Кароліна Гершель: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучено Категорія:Уродженці Ганновера за допомогою HotCat
Суттєве доповнення перекладом
Рядок 1: Рядок 1:
{{Науковець}}
{{Edited}}{{Науковець}}
'''Каролі́на Лукре́ція Ге́ршель''' ({{lang-de|Caroline Lucretia Herschel}}; [[16 березня]] [[1750]], [[Ганновер]] — [[9 січня]] [[1848]]) — британська [[астроном]], сестра і помічниця [[Вільям Гершель|Вільяма Гершеля]].
'''Каролі́на Лукре́ція Ге́ршель''' ({{lang-de|Caroline Lucretia Herschel}}; [[16 березня]] [[1750]], [[Ганновер]]&nbsp;— [[9 січня]] [[1848]])&nbsp;— була німецьким [[Астроном|астрономом]], чиїм найважливішим внеском в астрономію стало відкриття декількох комет, включно з періодичною кометою [[ 35P / Гершель – Ріголет|35P / Гершель – Ріголлет]], яка названа її іменем. <ref name="Nysewander, Melissa 19982">Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.</ref> Вона була молодшою сестрою астронома [[Фрідріх Вільям Гершель|Вільяма Гершеля]], з яким вона працювала протягом усієї своєї кар’єри.


Кароліна була першою жінкою, яка отримувала платню як вчена,<ref name="ReferenceB">{{Cite journal|last=Brock|first=Claire|date=2004|title=Public Experiments|journal=History Workshop Journal|publisher=Oxford University PRess|issue=58|jstor=25472768}}</ref> і першою жінкою в Англії, яка зайняла урядову посаду <ref name="Ogilvie">{{Cite book|url=https://archive.org/details/womeninscience00mari|title=Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century|last=Ogilvie|first=Marilyn Bailey|authorlink1=Marilyn Bailey Ogilvie|year=1986|publisher=[[MIT Press]]|pages=[https://archive.org/details/womeninscience00mari/page/97 97–98]|isbn=978-0-262-65038-0}}</ref>. Вона також була першою жінкою, яка отримала [[Золота медаль Королівського астрономічного товариства|золоту медаль Королівського астрономічного товариства]] (1828 р.) та була визнана почесним членом [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Королівського астрономічного товариства]] (1835 р., разом з [[Мері Сомервілль|Мері Сомервілл]] ). Крім того, вона стала почесним членом [[Ірландська королівська академія|Королівської ірландської академії]] (1838). [[Фрідріх-Вільгельм IV|Король Пруссії]] презентував їй золоту медаль за досягнення в науці з нагоди її 96-го дня народження (1846). <ref name="Memoir">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref>
== Біографічні відомості ==
Родилася в [[Ганновер]]і ([[Німеччина]]). Під керівництвом брата вивчила основи [[математика|математики]] і потім самостійно обробляла його спостереження. Після смерті Вільяма Гершеля в [[1822]] Кароліна Гершель повернулася до Ганновера, але не залишила астрономії. Завершила до [[1828]] підготовку до друку каталогів відкритих братом [[туманність|туманностей]] і [[Зоряне скупчення|зоряних скупчень]] (понад 2500 об'єктів). Самостійно проводила астрономічні спостереження. Відкрила 8 [[комета|комет]] (1786—1797) і 14 туманностей. Виконала і представила 1798 [[Лондонське королівське товариство|Лондонському королівському товариству]] велику і трудомістку роботу зі складання покажчика зі списком помилок для [[Астрономічний каталог|зоряного каталогу]] [[Джон Флемстид|Джона Флемстида]] і склала новий додатковий каталог, в який включила 561 [[зоря|зорю]], пропущену Флемстидом.


== Біографія ==
Написала спогади про брата.

=== Ранні роки ===
Кароліна Лукреція Гершель народилася в місті [[Ганновер]] 16 березня 1750 року. Вона була восьмою дитиною та четвертою дочкою Ісаака Гершеля, єврея-самоучка <ref>{{Cite web|url=http://jewishencyclopedia.com/articles/7611-herschel-sir-william|title=HERSCHEL, SIR WILLIAM:|publisher=Jewish Encyclopedia|accessdate=25 December 2019}}</ref> [[ Обоїст|гобоїста]], та його дружини Анни Ільзе Морітцен. Ісаак став [[Капельмайстр|капельмейстром]] в Ганноверській пішій гвардії, до якої він приєднався в 1731 році, і разом зі своїм полком був відсутній тривалими періодами. Він захворів після [[Деттінгенська битва|битви при Деттінгені]] (частина [[Війна за австрійську спадщину|війни за австрійську спадщину]]) 1743 року та так і не одужав повністю. Він страждав від слабкого здоров'я, хронічного болю та астми до кінця життя. <ref name="Memoir2">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> <ref name=":1">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> <ref name=":5">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=C087AwAAQBAJ|title=Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel|last=Ogilvie|first=Marilyn B.|date=8 November 2011|publisher=History Press|language=en|isbn=9780752475462}}</ref> Софія, найстарша донька в сім'ї, була на шістнадцять років старшою за Кароліну і єдиною дівчиною, окрім неї, яка вижила. Вона вийшла заміж, коли Кароліні було п’ять, а це означало, що молодшій дівчині було доручено велику частину домашньої роботи. <ref name=":4">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Gs0fAQAAIAAJ|title=The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition|last=Brock|first=Claire|date=1 January 2007|publisher=Icon|language=en|isbn=9781840467208}}</ref> Кароліна, як і інші діти, отримала побіжну освіту, навчившись читати, писати та ще дечого по дрібничці. Батько намагався навчати її вдома, але його зусилля здебільшого мали більше успіху з синами. <ref name=":5" />

У віці десяти років Кароліна захворіла на [[тиф]], який зупинив її ріст, тож вона так ніколи і не зросла вище за 1 метр 30 сантиметрів. <ref name="Nysewander, Melissa 1998">Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.</ref> Через хворобу також значно погіршився зір на лівому оці.<ref name=":52">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=C087AwAAQBAJ|title=Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel|last=Ogilvie|first=Marilyn B.|date=8 November 2011|publisher=History Press|language=en|isbn=9780752475462}}</ref> Її родина припускала, що вона ніколи не вийде заміж, і мати вважала, що для неї краще тренуватись бути служницею,<ref name="Distillations">{{Cite journal|last=Roberts|first=Jacob|date=2017|title=A Giant of Astronomy|url=https://www.sciencehistory.org/distillations/magazine/a-giant-of-astronomy|journal=Distillations|volume=3|issue=3|pages=6–11|access-date=16 May 2018}}</ref> а не вчитися, догождаючи батькові. Її батько іноді користався відсутністю матері, займаючись з нею окремо або запрошуючи до уроків брата. Кароліні дякий час дозволяли вчитися робити одяг. Хоча сусідка навчила її шити, час дівчини для тренувань був обмежений численними домашніми справами. <ref name="Memoir3">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> <ref name=":0">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> Щоб вона не стала гувернанткою та на здобула таким чином незалежність, їй було заборонено вивчати [[Французька мова|французьку мову]] та займатися шиттям серйозніше за отримані в сусідів навички. <ref name=":12">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref>

Після смерті батька її брати Вільям та Олександр запропонували переїхати до них у місто [[Бат (Англія)]], щоб пройти випробувальний термін у ролі співачки для церковних виступів брата-музиканта. <ref name="Memoir4">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> <ref name=":13">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> Зрештою, Кароліна лишила Ганновер 16 серпня 1772 року після суперечки брата з їх непокірною матір'ю. <ref name=":13" /> <ref name=":02">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref>  

У Баті вона взяла на себе обов’язки ведення домашнього господарства Вільяма і почала вчитися співати. <ref name=":03">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> Вільям влаштувався органістом і вчителем музики на вулиці Нью-Кінг-Стріт, 19 (тепер [[ Гершельський музей астрономії|Музей астрономії Гершеля]] ). Він також був хормейстером [[ Октагонна каплиця, ванна|капели Октагона]] . <ref name=":53">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=C087AwAAQBAJ|title=Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel|last=Ogilvie|first=Marilyn B.|date=8 November 2011|publisher=History Press|language=en|isbn=9780752475462}}</ref> Вільям був зайнятий своєю музичною кар’єрою і став активно організровувати публічні концерти.

Кароліна не вписувалась у місцеве суспільство і мала небагато друзів, <ref name="amsci">{{Citation|title=The Inimitable Caroline|first=J. Donald|last=Fernie|journal=American Scientist|date=November–December 2007}}</ref> але, нарешті, могла вдовільнити своє бажання вчитися, тож брала регулярні уроки співу, англійської та арифметики у свого брата та навчалася танців у місцевого викладача. <ref name=":04">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> Вона також опанувала гру на клавесині, і врешті стала невід’ємною учасницею музичних виступів Вільяма для невеликих аудиторій. <ref>{{Cite web|url=http://www.encyclopedia.com/topic/Caroline_Lucretia_Herschel.aspx|title=Caroline Lucretia Herschel Facts, information, pictures {{!}} Encyclopedia.com articles about Caroline Lucretia Herschel|website=www.encyclopedia.com|accessdate=24 April 2016}}</ref> Вона співала головні партії на його [[Ораторія|ораторіях]] і досягла такої репутації в якості вокаліста, що їй запропонували взяти участь у [[Бірмінгем|Бірмінгемському]] фестивалі після виконання ''Месії'' [[Георг Фрідріх Гендель|Генделя]] у квітні 1778 року, де вона була першою солісткою. Вона відмовилася співати для будь-якого іншого диригента, крім Вільяма, тож після цього виступу її кар'єра співачки почала занепадати. Згодом Кароліну змінили видатні солісти здалеку, оскільки Вільям хотів витрачати менше часу на репетиції, щоб зосередитись на астрономії. <ref name=":14">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> <ref name=":54">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=C087AwAAQBAJ|title=Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel|last=Ogilvie|first=Marilyn B.|date=8 November 2011|publisher=History Press|language=en|isbn=9780752475462}}</ref>

=== Перехід до астрономії ===
[[Файл:Sir_William_Herschel_and_Caroline_Herschel._Wellcome_V0002731_(cropped).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sir_William_Herschel_and_Caroline_Herschel._Wellcome_V0002731_(cropped).jpg|міні|Вільям та Керолайн Гершель за шліфуванням дзеркала телескопу, 1896 р. Літографія ]]
Коли Вільям зацікавився астрономією, перекваліфіковуючись з музиканта на астронома, Кароліна знову підтримала його починання. У своїх спогадах вона дещо гірко каже: "Я не робила для свого брата нічого, крім того, що зробила б і добре дресирована собака, тобто я робила все те, що він мені наказував." Зрештою, вона зацікавилася астрономією та насолоджувалась своєю роботою. <ref name="Memoir5">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> У 1770-х роках, коли Вільям поринув у астрономію, він почав будувати свої власні телескопи, адже був незадоволений якістю лінз, які зміг придбати. Кароліна годувала його і читала йому, поки він працював, незважаючи на її бажання розвивати свою кар'єру професійної співачки. <ref name=":15">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> Вона сама стала визначним астрономом в результаті співпраці з ним. <ref name="Nysewander, Melissa 19983">Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.</ref> Гершель переїхав до нового будинку в березні 1781 року після того, як їхній бізнес провалився, і Кароліна охороняла останки речей 13 березня, вночі, коли Вільям відкрив планету Уран. Хоча він сприйняв це за комету, його відкриття довело перевагу нового телескопа. Кароліна та Вільям зіграли свій останній музичний виступ у 1782 році, коли її брата запросили зайняти кабінет придворного астронома при королі Джорджі III. Останні кілька місяців їхньої музичної кар’єри були повними суперечок і взаємної критики. <ref name=":15" /> <ref>{{Cite book|title=The Georgian Star: How William and Caroline Herschel Revolutionized Our Understanding of the Cosmos|last=Lemonick|first=Michael|authorlink1=Michael Lemonick|year=2009|publisher=W.W. Norton & Company|page=84|isbn=978-0-393-33709-9}}</ref>

=== Астрономічна кар'єра ===

==== Перші відкриття та каталог ====
[[Файл:Caroline_Herschel's_telescope.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Caroline_Herschel's_telescope.jpg|міні|Телескоп, який Вільям Гершель зробив для Кароліни у 1795 році ]]
Інтерес Вільяма до астрономії почався як хобі, яким можна було зайнятися вночі. За сніданком наступного дня він читав імпровізовані лекції про те, що дізнався напередодні ввечері. Кароліна зацікавилася, як і Вільям, заявивши, що "сильно заважає тренуванню, коли постійно потрібна моя допомога у виконанні різних астрономічних витівок". <ref name="amsci2">{{Citation|title=The Inimitable Caroline|first=J. Donald|last=Fernie|journal=American Scientist|date=November–December 2007}}</ref> Вільям прославився своєю роботою на високоефективних телескопах, а Кароліна підтримувала його зусилля. Вона провела багато годин за поліруванням дзеркал та встановленням телескопів, щоб максимально збільшити кількість захопленого світла. <ref>Ashworth, Wilhelm. "Untitled Review." The British Society for the History of Science Vol. 37 No. 3, 2004: 350–351.</ref> Вона навчилася копіювати [[Астрономія|астрономічні]] каталоги та інші публікації, які запозичував Вільям. Вона також навчилася записувати, [[ Скорочення даних|зводити данні]] та організовувати астрономічні спостереження брата. <ref>{{Cite web|title=Letter from Caroline Herschel (Upton) to Margaret Maskelyne (at Greenwich)|url=http://cudl.lib.cam.ac.uk/view/MS-REG-00009-00037/788|website=Cambridge Digital Library|publisher=Cambridge Digital Library|accessdate=16 March 2016}}</ref> Вона дізналася, що ця робота вимагає швидкості, точності та акуратності. <ref name="ReferenceA">Warner, Deborah. "Review, Untitled." Chicago Journal, 2004: 505.</ref>

Кароліну попросили переїхати з висококультурного міста Бат до відносно забитого [[ Датче|Датчета]] в 1782 році, маленького містечка біля [[Віндзорський замок|Віндзорського замку,]] де Вільям міг би розважати королівських гостей. Він припускав, що Кароліна стане його помічницею, ким вона спочатку не хотіла ставати. Вона була незадоволена житлом, яке вони займали; у будинку, який вони орендували на три роки, протікала стеля, і Кароліна описувала домівку як "руїни місця". До того ж вона була обурена цінами в місті і тим, що на момент її приїзду домашня служниця була ув'язнена за крадіжку. Поки Вільям працював над каталогом 3000 зірок, вивчав [[ Подвійна зірка|подвійні зірки]] і намагався виявити причину мінливості зірок [[Міра (зоря)|Міри]] та [[Алголь|Алгола]], Кароліну просили "підмітати" небо, ретельно проглядаючи небо смугами, щоб знайти цікаві об’єкти. Вона була незадоволена цим завданням на початку своєї роботи, прагнучи повернутися до культури Бату і почувала себе ізольованою та самотньою, але поступово розвинула любов до роботи. <ref name=":16">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref>

28 серпня 1782 року Кароліна почала свій перший власний журнал. Вона оформила перші три вступні сторінки: "Це я називаю рахунки та квитанції моїх комет", {{Efn|According to astronomer [[John Louis Emil Dreyer]], "Rec.ds" probably means ''Records''.<ref>{{cite book|title=The Scientific Papers of Sir William Herschel|volume=1|first=William|last=Herschel|editor1-first=John Louis Emil|editor1-last=Dreyer|page=xlv|year=2013|publisher=Cambridge University Press|isbn=9781108064620}}</ref>}} "Комети та листи" та "Книги спостережень". Цей журнал, поряд з двома наступними, зараз належить внеску Гершель до [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Королівського астрономічного товариства]] в Лондоні. <ref name=":22">{{Cite journal|last=Olson|first=Roberta J. M.|last2=Pasachoff|first2=Jay M.|date=2012|title=The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough|journal=Culture and Cosmos|volume=16|issue=1–2|page=9|arxiv=1212.0809|bibcode=2012arXiv1212.0809O}}</ref>

26 лютого 1783 року Кароліна зробила своє перше відкриття: вона знайшла туманність, яка не була включена до каталогу Мессьє. У ту ж ніч вона самостійно відкрила [[Мессьє 110]] (NGC 205), другий супутник [[Галактика Андромеди|Галактики Андромеди]] . Тоді Вільям почав шукати туманності, відчуваючи, що їх чекають багато відкриттів. Він відвів Кароліну до драбини на шестиметрововому відбивачі, де вона намагалась зробити неможливі вимірювання подвійних зірок. Вільям швидко зрозумів, що метод пошуку туманностей неефективний, і йому потрібен помічник для ведення записів. Звичайно, він звернувся до Кароліни. <ref name=":17">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> <ref name=":05">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref>

Влітку 1783 року Вільям закінчив будівництво телескопа для шукання комет для Кароліни, який вона почала відразу ж використовувати.<ref name=":06">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> З жовтня 1783 року вони використовували шестиметровий [[Рефлектор (телескоп)|телескоп-рефлектор]] для пошуку туманностей. Спочатку Вільям намагався одночасно спостерігати і записувати об'єкти, але це було неефективно і він знову звернувся до Кароліни. Вона сиділа біля вікна всередині, Вільям викрикував свої спостереження, і Кароліна записувала. Це було не просте завдання, тому що їй доводилось використовувати каталог [[Джон Флемстид|Джона Фламстида]], щоб визначити, які зірки Вільям використовував в якості орієнтира для туманностей. Оскільки каталог Флемстида був організований по сузір'ях, він був не особливо корисний, тому Керолайн створила власний каталог, організований за полярною відстанню.<ref name=":18">{{Cite book|title=William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy|last=Hoskin|first=Michael|year=2014|series=SpringerBriefs in Astronomy|publisher=Springer|doi=10.1007/978-94-007-6875-8|isbn=978-94-007-6874-1}}</ref> На наступний ранок Кароліна переглядала позначки і записувала формальні спостереження, які вона назвала "нагляд за небесами".<ref name=":2">{{Cite journal|last=Olson|first=Roberta J. M.|last2=Pasachoff|first2=Jay M.|date=2012|title=The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough|journal=Culture and Cosmos|volume=16|issue=1–2|page=9|arxiv=1212.0809|bibcode=2012arXiv1212.0809O}}</ref>

==== Комети ====
Упродовж 1786 - 1797 років Кароліна відкрила вісім [[Комета|комет]], першу з них - 1 серпня 1786 року. Вона мала безперечну першість як відкривачка ще п'яти комет <ref name="ReferenceB2">{{Cite journal|last=Brock|first=Claire|date=2004|title=Public Experiments|journal=History Workshop Journal|publisher=Oxford University PRess|issue=58|jstor=25472768}}</ref> <ref name="Obituary">{{Cite journal|year=1847|title=Obituary of Miss Caroline Lucretia Herschel|url=http://articles.adsabs.harvard.edu/full/seri/MNRAS/0008/0000064.000.html|journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|volume=8|issue=4|pages=64–66|bibcode=1848MNRAS...8...57.|doi=10.1093/mnras/8.4.57}}</ref> і повторно відкрила [[Комета Енке|комету Енке]] в 1795 році. <ref name="Encke">{{Cite journal|year=1865|title=Obituary of John Francis Encke|url=http://articles.adsabs.harvard.edu/full/seri/MNRAS/0026//0000131.000.html|journal=[[Monthly Notices of the Royal Astronomical Society]]|volume=26|pages=129–134|bibcode=1865MNRAS..26....1.}}</ref> П'ять її комет були опубліковані в «Філософських працях». Пакет паперів з надписом "Це я називаю рахунками та квитанціями моїх комет" містить деякі дані, пов'язані з відкриттям кожного з цих об'єктів. Вільяма викликали в замок Віндзор, щоб він продемонстрував комету Кароліни королівській родині. Вільям записав це явище сам, назвавши його "Кометою моєї сестри". <ref name="HerschelDreyer2013">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=6b80AAAAQBAJ&pg=PA196|title=The Scientific Papers of Sir William Herschel|last=Herschel|first=William|authorlink1=William Herschel|last2=Dreyer|first2=John Louis Emil|authorlink2=John Louis Emil Dreyer|date=5 September 2013|publisher=Cambridge University Press|volume=2|page=196|isbn=9781108064637|accessdate=12 July 2016}}</ref> Кароліну Гершель часто помилково вважають першою жінкою, яка відкрила комету; проте [[ Марія Кірх|Марія Кірх]] зробила це ще на початку 1700-х років, але її часто не враховують, оскільки на той час це відкриття приписувалося її чоловікові [[ Готфрід Ферч|Готфрід Керху]] . <ref name=":55">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=C087AwAAQBAJ|title=Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel|last=Ogilvie|first=Marilyn B.|date=8 November 2011|publisher=History Press|language=en|isbn=9780752475462}}</ref>

Вона написала лист до [[Королівський астроном|Королівського астронома]], щоб оголосити про відкриття своєї другої комети. Третя комета була виявлена ​​7 січня 1790 р., а четверта - 17 квітня 1790 р. Кароліна сповістила про них сера [[Джозеф Бенкс|Джозефу Бенксу]]. Всіх їх вона виявила за допомогою телескопа, зробленого у 1783 році. <ref name=":32">{{Cite book|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline|year=1876|location=London}}</ref> У 1791 році Кароліна почала використовувати 23-сантиметровий телескоп для пошуку комет і виявила ще три комети з його допомогою. Її п'ята комета була відкрита ​​15 грудня 1791 р., а шоста - 7 жовтня 1795 р. Через два роки 6 серпня 1797 року вона відкрила ​​її восьму та останню комету - єдину, яку вона виявила без оптичної допомоги.<ref name=":013">{{Cite odnb|id=13100|title=Herschel, Caroline Lucretia|first=Michael|last=Hoskin}}</ref> <ref name=":3">{{Cite book|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline|year=1876|location=London}}</ref> Вона оголосила про це відкриття, надіславши листа до Бенкса. <ref name=":3" /> У 1787 році [[Георг III|Джордж III]] урочисто призначив їй щорічну зарплату в розмірі 50 фунтів стерлінгів (еквівалентно £6400 на 2020 рік) за роботу помічницею Вільяма. Призначення Кароліни зробило її першою жінкою в Англії, яка отримала офіційну посаду уряду, і першою жінкою, яку отримувала зарплату за роботу в науці.<ref name=":44">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Gs0fAQAAIAAJ|title=The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition|last=Brock|first=Claire|date=1 January 2007|publisher=Icon|language=en|isbn=9781840467208}}</ref> <ref name="Ogilvie3">{{cite book|url=https://archive.org/details/womeninscience00mari|title=Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century|last=Ogilvie|first=Marilyn Bailey|year=1986|publisher=[[MIT Press]]|pages=[https://archive.org/details/womeninscience00mari/page/97 97–98]|isbn=978-0-262-65038-0|authorlink=Marilyn Bailey Ogilvie|url-access=registration}}</ref>

У 1797 році спостереження Вільяма показали, що в зірковому каталозі, опублікованому [[Джон Флемстид|Джоном Фламстідом]], було дуже багато неточностей. До того ж, він був складним у використанні: каталог був опублікований у двох томах, структурований у формі каталогу та містив повний обсяг оригінальних спостережень з великою кількістю помилок. Вільям зрозумів, що він потребує належної індексації, щоб правильно вивчити ці неточності, але він неохоче присвячував цьому час, не бажаючи жертвувати своєю цікавішіою астрономічною діяльністю. Тому він рекомендував Кароліні, щоб вона взялася за це завдання, яке в кінцевому рахунку зайняло 20 місяців. Отриманий «Каталог зірок, взятий із спостережень містера Фламстеда, що містяться у другому томі «Історії неба», та не вставлений у Британський каталог» <ref>{{Cite book|title=Catalogue of Stars, Taken from Mr. Flamsteed's Observations Contained in the Second Volume of the Historia Coelestis, and Not Inserted in the British Catalogue|last=Herschel|first=Caroline|date=1798|publisher=[[Royal Society]]}}</ref> був опублікований Королівським товариством у 1798 р. Він містив позначення кожного спостереження Фламстеда за кожною зіркою, список одруківок та список понад 560 зірок, які не були включені раніше. <ref name="Ogilvie2">{{Cite book|url=https://archive.org/details/womeninscience00mari|title=Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century|last=Ogilvie|first=Marilyn Bailey|authorlink1=Marilyn Bailey Ogilvie|year=1986|publisher=[[MIT Press]]|pages=[https://archive.org/details/womeninscience00mari/page/97 97–98]|isbn=978-0-262-65038-0}}</ref> <ref name=":07">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> У 1825 році Кароліна пожертвувала твори Фламстеда [[ Королівська академія Геттінген|Королівській академії Геттінген]] . <ref>{{Cite web|url=http://www.encyclopedia.com/topic/Caroline_Lucretia_Herschel.aspx|title=Caroline Lucretia Herschel Facts, information, pictures {{!}} Encyclopedia.com articles about Caroline Lucretia Herschel|website=www.encyclopedia.com|accessdate=11 April 2016}}</ref>

==== Стосунки з Вільямом ====
В усіх її записах вона неодноразово давала зрозуміти, що хоче заробляти та бути здатною утримувати себе. Коли корона почала платити їй за допомогу своєму братові в 1787 році, вона стала першою жінкою, яка отримувала заробітну плату за наукову роботу в той час, коли навіть чоловіки рідко її отримували. <ref name="ReferenceB3">{{Cite journal|last=Brock|first=Claire|date=2004|title=Public Experiments|journal=History Workshop Journal|publisher=Oxford University PRess|issue=58|jstor=25472768}}</ref> Її зарплата становила 50 фунтів на рік, і це були перші гроші, які Кароліна коли-небудь заробляла сама. <ref name=":08">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref>

Коли Вільям одружився з багатою вдовою Мері Пітт (у дівоцтві Болдуін) у 1788 році, союз викликав напругу у стосунках між братом та сестрою. Кароліну називали злою, ревнивою жінкою, яка поклонялася братові і ображала тих, хто ліз у їхнє домашнє життя. <ref>{{Cite journal|last=Fernie|first=Donald|title=The Inimitable Caroline|journal=American Scientist|volume=2007|pages=486–488|jstor=27859053}}</ref> У своїй книзі ''[[ Епоха дива|«Епоха чудес»]]'' [[ Річард Холмс (біограф)|біограф Річард Холмс]] прихильніше ставиться до позиції Кароліни, зазначаючи, що зміни багато в чому були негативними для неї. З появою дружини Вільяма Кароліна втратила управлінські та соціальні обов'язки в домашньому господарстві та супроводжуючий їх статус. Вона також переїхала з будинку до окремої квартири, щодня повертаючись, щоб працювати з братом. Вона більше не мала ключів від обсерваторії та робочої кімнати, де вона виконувала велику частину власної роботи. Оскільки вона знищила свої щоденники з 1788 по 1798 роки, її почуття щодо періоду не зовсім відомі. У серпні 1799 року роботу Кароліни визнали, коли вона провела тиждень у Ґрінвічі, як гість королівської родини. <ref name=":09">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref>

[[Бартелемі Фожас де Сен-Фон|Бартелемі Фаухас де Сен-Фонд]] зазначив, що вона та її брат продовжували активно працювати в цей період. Коли її брат з родиною були далеко від дому, вона часто поверталася до будинку, щоб тримати все в порядку. У подальшому житті вона обмінювалась з леді Гершель ласкавими листами, і вона глибоко прив'язалась до свого племінника, астронома [[Джон Гершель|Джона Гершеля]] . <ref name="Memoir6">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> <ref name=":010">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref>

Одруження Вільяма, ймовірно, призвело до того, що Кароліна стала більш незалежною від свого брата. <ref>[[The Age of Wonder]] by [[Richard Holmes (biographer)|Richard Holmes]] pp. 182–196</ref> Вона зробила багато відкриттів окремо від Вільяма і продовжувала працювати сама над багатьма астрономічними проектами, які сприяли її піднесенню до слави.

==== Новий загальний каталог ====
У 1802 році Королівське товариство опублікувало каталог Кароліни у своїх [[Philosophical Transactions of the Royal Society A|Філософських працях Королівського товариства А]] від імені Вільяма. У ньому перелічувалось близько 500 нових туманностей та скупчень у додаток до вже відомих 2000. <ref name=":23">{{Cite journal|last=Olson|first=Roberta J. M.|last2=Pasachoff|first2=Jay M.|date=2012|title=The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough|journal=Culture and Cosmos|volume=16|issue=1–2|page=9|arxiv=1212.0809|bibcode=2012arXiv1212.0809O}}</ref> До кінця життя Кароліна групувала дві з половиною тисячі туманностей та зіркових скупчень у зони подібних [[ Полярна відстань (астрономія)|полярних відстаней,]] щоб її племінник Джон Гершель міг систематично їх переглядати. Список згодом було розширено та перейменовано на [[Новий загальний каталог]] . Багато об'єктів, які не є зорями, досі ідентифікуються за їх NGC номером. <ref name="Caroline Herschel Biography">{{Cite web|url=http://www.space.com/17439-caroline-herschel.html|title=Caroline Herschel Biography|website=Space.com|accessdate=23 April 2016}}</ref>

=== Пізні роки ===
[[Файл:ETH-BIB-Herschel,_Caroline_(1750-1848)-Portrait-Portr_11026-092-SF.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ETH-BIB-Herschel,_Caroline_(1750-1848)-Portrait-Portr_11026-092-SF.jpg|альт=|міні|1847 р. Літографія Кароліна Гершель, близько 97 років. ]]
Після того, як у 1822 році помер її брат, Кароліна у траурі переїхала назад до Ганновера в Німеччину, продовжуючи астрономічні дослідження для перевірки та підтвердження знахідок Вільяма і створила каталог [[Галактична туманність|туманностей,]] щоб допомогти племіннику [[Джон Гершель|Джону Гершелю]] в його роботі. Однак її спостереженням заважала архітектура в Ганновері, тож вона проводила більшу частину часу, працюючи над каталогом. <ref name=":011">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> У 1828 році [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Королівське астрономічне товариство]] подарувало їй [[Золота медаль Королівського астрономічного товариства|золоту медаль]] за цю роботу - жодна жінка не отримала її надалі аж до [[Вера Рубін|Віри Рубін]] у 1996 році. {{Sfn|Holmes|2009|с=409}} Після смерті Вільяма її племінник Джон Гершель взяв на себе спостереження за будинком батька. Кароліна дала йому поштовх в астрономію, коли показала сузір'я в "Атласі" Фламстеда''.'' Кароліна додала остаточні записи до своєї книги спостережень 31 січня 1824 р. про Велику комету 1832 р., яку було виявлено 29 грудня 1823 р. <ref name=":24">{{Cite journal|last=Olson|first=Roberta J. M.|last2=Pasachoff|first2=Jay M.|date=2012|title=The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough|journal=Culture and Cosmos|volume=16|issue=1–2|page=9|arxiv=1212.0809|bibcode=2012arXiv1212.0809O}}</ref> Протягом усього подальшого свого життя Кароліна залишалася фізично активною та здоровою, а також регулярно спілкувалася з іншими науковими світилами. <ref name=":011" /> Останні роки вона провела, пишучи свої спогади і оплакуючи обмеження свого тіла, що більше не дозволяло їй робити оригінальних відкриттів. <ref name=":42">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Gs0fAQAAIAAJ|title=The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition|last=Brock|first=Claire|date=1 January 2007|publisher=Icon|language=en|isbn=9781840467208}}</ref>

9 січня 1848 року Кароліна Гершель мирно померла в Ганновері. Її поховано на Маріенштрассе,35 в Ганновері на кладовищі Гартенфрідхоф поруч з її батьками та з локоном волосся Вільяма. <ref name=":012">Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). ''Memoir and Correspondence of Caroline Herschel''. London: John Murray, Albemarle Street.{{ODNBweb}}</ref> На її надгробному написі вказано: "Очі тої, хто тут прославлений нижче, були звернені до зоряного неба". <ref name="Caroline Herschel Biography2">{{Cite web|url=http://www.space.com/17439-caroline-herschel.html|title=Caroline Herschel Biography|website=Space.com|accessdate=23 April 2016}}</ref> З братом вона відкрила понад 2400 астрономічних об’єктів за понад двадцять років. <ref name=":012" /> [[Астероїд]] [[281 Лукреція]] (відкритий у 1888 р.) був названий другим іменем Кароліни <ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=pBANrDk26HcC&pg=PA788|title=The Collected Letters of Joanna Baillie|last=Bailey Slagle|first=Judith|year=1999|publisher=Fairleigh Dickinson Univ Press|page=788|isbn=9780838638163}}</ref> а кратер [[ C. Гершель (кратер)|С. Гершель]] на [[Місяць (супутник)|Місяці]] названий на її честь. <ref name="PlanetaryNames950">{{Cite web|url=http://planetarynames.wr.usgs.gov/Feature/950|title=Planetary Names: Crater, craters: C. Herschel on Moon|website=planetarynames.wr.usgs.gov|publisher=IAU|date=18 October 2010|accessdate=19 June 2016}}</ref>


== Відзнаки та вшанування ==
== Відзнаки та вшанування ==
Гершель була нагороджена [[Фрідріх-Вільгельм IV|королем Пруссії]] та Королівським астрономічним товариством. <ref name="ReferenceA2">Warner, Deborah. "Review, Untitled." Chicago Journal, 2004: 505.</ref> Її нагородили Золотою медаллю від Астрономічного товариства у 1828 р. "За недавнє зведення данних до січня 1800 року про 2500 туманностей, виявлених її знаменитим братом, що може вважатися завершенням праці, яка, ймовірно, не має собі рівних ані за величиною, ані за значенням у історії астрономічної науки". Вона закінчила цю роботу після смерті брата та переїзду до Ганновера. <ref name="Memoir7">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref> <ref name="Obituary2">{{Cite journal|year=1847|title=Obituary of Miss Caroline Lucretia Herschel|url=http://articles.adsabs.harvard.edu/full/seri/MNRAS/0008/0000064.000.html|journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|volume=8|issue=4|pages=64–66|bibcode=1848MNRAS...8...57.|doi=10.1093/mnras/8.4.57}}</ref> <ref>{{Cite journal|date=8 February 1828|title=List of Officers for the ensuing year|url=http://mnras.oxfordjournals.org/content/1/9/64|journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|language=en|volume=1|issue=9|pages=64|doi=10.1093/mnras/1.9.64|issn=0035-8711}}</ref>
* Почесний член Ірландської королівської АН (1838) і [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1835).

* [[Золота Медаль Королівського Астрономічного товариства|Золота медаль]] [[Лондонське королівське астрономічне товариство|Лондонського королівського астрономічного товариства]] (1828).
[[Лондонське королівське астрономічне товариство|Королівське астрономічне товариство]] обрало її почесним членом у 1835 році разом з [[Мері Сомервілль|Мері Сомервілл]]. Вони стали першими жінками у товаристві. Також її обрали почесним членом [[Ірландська королівська академія|Королівської ірландської академії]] в Дубліні в 1838 році. <ref name=":43">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=Gs0fAQAAIAAJ|title=The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition|last=Brock|first=Claire|date=1 January 2007|publisher=Icon|language=en|isbn=9781840467208}}</ref>
* На честь Кароліни Гершель названий [[астероїд]] [[281 Лукреція]] і [[кратер]] на Місяці.

У 1846 році, коли їй було 96 років, [[Фрідріх-Вільгельм IV|король]] [[Пруссія|Пруссії]] нагородив її Золотою медаллю за науку, переданою їй [[Александер фон Гумбольдт|Олександром фон Гумбольдтом]], «за визнання цінних послуг, наданих Астрономії Вами, як товаришем по роботі Вашого безсмертного брата, сера Вільяма Гершеля, шляхом відкриттів, спостережень та копітких розрахунків ". <ref name="Memoir8">{{Cite book|url=http://digital.library.upenn.edu/women/herschel/memoir/memoir.html|title=Memoir and Correspondence of Caroline Herschel|last=Herschel|first=Caroline Lucretia|year=1876|editor-last=Herschel|editor-first=Mrs. John|publisher=John Murray, Albemarle Street|location=London}}</ref>

На її честь названо астероїд [[281 Лукреція]] . <ref>{{Cite book|title=Dictionary of Minor Planet Names – (281) Lucretia|last=Schmadel|first=Lutz D.|date=2007|publisher=[[Springer Berlin Heidelberg]]|page=38|chapter=(281) Lucretia|doi=10.1007/978-3-540-29925-7_282|isbn=978-3-540-00238-3}}</ref>

Поема "Планетарій" [[ Адрієнн Річ|Адрієнни Річ]] 1968 року описує життя та наукові досягнення Кароліни Гершель. <ref>{{Cite web|url=http://www.poetryfoundation.org/poem/175906|title=Planetarium|website=www.poetryfoundation.org|accessdate=30 April 2016}}</ref> У художньому творі ''[[ Вечеря|"Вечеря"]]'', який відзначає жінок, які зробили надзвичайний історичний внесок, також є місце для Кароліни Гершель. <ref>[https://www.brooklynmuseum.org/eascfa/dinner_party/place_settings Place Settings]. Brooklyn Museum. Retrieved on 6 August 2015.</ref> Google вшанував її за допомогою [[Тематичні малюнки Google|Doodle Google]] у її 266-й день народження (16 березня 2016 року). <ref>{{Cite video|url=https://www.youtube.com/watch?v=dGPq7nzGrII|title=Caroline Herschel, Caroline Herschel's 266th Birthday|date=15 March 2016}}</ref>

== Дивись також ==

* [[Хронологія жінок у науці|Хронологія жінок в науці]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 21:16, 9 березня 2020

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач MariiaTiurina (внесок, журнали) о 21:16 UTC (2216169 хвилин тому).
Кароліна Гершель
нім. Caroline Lucretia Herschel
Народилася 16 березня 1750(1750-03-16)[1][2][…]
Ганновер, Священна Римська імперія[1][4]
Померла 9 січня 1848(1848-01-09)[1][2][…] (97 років)
Ганновер, Німецький союз[1]
Поховання Gartenfriedhofd
Місце проживання Англія[5]
Країна  Королівство Ганновер
Діяльність астроном, математик, співачка
Галузь астрономія
Заклад Велика Британія
Членство Лондонське королівське астрономічне товариство
Батько Ісаак Гершельd
Мати Анна Ільзе Морітценd[6]
Брати, сестри Фрідріх Вільгельм Гершель[5][6]
Нагороди
золота медаль Королівського астрономічного товариства
Особ. сторінка fembio.org/english/biography.php/woman/biography/caroline-herschel
CMNS: Кароліна Гершель у Вікісховищі

Каролі́на Лукре́ція Ге́ршель (нім. Caroline Lucretia Herschel; 16 березня 1750, Ганновер — 9 січня 1848) — була німецьким астрономом, чиїм найважливішим внеском в астрономію стало відкриття декількох комет, включно з періодичною кометою 35P / Гершель – Ріголлет, яка названа її іменем. [7] Вона була молодшою сестрою астронома Вільяма Гершеля, з яким вона працювала протягом усієї своєї кар’єри.

Кароліна була першою жінкою, яка отримувала платню як вчена,[8] і першою жінкою в Англії, яка зайняла урядову посаду [9]. Вона також була першою жінкою, яка отримала золоту медаль Королівського астрономічного товариства (1828 р.) та була визнана почесним членом Королівського астрономічного товариства (1835 р., разом з Мері Сомервілл ). Крім того, вона стала почесним членом Королівської ірландської академії (1838). Король Пруссії презентував їй золоту медаль за досягнення в науці з нагоди її 96-го дня народження (1846). [10]

Біографія

Ранні роки

Кароліна Лукреція Гершель народилася в місті Ганновер 16 березня 1750 року. Вона була восьмою дитиною та четвертою дочкою Ісаака Гершеля, єврея-самоучка [11] гобоїста, та його дружини Анни Ільзе Морітцен. Ісаак став капельмейстром в Ганноверській пішій гвардії, до якої він приєднався в 1731 році, і разом зі своїм полком був відсутній тривалими періодами. Він захворів після битви при Деттінгені (частина війни за австрійську спадщину) 1743 року та так і не одужав повністю. Він страждав від слабкого здоров'я, хронічного болю та астми до кінця життя. [12] [13] [14] Софія, найстарша донька в сім'ї, була на шістнадцять років старшою за Кароліну і єдиною дівчиною, окрім неї, яка вижила. Вона вийшла заміж, коли Кароліні було п’ять, а це означало, що молодшій дівчині було доручено велику частину домашньої роботи. [15] Кароліна, як і інші діти, отримала побіжну освіту, навчившись читати, писати та ще дечого по дрібничці. Батько намагався навчати її вдома, але його зусилля здебільшого мали більше успіху з синами. [14]

У віці десяти років Кароліна захворіла на тиф, який зупинив її ріст, тож вона так ніколи і не зросла вище за 1 метр 30 сантиметрів. [16] Через хворобу також значно погіршився зір на лівому оці.[17] Її родина припускала, що вона ніколи не вийде заміж, і мати вважала, що для неї краще тренуватись бути служницею,[18] а не вчитися, догождаючи батькові. Її батько іноді користався відсутністю матері, займаючись з нею окремо або запрошуючи до уроків брата. Кароліні дякий час дозволяли вчитися робити одяг. Хоча сусідка навчила її шити, час дівчини для тренувань був обмежений численними домашніми справами. [19] [20] Щоб вона не стала гувернанткою та на здобула таким чином незалежність, їй було заборонено вивчати французьку мову та займатися шиттям серйозніше за отримані в сусідів навички. [21]

Після смерті батька її брати Вільям та Олександр запропонували переїхати до них у місто Бат (Англія), щоб пройти випробувальний термін у ролі співачки для церковних виступів брата-музиканта. [22] [23] Зрештою, Кароліна лишила Ганновер 16 серпня 1772 року після суперечки брата з їх непокірною матір'ю. [23] [24]  

У Баті вона взяла на себе обов’язки ведення домашнього господарства Вільяма і почала вчитися співати. [25] Вільям влаштувався органістом і вчителем музики на вулиці Нью-Кінг-Стріт, 19 (тепер Музей астрономії Гершеля ). Він також був хормейстером капели Октагона . [26] Вільям був зайнятий своєю музичною кар’єрою і став активно організровувати публічні концерти.

Кароліна не вписувалась у місцеве суспільство і мала небагато друзів, [27] але, нарешті, могла вдовільнити своє бажання вчитися, тож брала регулярні уроки співу, англійської та арифметики у свого брата та навчалася танців у місцевого викладача. [28] Вона також опанувала гру на клавесині, і врешті стала невід’ємною учасницею музичних виступів Вільяма для невеликих аудиторій. [29] Вона співала головні партії на його ораторіях і досягла такої репутації в якості вокаліста, що їй запропонували взяти участь у Бірмінгемському фестивалі після виконання Месії Генделя у квітні 1778 року, де вона була першою солісткою. Вона відмовилася співати для будь-якого іншого диригента, крім Вільяма, тож після цього виступу її кар'єра співачки почала занепадати. Згодом Кароліну змінили видатні солісти здалеку, оскільки Вільям хотів витрачати менше часу на репетиції, щоб зосередитись на астрономії. [30] [31]

Перехід до астрономії

Вільям та Керолайн Гершель за шліфуванням дзеркала телескопу, 1896 р. Літографія

Коли Вільям зацікавився астрономією, перекваліфіковуючись з музиканта на астронома, Кароліна знову підтримала його починання. У своїх спогадах вона дещо гірко каже: "Я не робила для свого брата нічого, крім того, що зробила б і добре дресирована собака, тобто я робила все те, що він мені наказував." Зрештою, вона зацікавилася астрономією та насолоджувалась своєю роботою. [32] У 1770-х роках, коли Вільям поринув у астрономію, він почав будувати свої власні телескопи, адже був незадоволений якістю лінз, які зміг придбати. Кароліна годувала його і читала йому, поки він працював, незважаючи на її бажання розвивати свою кар'єру професійної співачки. [33] Вона сама стала визначним астрономом в результаті співпраці з ним. [34] Гершель переїхав до нового будинку в березні 1781 року після того, як їхній бізнес провалився, і Кароліна охороняла останки речей 13 березня, вночі, коли Вільям відкрив планету Уран. Хоча він сприйняв це за комету, його відкриття довело перевагу нового телескопа. Кароліна та Вільям зіграли свій останній музичний виступ у 1782 році, коли її брата запросили зайняти кабінет придворного астронома при королі Джорджі III. Останні кілька місяців їхньої музичної кар’єри були повними суперечок і взаємної критики. [33] [35]

Астрономічна кар'єра

Перші відкриття та каталог

Телескоп, який Вільям Гершель зробив для Кароліни у 1795 році

Інтерес Вільяма до астрономії почався як хобі, яким можна було зайнятися вночі. За сніданком наступного дня він читав імпровізовані лекції про те, що дізнався напередодні ввечері. Кароліна зацікавилася, як і Вільям, заявивши, що "сильно заважає тренуванню, коли постійно потрібна моя допомога у виконанні різних астрономічних витівок". [36] Вільям прославився своєю роботою на високоефективних телескопах, а Кароліна підтримувала його зусилля. Вона провела багато годин за поліруванням дзеркал та встановленням телескопів, щоб максимально збільшити кількість захопленого світла. [37] Вона навчилася копіювати астрономічні каталоги та інші публікації, які запозичував Вільям. Вона також навчилася записувати, зводити данні та організовувати астрономічні спостереження брата. [38] Вона дізналася, що ця робота вимагає швидкості, точності та акуратності. [39]

Кароліну попросили переїхати з висококультурного міста Бат до відносно забитого Датчета в 1782 році, маленького містечка біля Віндзорського замку, де Вільям міг би розважати королівських гостей. Він припускав, що Кароліна стане його помічницею, ким вона спочатку не хотіла ставати. Вона була незадоволена житлом, яке вони займали; у будинку, який вони орендували на три роки, протікала стеля, і Кароліна описувала домівку як "руїни місця". До того ж вона була обурена цінами в місті і тим, що на момент її приїзду домашня служниця була ув'язнена за крадіжку. Поки Вільям працював над каталогом 3000 зірок, вивчав подвійні зірки і намагався виявити причину мінливості зірок Міри та Алгола, Кароліну просили "підмітати" небо, ретельно проглядаючи небо смугами, щоб знайти цікаві об’єкти. Вона була незадоволена цим завданням на початку своєї роботи, прагнучи повернутися до культури Бату і почувала себе ізольованою та самотньою, але поступово розвинула любов до роботи. [40]

28 серпня 1782 року Кароліна почала свій перший власний журнал. Вона оформила перші три вступні сторінки: "Це я називаю рахунки та квитанції моїх комет", [a] "Комети та листи" та "Книги спостережень". Цей журнал, поряд з двома наступними, зараз належить внеску Гершель до Королівського астрономічного товариства в Лондоні. [42]

26 лютого 1783 року Кароліна зробила своє перше відкриття: вона знайшла туманність, яка не була включена до каталогу Мессьє. У ту ж ніч вона самостійно відкрила Мессьє 110 (NGC 205), другий супутник Галактики Андромеди . Тоді Вільям почав шукати туманності, відчуваючи, що їх чекають багато відкриттів. Він відвів Кароліну до драбини на шестиметрововому відбивачі, де вона намагалась зробити неможливі вимірювання подвійних зірок. Вільям швидко зрозумів, що метод пошуку туманностей неефективний, і йому потрібен помічник для ведення записів. Звичайно, він звернувся до Кароліни. [43] [44]

Влітку 1783 року Вільям закінчив будівництво телескопа для шукання комет для Кароліни, який вона почала відразу ж використовувати.[45] З жовтня 1783 року вони використовували шестиметровий телескоп-рефлектор для пошуку туманностей. Спочатку Вільям намагався одночасно спостерігати і записувати об'єкти, але це було неефективно і він знову звернувся до Кароліни. Вона сиділа біля вікна всередині, Вільям викрикував свої спостереження, і Кароліна записувала. Це було не просте завдання, тому що їй доводилось використовувати каталог Джона Фламстида, щоб визначити, які зірки Вільям використовував в якості орієнтира для туманностей. Оскільки каталог Флемстида був організований по сузір'ях, він був не особливо корисний, тому Керолайн створила власний каталог, організований за полярною відстанню.[46] На наступний ранок Кароліна переглядала позначки і записувала формальні спостереження, які вона назвала "нагляд за небесами".[47]

Комети

Упродовж 1786 - 1797 років Кароліна відкрила вісім комет, першу з них - 1 серпня 1786 року. Вона мала безперечну першість як відкривачка ще п'яти комет [48] [49] і повторно відкрила комету Енке в 1795 році. [50] П'ять її комет були опубліковані в «Філософських працях». Пакет паперів з надписом "Це я називаю рахунками та квитанціями моїх комет" містить деякі дані, пов'язані з відкриттям кожного з цих об'єктів. Вільяма викликали в замок Віндзор, щоб він продемонстрував комету Кароліни королівській родині. Вільям записав це явище сам, назвавши його "Кометою моєї сестри". [51] Кароліну Гершель часто помилково вважають першою жінкою, яка відкрила комету; проте Марія Кірх зробила це ще на початку 1700-х років, але її часто не враховують, оскільки на той час це відкриття приписувалося її чоловікові Готфрід Керху . [52]

Вона написала лист до Королівського астронома, щоб оголосити про відкриття своєї другої комети. Третя комета була виявлена ​​7 січня 1790 р., а четверта - 17 квітня 1790 р. Кароліна сповістила про них сера Джозефу Бенксу. Всіх їх вона виявила за допомогою телескопа, зробленого у 1783 році. [53] У 1791 році Кароліна почала використовувати 23-сантиметровий телескоп для пошуку комет і виявила ще три комети з його допомогою. Її п'ята комета була відкрита ​​15 грудня 1791 р., а шоста - 7 жовтня 1795 р. Через два роки 6 серпня 1797 року вона відкрила ​​її восьму та останню комету - єдину, яку вона виявила без оптичної допомоги.[54] [55] Вона оголосила про це відкриття, надіславши листа до Бенкса. [55] У 1787 році Джордж III урочисто призначив їй щорічну зарплату в розмірі 50 фунтів стерлінгів (еквівалентно £6400 на 2020 рік) за роботу помічницею Вільяма. Призначення Кароліни зробило її першою жінкою в Англії, яка отримала офіційну посаду уряду, і першою жінкою, яку отримувала зарплату за роботу в науці.[56] [57]

У 1797 році спостереження Вільяма показали, що в зірковому каталозі, опублікованому Джоном Фламстідом, було дуже багато неточностей. До того ж, він був складним у використанні: каталог був опублікований у двох томах, структурований у формі каталогу та містив повний обсяг оригінальних спостережень з великою кількістю помилок. Вільям зрозумів, що він потребує належної індексації, щоб правильно вивчити ці неточності, але він неохоче присвячував цьому час, не бажаючи жертвувати своєю цікавішіою астрономічною діяльністю. Тому він рекомендував Кароліні, щоб вона взялася за це завдання, яке в кінцевому рахунку зайняло 20 місяців. Отриманий «Каталог зірок, взятий із спостережень містера Фламстеда, що містяться у другому томі «Історії неба», та не вставлений у Британський каталог» [58] був опублікований Королівським товариством у 1798 р. Він містив позначення кожного спостереження Фламстеда за кожною зіркою, список одруківок та список понад 560 зірок, які не були включені раніше. [59] [60] У 1825 році Кароліна пожертвувала твори Фламстеда Королівській академії Геттінген . [61]

Стосунки з Вільямом

В усіх її записах вона неодноразово давала зрозуміти, що хоче заробляти та бути здатною утримувати себе. Коли корона почала платити їй за допомогу своєму братові в 1787 році, вона стала першою жінкою, яка отримувала заробітну плату за наукову роботу в той час, коли навіть чоловіки рідко її отримували. [62] Її зарплата становила 50 фунтів на рік, і це були перші гроші, які Кароліна коли-небудь заробляла сама. [63]

Коли Вільям одружився з багатою вдовою Мері Пітт (у дівоцтві Болдуін) у 1788 році, союз викликав напругу у стосунках між братом та сестрою. Кароліну називали злою, ревнивою жінкою, яка поклонялася братові і ображала тих, хто ліз у їхнє домашнє життя. [64] У своїй книзі «Епоха чудес» біограф Річард Холмс прихильніше ставиться до позиції Кароліни, зазначаючи, що зміни багато в чому були негативними для неї. З появою дружини Вільяма Кароліна втратила управлінські та соціальні обов'язки в домашньому господарстві та супроводжуючий їх статус. Вона також переїхала з будинку до окремої квартири, щодня повертаючись, щоб працювати з братом. Вона більше не мала ключів від обсерваторії та робочої кімнати, де вона виконувала велику частину власної роботи. Оскільки вона знищила свої щоденники з 1788 по 1798 роки, її почуття щодо періоду не зовсім відомі. У серпні 1799 року роботу Кароліни визнали, коли вона провела тиждень у Ґрінвічі, як гість королівської родини. [65]

Бартелемі Фаухас де Сен-Фонд зазначив, що вона та її брат продовжували активно працювати в цей період. Коли її брат з родиною були далеко від дому, вона часто поверталася до будинку, щоб тримати все в порядку. У подальшому житті вона обмінювалась з леді Гершель ласкавими листами, і вона глибоко прив'язалась до свого племінника, астронома Джона Гершеля . [66] [67]

Одруження Вільяма, ймовірно, призвело до того, що Кароліна стала більш незалежною від свого брата. [68] Вона зробила багато відкриттів окремо від Вільяма і продовжувала працювати сама над багатьма астрономічними проектами, які сприяли її піднесенню до слави.

Новий загальний каталог

У 1802 році Королівське товариство опублікувало каталог Кароліни у своїх Філософських працях Королівського товариства А від імені Вільяма. У ньому перелічувалось близько 500 нових туманностей та скупчень у додаток до вже відомих 2000. [69] До кінця життя Кароліна групувала дві з половиною тисячі туманностей та зіркових скупчень у зони подібних полярних відстаней, щоб її племінник Джон Гершель міг систематично їх переглядати. Список згодом було розширено та перейменовано на Новий загальний каталог . Багато об'єктів, які не є зорями, досі ідентифікуються за їх NGC номером. [70]

Пізні роки

1847 р. Літографія Кароліна Гершель, близько 97 років.

Після того, як у 1822 році помер її брат, Кароліна у траурі переїхала назад до Ганновера в Німеччину, продовжуючи астрономічні дослідження для перевірки та підтвердження знахідок Вільяма і створила каталог туманностей, щоб допомогти племіннику Джону Гершелю в його роботі. Однак її спостереженням заважала архітектура в Ганновері, тож вона проводила більшу частину часу, працюючи над каталогом. [71] У 1828 році Королівське астрономічне товариство подарувало їй золоту медаль за цю роботу - жодна жінка не отримала її надалі аж до Віри Рубін у 1996 році. [72] Після смерті Вільяма її племінник Джон Гершель взяв на себе спостереження за будинком батька. Кароліна дала йому поштовх в астрономію, коли показала сузір'я в "Атласі" Фламстеда. Кароліна додала остаточні записи до своєї книги спостережень 31 січня 1824 р. про Велику комету 1832 р., яку було виявлено 29 грудня 1823 р. [73] Протягом усього подальшого свого життя Кароліна залишалася фізично активною та здоровою, а також регулярно спілкувалася з іншими науковими світилами. [71] Останні роки вона провела, пишучи свої спогади і оплакуючи обмеження свого тіла, що більше не дозволяло їй робити оригінальних відкриттів. [74]

9 січня 1848 року Кароліна Гершель мирно померла в Ганновері. Її поховано на Маріенштрассе,35 в Ганновері на кладовищі Гартенфрідхоф поруч з її батьками та з локоном волосся Вільяма. [75] На її надгробному написі вказано: "Очі тої, хто тут прославлений нижче, були звернені до зоряного неба". [76] З братом вона відкрила понад 2400 астрономічних об’єктів за понад двадцять років. [75] Астероїд 281 Лукреція (відкритий у 1888 р.) був названий другим іменем Кароліни [77] а кратер С. Гершель на Місяці названий на її честь. [78]

Відзнаки та вшанування

Гершель була нагороджена королем Пруссії та Королівським астрономічним товариством. [79] Її нагородили Золотою медаллю від Астрономічного товариства у 1828 р. "За недавнє зведення данних до січня 1800 року про 2500 туманностей, виявлених її знаменитим братом, що може вважатися завершенням праці, яка, ймовірно, не має собі рівних ані за величиною, ані за значенням у історії астрономічної науки". Вона закінчила цю роботу після смерті брата та переїзду до Ганновера. [80] [81] [82]

Королівське астрономічне товариство обрало її почесним членом у 1835 році разом з Мері Сомервілл. Вони стали першими жінками у товаристві. Також її обрали почесним членом Королівської ірландської академії в Дубліні в 1838 році. [83]

У 1846 році, коли їй було 96 років, король Пруссії нагородив її Золотою медаллю за науку, переданою їй Олександром фон Гумбольдтом, «за визнання цінних послуг, наданих Астрономії Вами, як товаришем по роботі Вашого безсмертного брата, сера Вільяма Гершеля, шляхом відкриттів, спостережень та копітких розрахунків ". [84]

На її честь названо астероїд 281 Лукреція . [85]

Поема "Планетарій" Адрієнни Річ 1968 року описує життя та наукові досягнення Кароліни Гершель. [86] У художньому творі "Вечеря", який відзначає жінок, які зробили надзвичайний історичний внесок, також є місце для Кароліни Гершель. [87] Google вшанував її за допомогою Doodle Google у її 266-й день народження (16 березня 2016 року). [88]

Дивись також

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119506610 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ Amson-Bradshaw G. Pioneers of Science and Technology — 2018. — P. 5. — 48 p. — ISBN 978-1-5263-0422-3
  5. ↑ а б Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
  6. ↑ а б Kindred Britain
  7. ↑ Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.
  8. ↑ Brock, Claire (2004). Public Experiments. History Workshop Journal. Oxford University PRess (58). JSTOR 25472768.
  9. ↑ Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century. MIT Press. с. 97–98. ISBN 978-0-262-65038-0.
  10. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  11. ↑ HERSCHEL, SIR WILLIAM:. Jewish Encyclopedia. Процитовано 25 December 2019.
  12. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  13. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  14. ↑ а б Ogilvie, Marilyn B. (8 November 2011). Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel (англ.). History Press. ISBN 9780752475462.
  15. ↑ Brock, Claire (1 January 2007). The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition (англ.). Icon. ISBN 9781840467208.
  16. ↑ Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.
  17. ↑ Ogilvie, Marilyn B. (8 November 2011). Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel (англ.). History Press. ISBN 9780752475462.
  18. ↑ Roberts, Jacob (2017). A Giant of Astronomy. Distillations. 3 (3): 6—11. Процитовано 16 May 2018.
  19. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  20. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  21. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  22. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  23. ↑ а б Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  24. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  25. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  26. ↑ Ogilvie, Marilyn B. (8 November 2011). Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel (англ.). History Press. ISBN 9780752475462.
  27. ↑ Fernie, J. Donald (November–December 2007), The Inimitable Caroline, American Scientist
  28. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  29. ↑ Caroline Lucretia Herschel Facts, information, pictures | Encyclopedia.com articles about Caroline Lucretia Herschel. www.encyclopedia.com. Процитовано 24 April 2016.
  30. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  31. ↑ Ogilvie, Marilyn B. (8 November 2011). Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel (англ.). History Press. ISBN 9780752475462.
  32. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  33. ↑ а б Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  34. ↑ Nysewander, Melissa. Caroline Herschel. Biographies of Women Mathematicians, Atlanta: Agnes Scott College, 1998.
  35. ↑ Lemonick, Michael (2009). The Georgian Star: How William and Caroline Herschel Revolutionized Our Understanding of the Cosmos. W.W. Norton & Company. с. 84. ISBN 978-0-393-33709-9.
  36. ↑ Fernie, J. Donald (November–December 2007), The Inimitable Caroline, American Scientist
  37. ↑ Ashworth, Wilhelm. "Untitled Review." The British Society for the History of Science Vol. 37 No. 3, 2004: 350–351.
  38. ↑ Letter from Caroline Herschel (Upton) to Margaret Maskelyne (at Greenwich). Cambridge Digital Library. Cambridge Digital Library. Процитовано 16 March 2016.
  39. ↑ Warner, Deborah. "Review, Untitled." Chicago Journal, 2004: 505.
  40. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  41. ↑ Herschel, William (2013). Dreyer, John Louis Emil (ред.). The Scientific Papers of Sir William Herschel. Т. 1. Cambridge University Press. с. xlv. ISBN 9781108064620.
  42. ↑ Olson, Roberta J. M.; Pasachoff, Jay M. (2012). The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough. Culture and Cosmos. 16 (1–2): 9. arXiv:1212.0809. Bibcode:2012arXiv1212.0809O.
  43. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  44. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  45. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  46. ↑ Hoskin, Michael (2014). William and Caroline Herschel:Pioneers in Late 18th-Century Astronomy. SpringerBriefs in Astronomy. Springer. doi:10.1007/978-94-007-6875-8. ISBN 978-94-007-6874-1.
  47. ↑ Olson, Roberta J. M.; Pasachoff, Jay M. (2012). The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough. Culture and Cosmos. 16 (1–2): 9. arXiv:1212.0809. Bibcode:2012arXiv1212.0809O.
  48. ↑ Brock, Claire (2004). Public Experiments. History Workshop Journal. Oxford University PRess (58). JSTOR 25472768.
  49. ↑ Obituary of Miss Caroline Lucretia Herschel. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 8 (4): 64—66. 1847. Bibcode:1848MNRAS...8...57.. doi:10.1093/mnras/8.4.57.
  50. ↑ Obituary of John Francis Encke. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 26: 129—134. 1865. Bibcode:1865MNRAS..26....1.
  51. ↑ Herschel, William; Dreyer, John Louis Emil (5 September 2013). The Scientific Papers of Sir William Herschel. Т. 2. Cambridge University Press. с. 196. ISBN 9781108064637. Процитовано 12 July 2016.
  52. ↑ Ogilvie, Marilyn B. (8 November 2011). Searching the Stars: The Story of Caroline Herschel (англ.). History Press. ISBN 9780752475462.
  53. ↑ Herschel, Caroline (1876). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London.
  54. ↑ Шаблон:Cite odnb
  55. ↑ а б Herschel, Caroline (1876). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London.
  56. ↑ Brock, Claire (1 January 2007). The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition (англ.). Icon. ISBN 9781840467208.
  57. ↑ Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century. MIT Press. с. 97–98. ISBN 978-0-262-65038-0.
  58. ↑ Herschel, Caroline (1798). Catalogue of Stars, Taken from Mr. Flamsteed's Observations Contained in the Second Volume of the Historia Coelestis, and Not Inserted in the British Catalogue. Royal Society.
  59. ↑ Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century. MIT Press. с. 97–98. ISBN 978-0-262-65038-0.
  60. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  61. ↑ Caroline Lucretia Herschel Facts, information, pictures | Encyclopedia.com articles about Caroline Lucretia Herschel. www.encyclopedia.com. Процитовано 11 April 2016.
  62. ↑ Brock, Claire (2004). Public Experiments. History Workshop Journal. Oxford University PRess (58). JSTOR 25472768.
  63. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  64. ↑ Fernie, Donald. The Inimitable Caroline. American Scientist. 2007: 486—488. JSTOR 27859053.
  65. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  66. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  67. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  68. ↑ The Age of Wonder by Richard Holmes pp. 182–196
  69. ↑ Olson, Roberta J. M.; Pasachoff, Jay M. (2012). The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough. Culture and Cosmos. 16 (1–2): 9. arXiv:1212.0809. Bibcode:2012arXiv1212.0809O.
  70. ↑ Caroline Herschel Biography. Space.com. Процитовано 23 April 2016.
  71. ↑ а б Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  72. ↑ Holmes, 2009, с. 409.
  73. ↑ Olson, Roberta J. M.; Pasachoff, Jay M. (2012). The Comets of Caroline Herschel (1750–1848), Sleuth of the Skies at Slough. Culture and Cosmos. 16 (1–2): 9. arXiv:1212.0809. Bibcode:2012arXiv1212.0809O.
  74. ↑ Brock, Claire (1 January 2007). The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition (англ.). Icon. ISBN 9781840467208.
  75. ↑ а б Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ed.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. {{cite encyclopedia}}: Cite має пусті невідомі параметри: |HIDE_PARAMETER15=, |HIDE_PARAMETER13=, |HIDE_PARAMETER21=, |HIDE_PARAMETER30=, |HIDE_PARAMETER14=, |HIDE_PARAMETER17=, |HIDE_PARAMETER32=, |HIDE_PARAMETER16=, |HIDE_PARAMETER25=, |HIDE_PARAMETER33=, |HIDE_PARAMETER24=, |HIDE_PARAMETER9=, |HIDE_PARAMETER3=, |HIDE_PARAMETER1=, |HIDE_PARAMETER4=, |HIDE_PARAMETER2=, |HIDE_PARAMETER28=, |HIDE_PARAMETER18=, |HIDE_PARAMETER20=, |HIDE_PARAMETER5=, |HIDE_PARAMETER19=, |HIDE_PARAMETER22=, |HIDE_PARAMETER38=, |HIDE_PARAMETER31=, |HIDE_PARAMETER29=, |HIDE_PARAMETER11=, |HIDE_PARAMETER26=, |HIDE_PARAMETER6=, |HIDE_PARAMETER8=, |HIDE_PARAMETER7=, |HIDE_PARAMETER10=, |HIDE_PARAMETER23=, |HIDE_PARAMETER27= та |HIDE_PARAMETER12= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка) (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  76. ↑ Caroline Herschel Biography. Space.com. Процитовано 23 April 2016.
  77. ↑ Bailey Slagle, Judith (1999). The Collected Letters of Joanna Baillie. Fairleigh Dickinson Univ Press. с. 788. ISBN 9780838638163.
  78. ↑ Planetary Names: Crater, craters: C. Herschel on Moon. planetarynames.wr.usgs.gov. IAU. 18 October 2010. Процитовано 19 June 2016.
  79. ↑ Warner, Deborah. "Review, Untitled." Chicago Journal, 2004: 505.
  80. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  81. ↑ Obituary of Miss Caroline Lucretia Herschel. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 8 (4): 64—66. 1847. Bibcode:1848MNRAS...8...57.. doi:10.1093/mnras/8.4.57.
  82. ↑ List of Officers for the ensuing year. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 1 (9): 64. 8 February 1828. doi:10.1093/mnras/1.9.64. ISSN 0035-8711.
  83. ↑ Brock, Claire (1 January 2007). The Comet Sweeper: Caroline Herschel's Astronomical Ambition (англ.). Icon. ISBN 9781840467208.
  84. ↑ Herschel, Caroline Lucretia (1876). Herschel, Mrs. John (ред.). Memoir and Correspondence of Caroline Herschel. London: John Murray, Albemarle Street.
  85. ↑ Schmadel, Lutz D. (2007). (281) Lucretia. Dictionary of Minor Planet Names – (281) Lucretia. Springer Berlin Heidelberg. с. 38. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_282. ISBN 978-3-540-00238-3.
  86. ↑ Planetarium. www.poetryfoundation.org. Процитовано 30 April 2016.
  87. ↑ Place Settings. Brooklyn Museum. Retrieved on 6 August 2015.
  88. ↑ Caroline Herschel, Caroline Herschel's 266th Birthday. 15 March 2016.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кароліна_Гершель&oldid=27428447