Юрій Тишкевич

Юрій Тишкевич
Юрій Тишкевич
24-й Єпископ Жемайтський
1634 — 1649
Попередник	Мельхіор Ельяшевич Гейш
Наступник	Петро Парчевський
18-й Єпископ Віленський
1649 — 1656
Попередник	Абрагам Война
Наступник	Єжи Кароль Завиша
Народився	1596 Віштинець, Вилкавишкіс, Литва
Помер	7 січня 1656(1656-01-07) або 17 січня 1656(1656-01-17) Домново, Герцогство Пруссія
Похований	Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Відомий як	католицький священник
Країна	Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Alma mater	Вільнюський університет
Рід Тишкевичі
Батько	Ян Остафій Тишкевич
Мати	Софія Вишневецька
Професія	священник
Релігія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Юрій Тишкевич (1596, Віштинець — 7 січня 1656, Домново) — релігійний і державний діяч Великого князівства Литовського, канонік краківський і віленський, суфраган віленський (1627), єпископ жемайтський (1634 — 1649) і віленський (1649 — 1656).

Життєпис

Представник литовського магнатського роду Тишкевичів герба «Леліва». Син воєводи берестейського Яна Остафія Тишкевича (1571 — 1631) і княгині Софії Вишневецької. Мав братів Антонія Яна, Казимира, Кшиштофа і Феліціяна.

Навчався в єзуїтських академіях у Вільнюсі, Любліні, Познані та Кракові.

Канонік краківський, з 1626 — віленський.

17 травня 1627 отримав сан титулярного єпископа метонського і суфрагана віленського.

19 грудня 1633 призначений ординарієм Жемайтським.

25 червня 1634 Юрій Тишкевич зведений в сан єпископа жемайтського.

Дбав про розвиток шкіл в Жемайтії, чотири рази проводив єпархіальні синоди (1636, 1639, 1643 і 1647).

У 1637 створив Кальварію в містечку Жемайчіу-Кальварія, де заснував домініканський монастир.

У 1632 освятив домініканський костел в Сейнах.

У 1638 Юрій Тишкевич призначений посланцем польського короля і великого князя литовського Владислава IV Вази до папи римського Урбана VIII, від якого отримав почесний титул прелата.

У 1645 керував католицькою делегацією в Торуні на релігійному диспуті між протестантами і католиками про примирення християнських течій.

9 грудня 1649 Юрій Тишкевич призначений єпископом віленським, організував єпархіальний синод, провів ревізію парафій. Напочатку польсько-шведської війни перебрався в Кенігсберг .

Джерела

• Вялікае княства Літоўскае: Енциклапедия. У 3 т. / Ред. Г. П. Пашкоў и інш. Т. 2: Кадецкі корпус - Яцкевіч. - Мн. : Беларуская Енциклапедия, 2005. - 788 с .: іл. - ISBN 985-11-0378-0 .
• Nitecki P. Biskupi Kościoła w Polsce: w latach 965-1999 // Słownik biograficzny. Wyd. 2. - Warszawa, 2000.. ISBN 83-211-1311-7 . - S. 458-459.
• TYSZKIEWICZOWIE