Море Москви: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м replaced: біля 2 → близько 2 (3) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
|назва = Море Москви |
|назва = Море Москви |
||
|латинська назва = Mare Moscoviense |
|латинська назва = Mare Moscoviense |
||
|фото = |
|фото = Mare Moscoviense - Clementine.jpg |
||
|опис = |
|опис = |
||
|широта = 27.3 |
|широта = 27.3 |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|commonscat = Mare Moscoviense |
|commonscat = Mare Moscoviense |
||
}} |
}} |
||
{{Multiple image |
|||
[[Файл:Mare Moscoviense 5124 med.jpg|thumb|right|242px|Море Москви. Добре видно гірські кільця його [[імпактний басейн|басейну]]. Знімок зонда [[Lunar Orbiter 5]] (1967).]] |
|||
|align = right |direction = vertical |width = 242 |
|||
[[Файл:Mare Moscoviense AS13-60-8648.jpg|thumb|right|242px|Море Москви. Знімок «[[Аполлон-13|Аполлона-13]]» (1970).]] |
|||
|image1 = Mare Moscoviense 5124 med.jpg |
|||
|caption1 = Море Москви. Добре видно гірські кільця його [[імпактний басейн|басейну]]. Знімок зонда [[Lunar Orbiter 5]] (1967). |
|||
|image2 = Mare Moscoviense AS13-60-8648.jpg |
|||
|caption2 = Знімок «[[Аполлон-13|Аполлона-13]]» (1970). |
|||
}} |
|||
'''Море Москви''' ({{lang-la|Mare Moscoviense}}) — найбільше [[місячне море|море]] [[Зворотний бік Місяця|зворотного боку]] [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Розмір — близько 250×150 км, координати |
'''Море Москви''' ({{lang-la|Mare Moscoviense}}) — найбільше [[місячне море|море]] [[Зворотний бік Місяця|зворотного боку]] [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Розмір — близько 250×150 км, координати центра — {{Coord|27.3|N|148.1|E|globe:Moon|nogoogle=1|noosm=1}}<ref name=gazetteer/>. |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Море Москви було відзняте<ref name=Luna_3_photos/> вже першим апаратом, що сфотографував зворотний бік Місяця, — «[[Луна-3|Луною-3]]» 7 жовтня 1959 року. В січні — квітні наступного року за цими знімками ЦНДІ геодезії, аерозйомки і картографії та [[Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ|Державний астрономічний інститут імені П. Штернберга]] склали карту<ref name=Karta_1960/>, де це море отримало російську назву «Море Москвы» з латинською транслітерацією «More Moskvy». 22 серпня 1961 на підставі виданого 1960 року «Атласу зворотного боку Місяця» [[Барабашов Микола Павлович|М. П. Барабашова]], |
Море Москви було відзняте<ref name=Luna_3_photos/> вже першим апаратом, що сфотографував зворотний бік Місяця, — «[[Луна-3|Луною-3]]» 7 жовтня 1959 року. В січні — квітні наступного року за цими знімками ЦНДІ геодезії, аерозйомки і картографії та [[Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ|Державний астрономічний інститут імені П. Штернберга]] склали карту<ref name=Karta_1960/>, де це море отримало російську назву «Море Москвы» з латинською транслітерацією «More Moskvy». 22 серпня 1961 на підставі виданого 1960 року «Атласу зворотного боку Місяця» [[Барабашов Микола Павлович|М. П. Барабашова]], [[Михайлов Олександр Олександрович (астроном)|О. О. Михайлова]] та [[Липський Юрій Наумович|Ю. Н. Липського]] ця назва була затверджена [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом]] в латинському варіанті ''Mare Moscoviense'' («Море Московське»)<ref name=Transactions_11B/><ref name=gazetteer/>. |
||
[[Місячний кратер|Кратери]] всередині та навколо Моря Москви називають на честь загиблих радянських космонавтів<ref name=gazetteer_categories/>. Крім того, одного разу в 1970 році 6 космонавтів було увічнено прижиттєво. |
|||
== Опис == |
== Опис == |
||
Море Москви — найбільша на зворотному боці Місяця [[місячне море|морська]] ділянка і одна з двох, офіційно названих морями (друга — [[Море Мрії]]). Як і чимало інших місячних морів, воно лежить у величезному кратері — [[імпактний басейн|імпактному басейні]]. Головний вал цього басейну має діаметр близько 420 км. Всередині нього є гірське кільце діаметром |
Море Москви — найбільша на зворотному боці Місяця [[місячне море|морська]] ділянка і одна з двох, офіційно названих морями (друга — [[Море Мрії]]). Як і чимало інших місячних морів, воно лежить у величезному кратері — [[імпактний басейн|імпактному басейні]]. Головний вал цього басейну має діаметр близько 420 км. Всередині нього є гірське кільце діаметром близько 190 км (від якого збереглася тільки південно-західна половина), а зовні — слабко виражене кільце діаметром близько 630 км<ref name=Neumann_2015/><ref name=Wood_2004/>. Кільця басейну не зовсім концентричні: на південному заході вони ближчі одне до одного, ніж на північному сході. |
||
З південно-західного боку море обмежене внутрішнім кільцем басейну, а на північному сході доходить до головного. Поверхня Моря Москви лежить на {{s|2,5–3,3 км}} нижче за [[Селенографія#Висота|місячний рівень відліку висот]] і на {{s|6–8 км}} нижче головного валу свого басейну<ref name=JMARS/>. |
|||
Товщина місячної кори під Морем Москви найменша<ref name=Ishihara_2009/> або одна з найменших<ref name=Wieczorek_2013/> для всього Місяця — майже нульова. Її вкриває шар лави товщиною не більше 600 метрів<ref name=Ishihara_2009/>. Під лавовим покривом моря можуть бути тектонічні [[розломи]], подібні до розломів у прилеглому кратері Комаров. |
|||
== Геологічна історія == |
|||
[[імпактна подія|Удар]], що створив басейн Моря Москви, стався в [[нектарський період|нектарському періоді]] (це з'ясовано за концентрацією кратерів, що накопичилися в цьому басейні за час його існування)<ref name=Fassett_2012/><ref name=Wood_2004/>. Виливи [[лава|лави]], що вкриває Море Москви, відбулися в [[пізньоімбрійська епоха|пізньоімбрійській епосі]]. Ця лава подібна морським [[базальт]]ам видимого з Землі боку Місяця. Під лавовим покривом моря, можливо, є тектонічні розломи, подібні до розломів у прилеглому кратері Комаров. |
|||
За даними [[підрахунок кратерів|підрахунку кратерів]], басейн Моря Москви з'явився в [[нектарський період|нектарському періоді]]<ref name=Fassett_2012/><ref name=Wood_2004/>. Розмір космічного тіла, [[зіткнення космічних тіл|удар]] якого створив цей басейн, оцінюють у {{s|100 км}}<ref name=Schultz_2016/>. Судячи зі своєрідної форми басейну та деяких інших даних, це був похилий удар із південного заходу<ref name=Schultz_2016/><ref name=Spudis_2016/>. Висувалося й припущення, що він був не похилим, а подвійним<ref name=Neumann_2015/>. |
|||
[[Базальт]]ова [[лава]], що вкриває Море Москви, виверглася переважно в [[пізньоімбрійська епоха|пізньоімбрійській епосі]]<ref name=Morota_2011/>. Найстарші датовані лавові рівнини моря мають вік 3,9 млрд років<ref name=Haruyama_2009/>. На сході моря виявлено ділянку [[ератосфенівський період|ератосфенівського]] віку (2,6 млрд років), причому особливості розподілу кратерів за розміром вказують на те, що молода лава там має товщину всього 30-50 м і лежить на набагато старшому (3,5 млрд років) лавовому покриві<ref name=Haruyama_2009/><ref name=Morota_2011/>. |
|||
Товщина місячної кори під Морем Москви найменша<ref name=Ishihara_2009/> або одна з найменших<ref name=Wieczorek_2013/> для всього Місяця — майже нульова. Її вкриває шар лави товщиною не більше 600 метрів<ref name=Ishihara_2009/>. |
|||
== Падіння метеорита == |
== Падіння метеорита == |
||
17 липня 1972 в районі Моря Москви впав великий метеорит; ця подія була зафіксована на сейсмограмах чотирьох сейсмічних станцій, встановлених експедиціями «[[Аполлон-12]]», «[[Аполлон-14]]», «[[Аполлон-15]]» і «[[Аполлон-16]]» на видимому боці Місяця. Поперечні хвилі (S-хвилі) були присутні тільки на найближчій з них до місця падіння («Аполлон-15»), на інших — були відсутні, що стало вказівкою на можливу наявність у Місяця ядра радіусом |
17 липня 1972 в районі Моря Москви впав великий метеорит; ця подія була зафіксована на сейсмограмах чотирьох сейсмічних станцій, встановлених експедиціями «[[Аполлон-12]]», «[[Аполлон-14]]», «[[Аполлон-15]]» і «[[Аполлон-16]]» на видимому боці Місяця. Поперечні хвилі (S-хвилі) були присутні тільки на найближчій з них до місця падіння («Аполлон-15»), на інших — були відсутні, що стало вказівкою на можливу наявність у Місяця ядра радіусом 600—800 км. Пізніше додалися нові дані, і в надрах Місяця стали виділяти дві оболонки — відносно холодну зовнішню (літосферу) до глибини близько 1000 км і частково розплавлену внутрішню. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist|refs= |
{{reflist|refs= |
||
<ref name=Fassett_2012>{{cite journal |
<ref name=Fassett_2012>{{cite journal |
||
|author = Fassett |
|author = Fassett C. I., Head J. W., Kadish S. J., Mazarico E., Neumann G. A., Smith D. E., Zuber M. T. |
||
|title = Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data |
|title = Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data |
||
|journal = Journal of Geophysical Research |
|journal = Journal of Geophysical Research |
||
| Рядок 56: | Рядок 68: | ||
|archivedate = 2015-05-22 |
|archivedate = 2015-05-22 |
||
|deadurl = no |
|deadurl = no |
||
}}</ref> |
|||
<ref name=gazetteer_categories>{{cite web |
|||
|url = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories |
|||
|title = Categories for Naming Features on Planets and Satellites |
|||
|publisher = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN) |
|||
|work = Gazetteer of Planetary Nomenclature |
|||
|accessdate = 2016-01-30 |
|||
|archiveurl = http://www.webcitation.org/6aDrqNH54 |
|||
|archivedate = 2015-07-22 |
|||
|deadurl = no |
|||
}}</ref> |
|||
<ref name=Haruyama_2009>{{cite journal |
|||
|author =Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. et al. |
|||
|title =Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera |
|||
|journal =Science |
|||
|volume =323 |
|||
|issue =5916 |
|||
|pages =905–908 |
|||
|date =2009 |
|||
|doi =10.1126/science.1163382 |
|||
|pmid =18988811 |
|||
|bibcode =2009Sci...323..905H |
|||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
<ref name=Ishihara_2009>{{cite journal |
<ref name=Ishihara_2009>{{cite journal |
||
|author =Ishihara, |
|author =Ishihara Y., Goossens S., Matsumoto K. et al. |
||
|date =2009 |
|date =2009 |
||
|title =Crustal thickness of the Moon: Implications for farside basin structures |
|title =Crustal thickness of the Moon: Implications for farside basin structures |
||
| Рядок 68: | Рядок 102: | ||
|url =http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2009GL039708/epdf |
|url =http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2009GL039708/epdf |
||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
<ref name=JMARS>За даними лазерного альтиметра на супутнику [[Lunar Reconnaissance Orbiter]], отриманими через програму [http://jmars.asu.edu JMARS]</ref> |
<ref name=JMARS>За даними лазерного альтиметра на супутнику [[Lunar Reconnaissance Orbiter]], отриманими через програму [http://jmars.asu.edu JMARS].</ref> |
||
<ref name=Karta_1960>{{cite web |
<ref name=Karta_1960>{{cite web |
||
|url = http://web.archive.org/web/20140106073709/http://selena.sai.msu.ru/Rod/Publications/Map_moon/7.jpg |
|url = http://web.archive.org/web/20140106073709/http://selena.sai.msu.ru/Rod/Publications/Map_moon/7.jpg |
||
| Рядок 85: | Рядок 119: | ||
|archivedate= 2014-12-20 |
|archivedate= 2014-12-20 |
||
|deadurl = no |
|deadurl = no |
||
}}</ref> |
|||
<ref name=Morota_2011>{{cite journal |
|||
|title =Timing and duration of mare volcanism in the central region of the northern farside of the Moon |
|||
|author =Morota T., Haruyama J., Ohtake M. et al. |
|||
|year =2011 |
|||
|journal=Earth, Planets and Space |
|||
|volume =63 |
|||
|issue =1 |
|||
|pages =5–13 |
|||
|doi =10.5047/eps.2010.02.009 |
|||
|bibcode=2011EP&S...63....5M |
|||
|url =http://link.springer.com/content/pdf/10.5047%2Feps.2010.02.009.pdf |
|||
|archiveurl = http://web.archive.org/web/20130516193624/http://www.terrapub.co.jp/journals/EPS/pdf/free/2011/63010005.pdf |
|||
|archivedate = 2013-05-16 |
|||
}}</ref> |
|||
<ref name=Neumann_2015>{{cite journal |
|||
|author =Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. |
|||
|title =Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements |
|||
|date =2015 |
|||
|journal=Science Advances |
|||
|volume =1 |
|||
|issue =9 |
|||
|doi =10.1126/sciadv.1500852 |
|||
|bibcode=2015SciA....1E0852N |
|||
|url =http://advances.sciencemag.org/content/advances/1/9/e1500852.full.pdf |
|||
}} [http://advances.sciencemag.org/content/advances/suppl/2015/10/27/1.9.e1500852.DC1/1500852_SM.pdf Supplements]; [https://web.archive.org/web/20170816104802/http://advances.sciencemag.org/content/advances/suppl/2015/10/27/1.9.e1500852.DC1/1500852_SM.pdf archive].</ref> |
|||
<ref name=Spudis_2016>{{cite web |
|||
|url=https://www.airspacemag.com/daily-planet/ricochets-decapitations-and-lunar-sculptures-180959904/ |
|||
|title =Ricochets, Decapitations and Lunar Sculptures |
|||
|author =Spudis P. D. |
|||
|publisher =Air & Space Magazine |
|||
|date =2016-07-25 |
|||
|archiveurl =https://archive.fo/UeBJL |
|||
|archivedate=2019-02-01 |
|||
|deadurl =no |
|||
}}</ref> |
|||
<ref name=Schultz_2016>{{cite journal |
|||
|title =Origin and implications of non-radial Imbrium Sculpture on the Moon |
|||
|author =Schultz P. H., Crawford D. A. |
|||
|date =2016 |
|||
|journal=Nature |
|||
|volume =535 |
|||
|issue =7612 |
|||
|pages =391–394 |
|||
|doi =10.1038/nature18278 |
|||
|bibcode=2016Natur.535..391S |
|||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
<ref name=Transactions_11B>{{книга |
<ref name=Transactions_11B>{{книга |
||
| Рядок 93: | Рядок 173: | ||
|pages =234 |
|pages =234 |
||
|посилання =http://www.iau.org/static/resolutions/IAU1961_French.pdf |
|посилання =http://www.iau.org/static/resolutions/IAU1961_French.pdf |
||
}} ([http://the-moon.wikispaces.com/IAU+Transactions+XIB |
}} ([https://web.archive.org/web/20180531083636/http://the-moon.wikispaces.com/IAU+Transactions+XIB Витяги]).</ref> |
||
<ref name=Wieczorek_2013>{{cite journal |
<ref name=Wieczorek_2013>{{cite journal |
||
|author =Wieczorek |
|author =Wieczorek M. A., Neumann G. A., Nimmo F. et al. |
||
|date =2013 |
|date =2013 |
||
|title =The Crust of the Moon as Seen by GRAIL |
|title =The Crust of the Moon as Seen by GRAIL |
||
| Рядок 105: | Рядок 185: | ||
|bibcode=2013Sci...339..671W |
|bibcode=2013Sci...339..671W |
||
|pmid =23223394 |
|pmid =23223394 |
||
|url=http://web.archive.org/web/20150330201319/http://es.ucsc.edu/~fnimmo/website/wieczorek_grail_science13.pdf |
|url = http://web.archive.org/web/20150330201319/http://es.ucsc.edu/~fnimmo/website/wieczorek_grail_science13.pdf |
||
}} ([http://www.sciencemag.org/content/suppl/2012/12/04/science.1231530.DC1/Wieczorek.SM.pdf додатки])</ref> |
}} ([http://www.sciencemag.org/content/suppl/2012/12/04/science.1231530.DC1/Wieczorek.SM.pdf додатки])</ref> |
||
<ref name=Wood_2004>{{cite web |
<ref name=Wood_2004>{{cite web |
||
| Рядок 122: | Рядок 202: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* {{cite journal |
* {{cite journal |
||
|author=Thaisen |
|author=Thaisen K. G., Taylor L. A., Head J. W. et al. |
||
|title=Geology of the Moscoviense Basin: Implications for the character of the highland crust |
|title=Geology of the Moscoviense Basin: Implications for the character of the highland crust |
||
|journal=41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2169 |
|journal=41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2169 |
||
| Рядок 132: | Рядок 212: | ||
}} |
}} |
||
* {{cite journal |
* {{cite journal |
||
|author=Latham G. |
|author=Latham G. ''et al.'' |
||
|title=Moonquakes, meteoroids, and the state of the lunar interior |
|title=Moonquakes, meteoroids, and the state of the lunar interior |
||
|journal=Proceedings of the Fourth Lunar Science Conference |
|journal=Proceedings of the Fourth Lunar Science Conference |
||
| Рядок 142: | Рядок 222: | ||
}} |
}} |
||
* {{cite journal |
* {{cite journal |
||
|author=Kato |
|author=Kato M., Sasaki S., Takizawa Y. |
||
|title=The Kaguya Mission Overview |
|title=The Kaguya Mission Overview |
||
|journal=Space Science Reviews |
|journal=Space Science Reviews |
||
| Рядок 152: | Рядок 232: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{commonscat-inline|Mare Moscoviense}} |
* {{commonscat-inline|Mare Moscoviense}} |
||
* Карти з |
* Карти з чинними назвами деталей поверхні: [http://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_48_wac.pdf західна частина], [http://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_49_wac.pdf східна частина] |
||
* [http://wms.lroc.asu.edu/lroc?projection=ORTHO&c_lon=148.1&c_lat=27.3&resolution= |
* Інтерактивні карти Місяця, центровані на Море Москви: [http://wms.lroc.asu.edu/lroc?projection=ORTHO&c_lon=148.1&c_lat=27.3&resolution=959.0375943134935&layers=WAC_NEARSIDE_NOSLEW,LUNA_NOMENCLATURE фотомозаїка], [http://wms.lroc.asu.edu/lroc?projection=ORTHO&c_lon=148.1&c_lat=27.3&resolution=959.0375943134935&layers=LUNA_WAC_DTM,LUNA_NOMENCLATURE карта висот]. |
||
* [http://the-moon.wikispaces.com/Mare+Moscoviense Море Москви] на The-Moon Wiki |
|||
* {{cite web |
* {{cite web |
||
|url = |
|url = https://the-moon.us/wiki/Mare_Moscoviense |
||
|title = Mare Moscoviense |
|||
|publisher = The-Moon Wiki |
|||
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20190218231020/https://the-moon.us/wiki/Mare_Moscoviense |
|||
|archivedate = 2019-02-18 |
|||
|deadurl = no |
|||
}} |
|||
* {{cite web |
|||
|url =http://lroc.sese.asu.edu/images?page=1&query=Moscoviense |
|||
|title =Окремі знімки зонда Lunar Reconnaissance Orbiter із описами |
|||
|archiveurl =https://web.archive.org/web/20190218231646/http://lroc.sese.asu.edu/images?page=1&query=Moscoviense |
|||
|archivedate=2019-02-18 |
|||
|deadurl =no |
|||
}} |
|||
* {{cite web |
|||
|url =https://www2.lpod.org/wiki/April_19,_2018 |
|||
|title =The Famous Moscow Sea |
|title =The Famous Moscow Sea |
||
|author = |
|author =Wood C. A. |
||
|publisher = |
|publisher =Lunar Photo of the Day |
||
|date =2008-12-10 |
|date =2008-12-10 |
||
|archiveurl = |
|archiveurl =https://web.archive.org/web/20190218232313/https://www2.lpod.org/wiki/April_19,_2018 |
||
|archivedate = |
|archivedate =2019-02-18 |
||
|deadurl =no |
|deadurl =no |
||
}} |
}} |
||
Версія за 00:06, 19 лютого 2019
| Море Москви | |
|---|---|
| лат. Mare Moscoviense | |
 | |
| Координати центра |
27°18′ пн. ш. 148°06′ сх. д. / 27.3° пн. ш. 148.1° сх. д. |
| Розмір |
250×150 км |
| Епонім |
Москва |
| Назву затверджено | 1961 |
   Море Москви на Вікісховищі | |
Море Москви. Добре видно гірські кільця його басейну. Знімок зонда Lunar Orbiter 5 (1967).
Знімок «Аполлона-13» (1970).
Море Москви (лат. Mare Moscoviense) — найбільше море зворотного боку Місяця. Розмір — близько 250×150 км, координати центра — 27°18′ пн. ш. 148°06′ сх. д. / 27.3° пн. ш. 148.1° сх. д.[1].
Назва
Море Москви було відзняте[2] вже першим апаратом, що сфотографував зворотний бік Місяця, — «Луною-3» 7 жовтня 1959 року. В січні — квітні наступного року за цими знімками ЦНДІ геодезії, аерозйомки і картографії та Державний астрономічний інститут імені П. Штернберга склали карту[3], де це море отримало російську назву «Море Москвы» з латинською транслітерацією «More Moskvy». 22 серпня 1961 на підставі виданого 1960 року «Атласу зворотного боку Місяця» М. П. Барабашова, О. О. Михайлова та Ю. Н. Липського ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом в латинському варіанті Mare Moscoviense («Море Московське»)[4][1].
Кратери всередині та навколо Моря Москви називають на честь загиблих радянських космонавтів[5]. Крім того, одного разу в 1970 році 6 космонавтів було увічнено прижиттєво.
Опис
Море Москви — найбільша на зворотному боці Місяця морська ділянка і одна з двох, офіційно названих морями (друга — Море Мрії). Як і чимало інших місячних морів, воно лежить у величезному кратері — імпактному басейні. Головний вал цього басейну має діаметр близько 420 км. Всередині нього є гірське кільце діаметром близько 190 км (від якого збереглася тільки південно-західна половина), а зовні — слабко виражене кільце діаметром близько 630 км[6][7]. Кільця басейну не зовсім концентричні: на південному заході вони ближчі одне до одного, ніж на північному сході.
З південно-західного боку море обмежене внутрішнім кільцем басейну, а на північному сході доходить до головного. Поверхня Моря Москви лежить на 2,5–3,3 км нижче за місячний рівень відліку висот і на 6–8 км нижче головного валу свого басейну[8].
Товщина місячної кори під Морем Москви найменша[9] або одна з найменших[10] для всього Місяця — майже нульова. Її вкриває шар лави товщиною не більше 600 метрів[9]. Під лавовим покривом моря можуть бути тектонічні розломи, подібні до розломів у прилеглому кратері Комаров.
Геологічна історія
За даними підрахунку кратерів, басейн Моря Москви з'явився в нектарському періоді[11][7]. Розмір космічного тіла, удар якого створив цей басейн, оцінюють у 100 км[12]. Судячи зі своєрідної форми басейну та деяких інших даних, це був похилий удар із південного заходу[12][13]. Висувалося й припущення, що він був не похилим, а подвійним[6].
Базальтова лава, що вкриває Море Москви, виверглася переважно в пізньоімбрійській епосі[14]. Найстарші датовані лавові рівнини моря мають вік 3,9 млрд років[15]. На сході моря виявлено ділянку ератосфенівського віку (2,6 млрд років), причому особливості розподілу кратерів за розміром вказують на те, що молода лава там має товщину всього 30-50 м і лежить на набагато старшому (3,5 млрд років) лавовому покриві[15][14].
Падіння метеорита
17 липня 1972 в районі Моря Москви впав великий метеорит; ця подія була зафіксована на сейсмограмах чотирьох сейсмічних станцій, встановлених експедиціями «Аполлон-12», «Аполлон-14», «Аполлон-15» і «Аполлон-16» на видимому боці Місяця. Поперечні хвилі (S-хвилі) були присутні тільки на найближчій з них до місця падіння («Аполлон-15»), на інших — були відсутні, що стало вказівкою на можливу наявність у Місяця ядра радіусом 600—800 км. Пізніше додалися нові дані, і в надрах Місяця стали виділяти дві оболонки — відносно холодну зовнішню (літосферу) до глибини близько 1000 км і частково розплавлену внутрішню.
Примітки
- ↑ а б Mare Moscoviense. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Luna 3: NSSDC Image Catalog. NASA. 29 квітня 2003. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Карта обратной стороны Луны (составлена по снимкам аппарата «Луна-3»). ЦНИИГАиК и ГАИШ. 1960.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D.H. Sadler. — Berkeley, USA, 1961. — P. 234. (Витяги).
- ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 30 січня 2016.
- ↑ а б Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. та ін. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements (PDF). Science Advances. 1 (9). Bibcode:2015SciA....1E0852N. doi:10.1126/sciadv.1500852.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) Supplements; archive. - ↑ а б Wood C. A. (14 серпня 2004). Impact Basin Database. lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
- ↑ а б Ishihara Y., Goossens S., Matsumoto K. та ін. (2009). Crustal thickness of the Moon: Implications for farside basin structures. Geophysical Research Letters. 36 (19). Bibcode:2009GeoRL..3619202I. doi:10.1029/2009GL039708.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Wieczorek M. A., Neumann G. A., Nimmo F. та ін. (2013). The Crust of the Moon as Seen by GRAIL (PDF). Science. 339 (6120): 671—675. Bibcode:2013Sci...339..671W. doi:10.1126/science.1231530. PMID 23223394.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (додатки) - ↑ Fassett C. I., Head J. W., Kadish S. J., Mazarico E., Neumann G. A., Smith D. E., Zuber M. T. (2012). Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data. Journal of Geophysical Research. 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951.
- ↑ а б Schultz P. H., Crawford D. A. (2016). Origin and implications of non-radial Imbrium Sculpture on the Moon. Nature. 535 (7612): 391—394. Bibcode:2016Natur.535..391S. doi:10.1038/nature18278.
- ↑ Spudis P. D. (25 липня 2016). Ricochets, Decapitations and Lunar Sculptures. Air & Space Magazine. Архів оригіналу за 1 лютого 2019.
- ↑ а б Morota T., Haruyama J., Ohtake M. та ін. (2011). Timing and duration of mare volcanism in the central region of the northern farside of the Moon (PDF). Earth, Planets and Space. 63 (1): 5—13. Bibcode:2011EP&S...63....5M. doi:10.5047/eps.2010.02.009. Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2013.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ а б Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. та ін. (2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science. 323 (5916): 905—908. Bibcode:2009Sci...323..905H. doi:10.1126/science.1163382. PMID 18988811.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка)
Література
- Thaisen K. G., Taylor L. A., Head J. W. та ін. Geology of the Moscoviense Basin: Implications for the character of the highland crust (PDF). 41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2169. Bibcode:2010LPI....41.2169T. Архів оригіналу за 27 березня 2012.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - Latham G. та ін. (1973). Moonquakes, meteoroids, and the state of the lunar interior. Proceedings of the Fourth Lunar Science Conference. 3: 2517—2518. Bibcode:1973LPSC....4.2515L.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - Kato M., Sasaki S., Takizawa Y. (2010). The Kaguya Mission Overview. Space Science Reviews. Bibcode:2010SSRv..154....3K. doi:10.1007/s11214-010-9678-3.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Море Москви- Карти з чинними назвами деталей поверхні: західна частина, східна частина
- Інтерактивні карти Місяця, центровані на Море Москви: фотомозаїка, карта висот.
- Mare Moscoviense. The-Moon Wiki. Архів оригіналу за 18 лютого 2019.
- Окремі знімки зонда Lunar Reconnaissance Orbiter із описами. Архів оригіналу за 18 лютого 2019.
- Wood C. A. (10 грудня 2008). The Famous Moscow Sea. Lunar Photo of the Day. Архів оригіналу за 18 лютого 2019.
| |||||||||||||||||