляжу і двері в лівому борту в хвостовій частині, вантажний люк у хвості. Розроблений в 1961–1965 роках. Перший політ 16 листопада 1965. У 1967–1971 роках на Іркутськом авіазаводі виготовлено 164 літака.
  • Ан-24ШТ — штабний варіант Ан-24. У 1968 році переобладнано 36 літаків.
  • Ан-24УШ — навчально-штурманський варіант Ан-24. Відрізнявся 5 робочими місцями штурманів. У 1970 році переобладнано 7 літаків.
  • Ан-24ФК (Ан-30) — фотокартографічний варіант (спільна робота ДКБ Берієва і ДКБ Антонова). У 1975–1980 роках на Київському авіаційному заводі виготовлено 115 літаків.
  • Ан-26 — військово-транспортний літак. Відрізняється наявністю вантажної рампи в задній частині фюзеляжу, кран-балки та іншого вантажно-розвантажувального обладнання. У 1968–1986 роках виготовлено 1398 літаків.
  • Xian Y-7 — китайський варіант Ан-24РВ. Перший політ 25 грудня 1970. У 1984–2000 роках виготовлено 70 літаків.
  • MA-60 — модернізований варіант Y-7. Випускається з 2000 року Сіаньською авіабудівною компанією.

Проєкти[5]

[ред. | ред. код]
  • Ан-24АТ — військово-транспортний літак на базі Ан-24А. Відрізнявся з двигунами ТВ2-117ДС з співвісними гвинтами діаметром 4 м.
  • Ан-24АТ-У — літак укороченого зльоту і посадки на базі Ан-24АТ (пропонувалася установка порохових прискорювачів ПРД-63 і гальмівних парашутів).
  • Ан-24АТ-РД — літак на базі Ан-24АТ з двома двигунами Р27Ф-300.
  • Ан-24Д — пасажирський варіант, розрахований 60 місць і дальність польоту до 2700 км.
  • Ан-24К — адміністративний (службовий) літак, розрахований на 16-18 місць.
  • Ан-44 — транспортний (проєкт). Відрізнявся великими вантажними дверима в лівому борту.
  • Ан-50 — з 4 ТРД АІ-25 (проєкт). Розроблений в 1972 році.

Катастрофи та аварії

[ред. | ред. код]

За даними на лютий 2011 року було втрачено 146 літаків типу Ан-24.[6]

СРСР (1970—1990)

[ред. | ред. код]
№ Дата Кількість

загиблих

1 28.01.1970 38
2 01.04.1970 45
3 12.11.1971 52
4 13.11.1971 5
5 01.12.1971 57
6 16.05.1972 8 (на землі також 23 дитини та 3 дорослих)
7 22.01.1973 44
8 18.08.1973 56
9 06.01.1974 24
10 25.01.1974 2
11 17.11.1975 38
12 20.11.1975 19
13 15.05.1976 52
14 09.09.1976 52
15 17.12.1976 48
16 08.07.1977 6
17 09.12.1976 17
18 23.10.1978 26
19 15.01.1979 13
20 03.09.1979 40
21 14.04.1980 2
22 24.08.1981 31
23 13.11.1981 13
24 12.05.1982 5
25 24.12.1983 44
26 28.01.1984 4
27 18.05.1984 5
28 03.05.1985 15
29 02.03.1986 38
30 21.11.1989 34

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ан-24. Antonov. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 11 січня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Блог історика: 1956. Як з’явився перший київський літак Олега Антонова. BBC News Україна (укр.). 11 лютого 2016. Процитовано 17 травня 2023.
  4. ↑ а б Ан-24 (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2009. Процитовано 11 січня 2010.
  5. ↑ Історії конструкцій літаків в СРСР. 1951—1965 рр.. — М.: Машинобудування, 2000
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 11 січня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Беляїв В. В., Ільїн В. Е. Російська сучасна авіація. -М.: АСТ, «Астрель», 2001. -С.212-215.
  • Історія конструкцій літаків в СРСР 1951—1965. -М.: «Машинобудування», 2002. -С.77-87.
  • Коряка В. Ан-24 і його «брати». // Крила Батьківщини. −1980. -№ 11. -С.25-27.
  • Сафонов С. Не цивільні варіанти пасажирського лайнера: Про літак Ан-24. // Крила Батьківщини. −1999. -№ 10. -С.1-3.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова. -М.: АСТ, «Астрель», 2001. -С.110-117.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ан-24&oldid=43708696